Ухвала суду № 33826770, 29.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. справа № 2а-0470-3268/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.,

прокурора Пахучина Максима Борисовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року

у справі за позовом Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості - Виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Прокурор Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості - Виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України звернувся 23.03.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України кошти, виплачені як матеріальна допомога по безробіттю в сумі 7660,15 грн. та довести безпідставність їх отримання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року даний позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, виплачені як матеріальна допомога по безробіттю у сумі 7660,15 грн. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що юридичний факт припинення підприємницької діяльності потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем. Отже особа, зареєстрована як приватний підприємець, не може набути статусу безробітної і не має права на виплату допомоги по безробіттю до припинення підприємницької діяльності, тобто внесення до ЄДР відповідного запису.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Посилається на те, що в судовому засіданні встановлено, що отримання статусу безробітного відбулося після внесення до ЄДР заяви про припинення підприємницької діяльності та відсутності отримання ним доходу від цієї діяльності. З довідки податкової інспекції вбачається, що будь-який доход у спірний період відповідачем не отримувався і відповідач правомірно звернувся за допомогою до центру зайнятості, скористався своїм законним правом на отримання допомоги по безробіттю. Вважає, що акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення складений з порушенням норм діючого законодавства.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що якщо особа зареєстрована як приватний підприємець (незалежно від того , сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування), вона не може бути безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю. Згідно п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не займається видами діяльності і не отримує пенсію на пільгових умовах. При проведенні перевірки достовірних даних відповідача було виявлено факт про приховання відповідачем від працівників центру зайнятості свого перебування в ЄДР, як суб'єкта підприємницької діяльності.

У судовому засіданні прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу (викладено вище).

В судове засідання представник Солонянського районного центру зайнятості Виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України не з'явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином.

В судове засідання відповідач не з'явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 листопада 2008 року наказом № НТ 081117 Солонянським районним центром зайнятості ОСОБА_2 був наданий статус безробітного та призначена допомога з 17.11.2008 року по 11.11.2009 року. при наданні статусу безробітного ОСОБА_2 не повідомив про той факт, що зареєстрований Солонянською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець з 16.03.2008 року. Цей факт став відомий Солонянському центру зайнятості 05.10.2010 року при проведенні обміну інформацією з ПФУ та ДПА, підтвердженням чого є свідоцтво з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до п.5 ч.2 ст.12 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою КМУ від 20.03.2006 року №357 прокуратурою Солонянського району Дніпропетровської області була проведена перевірка щодо цільового використання державних коштів на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, встановлено що відповідач ОСОБА_2 перебував на обліку в Солонянському РЦЗ з 10.11.2008 року по 11.11.2009 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2006 року №357.

Колегія суддів апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно частини 2 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.2, п.3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порядку п.3 ст.46 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

П.9 ст.47 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення

підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням;

- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;

- довідку відповідного органу державної податкової служби пор відсутність

заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність

заборгованості;

- довідку відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність

заборгованості, або про те, що вона не перебувала на обліку.

За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ч.3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що незаконно отримана відповідачем допомога по безробіттю в сумі 7660,15грн. підлягає поверненню.

Таким чином, Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст.198, ст.ст.200,205,206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за позовом Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості - Виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак