Постанова № 33825001, 26.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" вересня 2013 р. № 820/8742/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013.

- Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.08.2013 з виконання рішення № 950 про застосування фінансових санкцій та нарахування нені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у розмірі 237,26 грн., винесеного управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова 19.04.2011 до Акціонерного товариства закритого типу «Граніт».

- Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти рішення № 950 від 19.04.2011 про стягнення з АТЗТ «Граніт» 237,26 грн. до виконання, відкрити виконавче провадження та провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах не існує визначених законом підстав для прийняття органом державної виконавчої служби рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення територіального органу ПФУ про нарахування штрафу і пені.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.09.2013 р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про слухання справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.09.2013 р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заперечення, в яких проти позову заперечував у повному обсязі та просив слухати справу без його участі.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.05.2013 р. старшим державним виконавцем Московського ВДВС Погосян В.В. була винесена постанова ВП № 31205088 про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання рішення № 950, виданого УПФУ в Московському районі м. Харкова про стягнення з АТЗТ «Граніт» на користь держави в особі УПФУ в Московському районі м. Харкова заборгованості у розмірі 237, 26 грн. на підставі п. 2, 5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними та у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника юридичної особи, яку було отримано позивачем 26.06.2013 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача на копії супровідного листа.

15.07.2013 року позивачем було повторно подано до Московського ВДВС заяву від 10.07.2013 року № 10761/30-07 про примусове виконання рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 950 від 19.04.2011 року про застосування до АТЗТ «Граніт» штрафних санкцій та нарахування нені в сумі 237, 26 грн., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача на копії заяви позивача.

09.09.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача на копії супровідного листа, позивачем була отримана постанова державного виконавця Московського ВДВС Колесник М.А. ВП № 39632968 від 06.08.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання рішення № 950, виданого 19.04.2011 року УПФУ в Московському районі м. Харкова.

Вказана постанова відповідача прийнята з посиланням на п. 13 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 р., згідно якого при повторному пред'явленні до виконання виконавчого документа, який було повернуто стягувану у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке законом може бути звернено стягнення, органи Пенсійного фонду України надають державному виконавцю іншу наявну додаткову інформацію про виявлене у боржника майно.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження суд виходить з того, що відповідач діяв протиправно, не в межах повноважень та не у спосіб встановлений законом, що привело до порушення прав позивача з наступного.

Пунктом 8 ч. 2. ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника ЧИ можуть сприяти примусовому викопапню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Судом встановлено, що рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 950 від 19.04.2011 року відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та додатку № 14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3. та пункту 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.08.2009 р.

Відповідно ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Керуючись приписами ст.11 КАС України, суд встановив, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» стягувач не обтяжений обов'язком подавати органам державної виконавчої служби відомостей про майно боржника, так як розшук такого майна є управлінською функцією (обов'язком) згаданих органів в силу ст.ст.1,2,11 Закону України «Про виконавче провадження».

В ході розгляду справи судом було достеменно встановлено, що управлінська функція з розшуку майна боржника у спірних правовідносинах органом державної виконавчої служби виконана неповно, позаяк не зроблено запитів до органів доходів і зборів з приводу показників податкових декларацій і звітів боржника як платника податків, до територіальних органів Міністерства юстиції України з приводу реєстрації об'єктів нерухомості, до органів місцевого самоврядування з приводу отримання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі тощо.

Крім того, п.8 4.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження також у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, у оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено, що це за обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження і яким саме законом вони передбачені. Посилання на те, що стягувачем не надано до державної виконавчої служби додаткову інформацію про виявлене майно боржника, суд вважає необґрунтованим, оскільки законом така підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження не передбачена.

При розгляді справи суб'єкт владних повноважень, яким у спірних правовідносинах є саме орган державної виконавчої служби України, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача на наказ Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 року про "Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України" є неправомірними. Адже відповідач повинен був керуватись приписами та вимогами Закону України "Про виконавче провадження", що має вищу юридичну силу, так як наказ Міністерства юстиції України № 3593/5 від 26.12.2011 року не є нормативно - правовим актом, який може встановлювати, змінювати чи припиняти норми права, оскільки він регулює взаємовідносини між органи виконавчої служби та пенсійного фонду, тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право па судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи Інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. Враховуючи вищевикладене позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача провести всі відповідні дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» з одночасно заявленими - визнанням протиправними дій та скасування постанови відповідача, суд вважає такою, що задоволенню не підлягає, ще й через те, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання за наявності порушених прав, свобод або Інтересів та спрямовано на їх відновлення і не може бути прийнятим на майбутнє, а тому в задоволенні цієї вимоги має бути відмовлено.

Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за заявою позивача від 10.07.2013 року № 10761/30-07 про примусове виконання рішення УПФУ в Московському районі м. Харкова № 950 від 19.04.2011 року про застосування до АТЗТ «Граніт» штрафних санкцій та нарахування пені в сумі 237,26 грн. з урахуванням висновків суду.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій Московського ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за виконавчим документом - рішенням № 950 від 19.04.2011 року та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 39632968 від 06.08.2013 року, як таких, що вчинені в порушення норм чинного законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні інших вимог позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м.Харкова до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо відмови управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом - рішенням № 950 від 19.04.2011 року.

Скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 39632968 від 06.08.2013 року.

Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - рішення № 950 від 19.04.2011 року з урахуванням постанови суду.

В задоволенні іншнх позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Спірідонов М.О.