Постанова № 33824518, 26.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 року Справа № 812/6099/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Скрипкіній А.О.,

за участю :

представника позивача луганського обласного відділення

Фонду соціального захисту інвалідів - Ємельяненко О.В.

представника відповідача державного підприємства

«Свердловантрацит - Рибальченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.03.2013 року на адресу відділення Фонду надійшов звіт форми 10 - ПІ, згідно із яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у ДП «Свердловантрацит» у 2012 році становила 170 осіб. Згідно із зазначеним звітом на підприємстві не працювали протягом 2012 року 2 інваліди. Нормами чинного законодавства передбачено, що на підприємстві повинні бути створені робочі місця для працевлаштування 7 інвалідів. Таким чином, були порушені вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки не створено 2 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були виконані норми діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця, у необхідній кількості, для працевлаштування інвалідів, йому були нараховані адміністративно-господарські санкції за 2 нестворених робочих місця призначених для працевлаштування інвалідів. Відповідач повинен був оплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2012 року на користь Державного бюджету у розмірі: 240 800,00 грн.

Факт того, що у відповідача у 2012 році не були працевлаштовані інваліди у необхідній кількості підтверджується звітом форми № 10-ПІ.

Довідкою від 29.04.2013 року № 12/3-3001 Свердловського міськрайцентру зайнятості повідомив, що ДП «Свердловантрацит» не звітував до центру зайнятості з приводу наявності вакансій для інвалідів. Це свідчить про не створення підприємством необхідної кількості робочих місць пристосованих спеціально для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не виконав усі залежні від нього заходи задля того, щоб створити робочі місця спеціально призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році.

За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій підприємству була нарахована пеня, розмір якої станом на 09.07.2013 рік дорівнює 4 093 грн.60 коп.

Усього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає - 244 893,60 грн. (двісті сорок чотири тисячі вісімсот дев'яносто три грн.60 коп.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вказавши, що відповідно до Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком знаходити самому і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Основним видом діяльності ДП «Свердловантрацит» є видобування кам'яного вугілля підземним способом на підставі відповідних ліцензій та дозволів.

01 грудня 2011 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (надалі - Міністерство, Концесієдавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (надалі - Товариство, Концесіонер) на підставі наказу Міністерства №741 від 23.11.2011 було укладено концесійний договір про передачу в управління цілісним майновим комплексом ДП «Свердловантрацит» (надалі -Підприємство) на умовах взяття Концесіонером (та себе зобов'язання щодо використання цілісного майнового комплексу Підприємства, для комплексного забезпечення задоволення громадських потреб.

Однією з основних умов передачі в концесію цілісного майнового комплексу ДП «Свердловантрацит» Міністерства при укладенні концесійного договору було забезпечення в порядку встановленому чинним законодавством України працевлаштування працівників, які на момент укладення концесійного договору перебувають у трудових відносинах з Підприємством та у порядку і спосіб, встановлені нормами чинного законодавства України, виявлять бажання бути прийнятими на роботу до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» (пункт 68 Концесійного договору).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про концесії» припинення діяльності

державного або комунального підприємства, майно якого передається в концесію,

здійснюється шляхом його ліквідації.

Пунктом 10.1 Статуту ДП «Свердловантрацит» визначено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації та реорганізації за рішенням Уповноваженого органу управління або господарського суду згідно із чинним законодавством.

Уповноваженим органом управління ДП «Свердловантрацит» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Рішення про припинення діяльності ДП «Свердловантрацит» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до теперішнього часу не прийнято.

З моменту укладення концесійного договору 01.12.2011 року все майно ДП «Свердловантрацит», включаючи гірничі виробки передано Концесіонеру, працівники переведені до TOB «ДТЕК Свердловантрацит», тобто наявні всі ознаки припинення юридичної особи, передбачені ст. 104 ЦК України. Але, обставини, які передбачені концесійним договором, Законами України унеможливлюють прийняття Міністерством енергетики та вугільної промисловості України рішення щодо ліквідації державного підприємства.

Листом № 01/12-1285 від 14.11.2012 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про концесії» та на підставі пункту 11.4 Концесійного договору від 01 грудня 2011 року, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» погодило продовження строку укладення договорів оренди земельних ділянок до 01.12.2013 року.

Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи із наступних підстав.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, визначено повноваження Фонду.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81 є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів (том І а.с.12-16).

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій.

Відповідно до ст.7 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону України № 875-ХІІ).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, складеного відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ДП «Свердловантрацит» у 2012 році складала 170 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальних захищеності інвалідів в Україні» - 7, кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 (том І а.с.7).

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України № 875-ХІІ підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 № 42, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

З урахуванням вищевикладене, суд приходить до висновку, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.

Відповідно до довідки Свердловського міськрайцентру зайнятості від 29.04.2013 року № 12/3-3001, ДП «Свердловантрацит» протягом 2012 року не звітував до центру зайнятості з приводу наявності вакансій для інвалідів (том І а.с.8-10).

Відповідачем у 2012 році не було створено місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, визначеному Законом України № 875-ХІІ, але суд не вбачає ознак правопорушення у сфері господарювання та настання господарсько-правової відповідальності відповідача з огляду на наступне.

Основним видом діяльності ДП «Свердловантрацит» є видобування кам'яного вугілля підземним способом на підставі відповідних ліцензій та дозволів (том І а.с.36-39).

01 грудня 2011 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (надалі - Міністерство, Концесієдавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (надалі - Товариство, Концесіонер) на підставі наказу Міністерства № 741 від 23.11.2011 було укладено концесійний договір про передачу в управління цілісним майновим комплексом ДП «Свердловантрацит» (надалі - Підприємство) на умовах взяття Концесіонером (та себе зобов'язання щодо використання цілісного майнового комплексу Підприємства, для комплексного забезпечення задоволення громадських потреб (том І а.с.40-58).

Цілісним майновим комплексом Підприємства за цим Договором є майно, яким Підприємство наділене на праві господарського ведення, а також державного майна, придбаного Підприємством у власність при здійсненні господарської діяльності на базі попередньо отриманого у господарське ведення (основні засоби, у тому числі незавершене будівництво, нематеріальні активи та яке забезпечує комплексне надання послуг у сферах господарської діяльності: пошук, розвідка, збагачення корисних копалин, надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері, використання об'єктів соціально-культурного призначення).

На виконання умов концесійного договору та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про забезпечення виконання концесійних договорів щодо цілісного майнового комплексу ДП «Свердловантрацит» № 773 від 01.12.2001 року Підприємством передано Товариству державне майно за Передавальним актом №1/СА від 01.12.2011 року, яке надається у концесію (том І а.с.59,60).

Концесіонеру на відповідальне зберігання, утримання передано об'єкти цивільної оборони, житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, що розташовані у рекреаційній зоні за Передавальним актом № 2/СА від 01.12.2011 року (том І а.с.61,62).

Однією з основних умов передачі в концесію цілісного майнового комплексу ДП «Свердловантрацит» Міністерства при укладенні концесійного договору було забезпечення в порядку встановленому чинним законодавством України працевлаштування працівників, які на момент укладення концесійного договору перебувають у трудових відносинах з Підприємством та у порядку і спосіб, встановлені нормами чинного законодавства України, виявлять бажання бути прийнятими на роботу до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» (пункт 68 Концесійного договору).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про концесії» припинення діяльності державного або комунального підприємства, майно якого передається в концесію, здійснюється шляхом його ліквідації.

Пунктом 10.1 Статуту ДП «Свердловантрацит» визначено, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації та реорганізації за рішенням Уповноваженого органу управління або господарського суду згідно із чинним законодавством.

Уповноваженим органом управління ДП «Свердловантрацит» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Рішення про припинення діяльності ДП «Свердловантрацит» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до теперішнього часу не прийнято.

Аналіз норм Закону України «Про концесії» та Закону України «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» підтверджує факт того, що рішення стосовно припинення діяльності ДП «Свердловантрацит» з моменту укладання договору концесії між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та TOB «ДТЕК Свердловантрацит» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не може бути прийнято що за умовами договору концесії Концесіонер здійснює такі основні види діяльності: пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування; надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері.

Провадження зазначених видів діяльності потребує отримання відповідних дозволів та ліцензій. Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлені строки та порядок отримання ліцензій та дозволів, які передбачають необхідність дотримання певної процедури.

Перехідними положеннями Закону України «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності», якими внесено зміні до статті 16 Кодексу України про надра, передбачено право Концесіонера на провадження господарської діяльності на об'єкті концесії на підставі дозвільних документів, що видані Підприємству, але не більше як протягом 12 місяців з дня укладення цього Договору.

Цілісний майновий комплекс ДП «Свердловантрацит» передано до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» 01.12.2011 року.

Отримання дозволів та ліцензій на проведення робіт з видобування вугілля потребувало часу (проведення експертиз, підготовки відповідного переліку документів тощо). Тому на протязі 2012 року, на підставі статті 16 Кодексу України про надра, п. 44 концесійного договору при проваджені господарської діяльності TOB «ДТЕК Свердловантрацит» використовувало ліцензій та дозволи ДП «Свердловантрацит».

Крім того, п. 11.4 концесійного договору на Концесіонера покладено обов'язок укласти договори оренди землі не пізніше одного року з дня набрання чинності договором концесії.

Відповідно до статті 16 Закону України ««Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» земельні ділянки, які необхідні для розміщення та експлуатації об'єктів, переданих у концесію, надаються концесіонеру поза конкурсом шляхом укладення договорів оренди земельної ділянки з концесіонером. Оформлення договорів оренди також потребує певного часу. Загальна кількість земельних ділянок державного підприємства «Свердловантрацит», які потребують переоформлення складає 281 дільниць.

З моменту укладення концесійного договору 01.12.2011 року все майно ДП «Свердловантрацит», включаючи гірничі виробки передано Концесіонеру, працівники переведені до TOB «ДТЕК Свердловантрацит», тобто наявні всі ознаки припинення юридичної особи, передбачені ст. 104 ЦК України. Але, обставини, які передбачені концесійним договором, Законами України унеможливлюють прийняття Міністерством енергетики та вугільної промисловості України рішення щодо ліквідації державного підприємства.

Листом № 01/12-1285 від 14.11.2012 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про концесії» та на підставі пункту 11.4 Концесійного договору від 01 грудня 2011 року, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» погодило продовження строку укладення договорів оренди земельних ділянок до 01.12.2013 року (том І а.с.63).

Станом на грудень 2011 року загальна чисельність працівників ДП «Свердловантрацит» складала 16 998 працівників (том \/ІІ а.с.4).

У грудні 2011 року з ДП «Свердловантрацит» звільнилися у зв'язку з переведенням до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» 14 044 працівників. Даний факт підтверджується наказами про звільнення № 326-к від 29.12.2011 року, № 302-к від 01.12.2011 року, № 271 від 29.12.2011 року, № 1340 від 26.12.2011 року, № 317 від 29.12.2011 року, № 480/к від 29.12.2011 року, № 481/к від 30.12.2011 року, № 354-к від 29.12.2011 року, № 77к від 29.12.2011 року, № 154-к від 29.12.2011 року, № 393/к від 28.12.2011 року, № 163к від 29.12.2011 року, № 50 від 29.12.2011 року, № 136-к від 30.12.2011 року, № 155/к від 29.12.2011 року, № 153/к від 23.12.2011 року, № 146/к від 01.12.2011 року, № 154/к від 29.12.2011 року, № 583/к від 29.12.2011 року, № 122/к від 29.12.2011 року, № ЮОк від 29.12.2011 року, № 193/к від 29.12.2011 року, № 230/к від 29.12.2011 року, № 150/к від 29.12.2011 року, № 149/к від 29.12.2011 року, № 349/к від 29.12.2011 року, № 104/к від 29.12.2011 року, № 114-к від 29.12.2011 року, № 319к від 29.12.2011 року, № 82 від 29.12.2011 року, № 1340/к від 29.12.2011 року, № 297к від 30.12.2011 року ( том І а.с. 79-250, том ІІ а.с.1-250, том ІІІ а.с.1-250, том І\/ а.с.1-250, том \/ а.с.1-193).

У зв'язку з тим, що цілісний майновий комплекс ДП «Свердловантрацит», який забезпечує комплексне надання послуг у сферах господарської діяльності: пошук, розвідка, збагачення корисних копалин у відповідності до умов концесійного договору передано TOB «ДТЕК Свердловантрацит», трудовий колектив, обслуговуючий ЦМК працевлаштований на підприємстві Концесіонера, Підприємство фактично припинило свою діяльність.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача не було можливості створити робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ДП «Свердловантрацит» складала 170 осіб. Дана кількість сформувалась за рахунок працівників, які на момент колективного звільнення з ДП «Свердловантрацит» по переведенню в TOB «ДТЕК Свердловантрацит» з об'єктивних причин (знаходження у відпустці, знаходження на лікарняному, затримані в рамках кримінального провадження) не мали можливості припинити трудові відносини з ДП «Свердловантрацит» та були переведені до TOB «ДТЕК Свердловантрацит» після припинення дії вищезазначених обставин. Даний факт підтверджується наказами: № 17/к від 26.01.2012 року, № 16/к від 25.01.2012 року, № 15/к від 24.01.2012 року, № 13/к від 19.01.2012 року, № 12/к від 18.01.2012 року, № 11/к від 17.01.2012 року, № 10/к від 16.01.2012 року, № 9/к від 12.01.2012 року, № 8/к від 11.01.2012 року, № 7/к від 10.01.2012 року, № 5/к від 05.01.2012 року, № 6/к від 10.01.2012 року, № 4/к від 05.01.2012 року, № 3/к від 04.01.2012 року, № 1/к від 03.01.2012 року, № 25/к від 27.04.2012 року, № 24/к від 05.03.2012 року, № 23/к від 22.02.2012 року, № 22/к від 21.02.2012 року, № 21/к від 16.02.2012 року, № 20/к від 02.02.2012 року, № 19/к від 02.02.2012 року, № 18/к від 31.01.2012 року та інші (том \/ а.с.204-250, том \/І а.с.1-204).

Станом на грудень 2012 року кількість робітників ДП «Свердловантрацит» складала - 53 особи (том \/ІІ а.с.3).

На думку суду, всі ці вищезазначені докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем не створено необхідну кількість місць для працевлаштування інвалідів з об'єктивних причин, а також про те, що ним вжито заходів для недопущення правопорушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що відповідач не мав можливості з об'єктивних причин створити робочі місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві, виробнича діяльність якого припинена. Вина, як невід'ємна частина складу господарського правопорушення, в діях підприємства відсутня.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, на відповідача не може бути покладена відповідальність по сплаті фінансових санкцій та пені, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 9, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 жовтня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова