Ухвала суду № 33824202, 01.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/5678/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко Ірина МиколаївнаНомер провадження 11-кп/788/203/13 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Забари І. К.,

секретаря судового засідання - Шумарової О.О.

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Кравцової Л.М.

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013200440002035 від 09 березня 2013 року, за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, прож. за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 979 грн. 88 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 4289 грн. 29 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., а всього в розмірі 104289 грн. 29 коп.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 змінено на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з 18 липня 2013 року.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4, визнаний винним та засуджений за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, близько о 00 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні під'їзду АДРЕСА_3, після сумісного вживання з ОСОБА_6 спиртних напоїв, в ході сварки на ґрунті раптово виниклих між ними неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав не менше чотирьох ударів кулаками рук та ніг по голові та тілу потерпілого ОСОБА_6, в результаті яких заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого. Наявні тілесні ушкодження в області голови, крововиливи під всі оболочки головного мозку у своїй сукупності призвели до розвитку травми черепа та головного мозку і даний стан ніс в собі ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_6 настала в результаті закритої травми черепа і головного мозку унаслідок множинних ударів в область голови, крововиливу, що супроводжувався, під оболочки мозку що ускладнився набряком -здавленням головного мозку.

До апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5, в яких:

- захисник-адвокат ОСОБА_3, просить вирок щодо ОСОБА_4 змінити та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги посилається на те, що судом не врахований протиправний характер дій потерпілого ОСОБА_6, який першим розпочав бійку та намагався звалити обвинуваченого на підлогу, внаслідок чого ОСОБА_4 наносячи удари потерпілому захищався та перевищив межі необхідної оборони. Тому вважає, що призначене його підзахисному покарання є занадто суворим.

- обвинувачений ОСОБА_4, як видно зі змісту його апеляційної скарги, просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст.69 КК України, при цьому просить врахувати повне визнання ним вини у скоєному, щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики, вчинення злочину під впливом сварки з потерпілим, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також зобов'язується сплатити моральну та матеріальну шкоду потерпілому.

- потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати та призначити обвинуваченому більш суворе покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вказує, на те, що його сина вбили з метою пограбування декілька осіб, а також викрали належні йому речі. Крім того, потерпілий не погоджується із тим, що згідно матеріалів провадження його син перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, та його захисника ОСОБА_3 які підтримали свої апеляційні скарги та просили пом'якшити покарання, потерпілого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисника та обвинуваченого, і просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених підстав, прокурора Кравцову Л.М. яка вважала вирок законним та обґрунтованим, тому просила залишити його без зміни, а подані апеляції без задоволення, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 обґрунтовано засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 00 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні під'їзду АДРЕСА_3, після сумісного вживання з ОСОБА_6 спиртних напоїв, в ході сварки між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав не менше чотирьох ударів кулаками рук та ніг по голові та тілу потерпілого ОСОБА_6, в результаті яких заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3, про те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував в стані необхідної оборони, який був обумовлений на його думку неправомірною поведінкою потерпілого ОСОБА_6, що є підставою для зміни вироку суду 1-ої інстанції та призначенні йому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_4 стверджував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході сумісного вживання спиртних напоїв між ним та потерпілим ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6, на думку обвинуваченого, намагався схопити того за куртку та завдати йому тілесні ушкодження. Він відхилив удар потерпілого, та наніс йому перший удар кулаком в обличчя, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу. Коли потерпілий намагався підвестися з підлоги, то ОСОБА_4 наніс йому ще декілька ударів по голові ногою.

В ході досудового розслідування та судового розгляду з достатньою повнотою встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин в ході сварки, умисно заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Ці обставини підтверджені сукупністю наявних в кримінальному провадженні та досліджених судом доказів.

Протоколом огляду трупа від ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується те, що в приміщенні моргу Сумського обласного бюро судової медичної експертизи був оглянутий труп невстановленої особи чоловічої статі, який виявлений ІНФОРМАЦІЯ_2 в під'їзді № 1 за адресою АДРЕСА_3.

Даними висновку судово-медичної експертизи встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_6 наступила внаслідок закритої травми черепа і головного мозку, внаслідок багаточисленних ударів в область голови, що супроводжувалась крововиливами під мозкові оболонки та ускладненим набряком-стисненням головного мозку, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа: багаточисленні садна та крововиливи, рани в області голови, крововиливи під м'які і тверді мозкові оболонки, наявність пластинчатого крововиливу під твердою мозковою оболонкою.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_8 повністю підтримав зроблений ним висновок експертизи та пояснив, що виявлені травми голови потерпілого ОСОБА_6 є тяжкими тілесними ушкодженнями, смерть потерпілого настала не миттєво після отриманого удару по голові, а через деякий проміжок часу. Травма була отримана потерпілим, коли він знаходився у тяжкій ступені алкогольного сп'яніння.

В ході проведення слідчого експерименту 18 квітня 2013 року, ОСОБА_4, добровільно та без-будь якого примусу, на місці продемонстрував обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_6 та яким чином завдав йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Як в ході досудового розслідування , так і в суді першої інстанції не було встановлено, що зі сторони потерпілого ОСОБА_6 було реальне суспільно небезпечне посягання відносно ОСОБА_4 тому підстав вважати, що останній міг перебувати в стані необхідної оборони, колегія суддів не вбачає.

Суд відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства проаналізував всі докази по даному кримінальному провадженню і обґрунтовано прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого умисно, а не в стані необхідної оборони, або при перевищенні її меж.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_5 про те, що його сина вбили з метою пограбування декілька осіб, а також викрали належні йому речі, то колегія суддів не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, що спричинили його смерть. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню за цією ж статтею надійшов і до суду. Під час судового розгляду прокурор не змінював та не висував додаткового обвинувачення ОСОБА_4 Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

В ході апеляційного перегляду справи, потерпілий клопотань про дослідження доказів не заявляв, нових доказів не надав, тому в колегії суддів апеляційного суду були відсутні правові підстави перевірити доводи потерпілого ОСОБА_5 про те, що його сина вбила (побила) група осіб, чи причетність ОСОБА_4 до заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6, як про це зазначено в його апеляційній скарзі.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги потерпілого в тій частині, що його син ОСОБА_6 під час вчинення відносно нього кримінального правопорушення не перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ці твердження спростовуються висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, згідно якого, в крові потерпілого було виявлено 2,7 % етилового спирту, що являється тяжким ступенем алкогольного сп'яніння.

Що стосується доводів захисника та обвинуваченого про невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок його суворості, та апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_5 про його м'якість, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Згідно вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_4, покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим в ст.65 КК України.

Як видно з вироку, суд при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які посилається обвинувачений у своїй скарзі, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, та призначив ОСОБА_4 покарання у виді 8 років позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, і саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При апеляційному перегляді справи, колегією суддів, не було встановлено наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а тому доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого про те, що обвинуваченому необхідно призначити міру кримінального покарання із застосуванням ст.69 КК України, є необґрунтованими.

Доводи потерпілого ОСОБА_5 про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі не ґрунтуються на законі, оскільки санкція частини 2 статті 121 КК України, не передбачає такого виду покарання.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 , тому в задоволенні поданих апеляційних скарг необхідно відмовити, залишивши вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року відносно ОСОБА_4 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника-адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Моїсеєнко Т. М. Забара І. К.