Постанова № 33822903, 25.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа№ 910/4971/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Шамрай А.В. ( за довіреністю), Соснін Д.О. ( за довіреністю)

від відповідача: Зленко С.В. ( за довіреністю)

від третьої особи: Євсеев М.В. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства « Київський річковий порт»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року по справі № 910\4971\13

За позовом Карлсбад Ентерпрайзіз Лімітед

до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: WEBBING LTD. (Веббінг Лтд.)

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на нежилий

будинок загальною вартістю 19 887 900,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив в рахунок часткового погашення заборгованості WEBBING LTD. (Веббінг Лтд.) перед Карлсбад Ентерпрайзіз Лімітед за договором № Б-08\03\26\1\2 купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2008 року в розмірі 19 887 900, 00 звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 02.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 351, а саме нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 4 971,80 кв.м., що становить 82/100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905 кв.м., тимчасовий порядковий номер якої 85:330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2013 року позовні вимоги задоволено: визнано за Карлсбад Ентерпрайзіз Лімітед право власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 351, - нежилий будинок ( літ А) 4 971,80 кв.м., який становить 82\100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905,13 кв.м., тимчасовий порядковий номер 85: 330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3 в рахунок часткового погашення заборгованості WEBBING LTD. (Веббінг Лтд.) за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б- 08\03\26\1\2 від 26.03.2008 року.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання за договором купівлі продажу цінних паперів продавцем були виконані в повному обсязі, однак покупець своєчасно кошти за придбані цінні папери не сплатив, а отже у позивача виникло право вимоги за договором іпотеки від 02.03.2012 року, що був укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством « Київський річковий порт», з метою забезпечення виконання зобов'язань. Зазначив також, що т.в.о. Левченко К.П. при укладанні договору іпотеки мав необхідні повноваження, що підтверджується протоколом засідання наглядової ради публічного акціонерного товариства « Київський річковий порт» від 01.03.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15 травня 2013 року та відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Розгляд справи був здійснений за відсутності представників третьої особи. Суд першої інстанції в повному обсязі не встановив всі обставини справи, не дослідив доказів щодо надання повноважень на укладення договору іпотеки від 02 березня 2012 року Левченко Костянтину Павловичу ( головному механику), що тимчасово виконував обовязки Голови Правління ПАТ « Київський річковий порт».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2013 року клопотання публічного акціонерного товариства « Київський річковий порт» про поновлення строку подання апеляційної скарги задоволено : поновлено строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.05 2013 року по справі № 910\4971\13 , прийнято до розгляду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства « Київський річковий порт» та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено до слухання на 25.09.2013 року о 11 год.

В судовому засіданні представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник позивача вказав на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та надуманими, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, вказав на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про задоволення позовних вимог, без повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх матеріалів справи.

Представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між товариством з обмеженою відповідальністю "Білл Метчент" в особі директора Кошовського Олексія Анатолійовича, що діяв від імені WEBBING LTD. (Веббінг Лтд.) (далі - третя особа, покупець) та Карлсбад Ентерпрайзіз Лімітед (далі - позивач, продавець) 26 березня 2008 року було укладено Договір № Б-08/03/26/1/2 купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно до предмету даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери в кількості і на умовах, обумовлених даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти від Продавця цінні папери у власність на умовах, обумовлених цим Договором та оплатити їх за ціною, зазначеною в Договорі (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору зазначені реквізити цінних паперів, а саме: акція проста іменна; документарна; емітент - Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; код ЄДРПОУ - 19017842; відповідно до міжнародного ідентифікаційного номеру цінних паперів (ISIN) - UA1003561008; номінальна вартість цінного паперу - 1,00 грн.; кількість - 5 839 999 штук.

Також, згідно з умовами зазначеного договору, а саме п.1.4. покупець бере на себе зобов'язання сплатити за придбані цінні папери 12 000 000,00 Євро, що в перерахунку на гривню на дату укладання Договору за курсом НБУ складає 95 662 800,00 грн. , а продавець , зідно п.2.1, зобов'язаний поставити покупцю цінні папери, вказані у п.1.3. цього Договору, в строк до 30.04.2008 року включно.

Згідно з 2.3.1. Договору встановлено, що покупець зобов'язаний у терміни, визначені цим Договором, надати продавцю документи, що підтверджують своєчасне здійснення платежу за цінні папери. У випадку здійснення безготівкового платежу документи повинні містити підтвердження того, що гроші списані з рахунку продавця в оплату за цінні папери.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язується повністю сплатити продавцю суму, зазначену в п.1.4. цього Договору, до 31 грудня 2011 року.

Як вбачається з п. 6.2. Договору достатнім підтвердженням належного виконання цього Договору з боку продавця є факт переходу права власності на цінні папери на ім'я покупця, що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку покупця.

Згідно з п. 6.3. Договору достатнім підтвердженням належного виконання цього Договору з боку покупця є факт повної оплати придбаних цінних паперів, що відбувся відповідно до умов цього Договору та підтверджується документами відповідно до п.п. 2.3.1. та 3.1. цього Договору. 14.12.2011 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо внесення змін в п.3.2. Договору, виклавши його у наступній редакції: "Покупець зобов'язується повністю сплатити продавцю суму, вказану в п.1.4. цього Договору, до 31 грудня 2012 року".

Окрім того, з метою забезпечення виконань покупцем своїх зобов'язань за Договором між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" було укладено Договір іпотеки від 02.03.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощуком В.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 351 ( а.с. 13-15), відповідно до якого іпотекодавець (відповідач) передає, а іпотекодержатель (позивач) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором іпотеки, нерухоме майно, а саме нежилий будинок (літ. А), загальною площею 4 971,80 кв.м., що становить 82/100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905 кв.м., тимчасовий порядковий номер якої 85:330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстровано 09.06.1997 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі № 2154-П та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.03.2012 р., що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим БТІ від 01.03.2012 р. за № 33348344 (п. 1.3. Договору іпотеки).

Зобов'язання продавцем за договором купівлі-продажу цінних паперів були виконані в повному обсязі, а саме передано у власність третьої особи цінні папери в кількості 5 839 999 штук за ціною 12 000 000,00 Євро, що підтверджується Випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 1905, виданою реєстратором Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-М" ( а.с. 24).

Між позивачем та третьою особою 30.04.2008 р. було підписано Акт приймання-передачі акцій (а.с.21), з якого вбачається, що позивач передав, а третя особа прийняла пакет акцій Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; номінальна вартість одного цінного папера - 1,00 грн.; кількість цінних паперів - 5 839 999 штук, загальною вартістю 12 000 000,00 Євро.

Проте покупець, за договором купівлі продажу від 26 березня 2008 року зобов'язання не виконав : кошти за придбані цінні папери на рахунок продавця не перерахував, в зв'язку з чим останній , посилаючись на п.п. 2.1.5, 3.2. іпотечного договору позивач звернувся до суду з позовом в якому просив в рахунок часткового погашення заборгованості WEBBING LTD. (Веббінг Лтд.) перед Карлсбад Ентерпрайзіз Лімітед за договором № Б-08\03\26\1\2 купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2008 року в розмірі 19 887 900, 00 звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 02.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 351, а саме нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 4 971,80 кв.м., що становить 82/100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905 кв.м., тимчасовий порядковий номер якої 85:330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки зобов'язання покупцем за договором купівлі -продажу виконане не було, то в рахунок часткового погашення заборгованості необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 4 971,80 кв.м., що становить 82/100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905 кв.м., тимчасовий порядковий номер якої 85:330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3, що переданий в іпотеку, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору купівлі-продажу цінних паперів.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з пунктом 2.1.5. Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому цим Договором або чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Приймаючи рішення суд першої інстанції не приймав до уваги, що 02 березня 2012 року між позивачем та публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 353.(а.с. 149-151). Відповідно до п.6.2 зазначеного договору сторони дійшли згоди про те, що права і зобов'язання сторін за цим договором виникають з моменту виникнення у іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання, тобто на 31 день після 31.12.2012 р. і документально підтвердженого надіслання на адресу іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

23.01.2013 р. позивачем направлено відповідачу вимогу вих. № 02/23 (.а.с. 109) про усунення порушення умов Договору № Б-08/03/26/1/2 купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2008 року шляхом погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 10 440 511,13 євро. Разом з тим, зазначена вимога містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі непогашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано відповіді на зазначену претензію, доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що відповідачем, після виникнення відкладальної обставини, визначеної п. 6.2 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, з якою пов'язаний перехід до позивача права власності на предмет іпотеки, не передано позивачу правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та технічну документацію, на підставі якої здійснюється державна реєстрація речового права, що свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на предмет іпотеки.

Як вбачається з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

В матеріалах справи наявний Звіт з незалежної оцінки від 11.03.2013 р., (а.с. 117) складений експертом-оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Альянс» Димурою А.М., право якого на проведення оцінки нерухомого майна підтверджується Кваліфікаційним сертифікатом № 4158 від 04.03.2006 р., Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4736 від 12.07.2006 р., Сертифікатом № 13777/12 від 07.09.2012 р. суб'єкта оціночної діяльності, станом на 11.03.2013 року ринкова вартість нежилого будинку (літ. А) площею 4 971,80 кв.м., який становить 82/100 частки від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078.50 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3, становить 19 887 900,00 грн.

В матеріалах справи наявна виписка № 1905 від 29.04.2008 р. (а.с. 24) з реєстру власників іменних цінних паперів про операції на особовому рахунку за період з 29.04.2008 р. по 29.04.2008 р. (як того вимагає Договір) та Акт приймання передачі акцій від 30.04.2008 р., підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб, чим підтверджується виконання позивачем умов Договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2008 р. та перерахування з рахунку позивача у цінних паперах на рахунок у цінних паперах третьої особи, відкритих у зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-М», пакет акцій Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»; номінальна вартість одного ЦП - 1,00 грн.; кількість ЦП - 5 839 999 штук, загальною вартістю 12 000 000,00 Євро.

Відповідач зазначає, що Договір іпотеки та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя були підписані т.в.о. Голови Правління Левченком Костянтином Павловичем з перевищенням своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності таких тверджень, оскільки в матеріалах справи наявний Протокол засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» від 01.03.2012 р., відповідно до якого було прийнято рішення, яким було уповноважено т.в.о Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» Левченка К.П. на укладення та підписання відповідного договору щодо передачі в іпотеку Компанії «Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед» частини будівлі площею 6 078,5 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, Поштова площа, буд. № 3, що належить Публічному акціонерному товариству «Київський річковий порт» на праві власності, на виконання зобов'язань Веббінг Лтд. (WEBBING LTD.) за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-08/03/26/1/2 від 26.03.2008 р.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент нотаріального посвідчення Договору іпотеки та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя) при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

З наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копій Договору іпотеки та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощуком В.Ю. було на вимогу вищезазначеної норми Закону України «Про нотаріат» перевірено повноваження осіб, які підписували зазначені договори.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності підписання будь-яких із зазначених правочинів з боку відповідача особою з перевищенням своїх повноважень.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому, правовою підставою для передачі іпотекодерждателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі (стаття 36 цього Закону).

Тобто, якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у даному випадку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону), він має право звернутися до суду з

метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах № 14/215 від 22.12.2009 та № 38/126-09 від 26.01.2010).

Оскільки позивач звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, підстав для визнання недійсним якого судом не встановлено, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не виникло підстав для звернення до господарського суду, у зв'язку з відсутністю порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи, що у спорах про відшкодування збитків, обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на відповідача, то позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, розмір заявленої до стягнення суми збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та збитками.

Не визнання права власності позивачем обґрунтовано не переданням відповідачем правовстановлюючих документів та технічну документацію, на підставі якої здійснюється державна реєстрація речового права.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів вчинення дій, що свідчили б про оспорювання чи невизнання права власності позивача, та виходячи з вищезазначених підстав пред'явлення позову про визнання права власності, колегія суддів не вбачає наявності спору щодо права власності позивача на нерухоме майно, а саме нежилий будинок (літ. А), загальною площею 4 971,80 кв.м., що становить 82/100 частин від усього нежилого будинку, загальною площею 6 078,50 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 17 905 кв.м., тимчасовий порядковий номер якої 85:330:002, за адресою: м. Київ, Поштова площа, будинок 3.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки неправильно застосував норми процесуального права до спірних правовідносин.

Зазначене, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення господарського суду м. Києва від 15.05.2013 у справі № 910/4971/13 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 15.05.2013 у справі № 910/4971/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Матеріали справи № 910/4971/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.