Постанова № 33822891, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 року Справа № 904/4956/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Науменка І.М.

при секретарі судового засідання: Гаврилові О.М.

Представники сторін:

від позивача: Позняков В.С. представник, довіреність б/н від 04.08.13;

від відповідача: Третяк В.В. представник, довіреність б/н від 29.08.13;

від третьої особи: Чекмез М.М., представник, довіреність № 3700/0/2-12 від 27.12.12;

від обласного комунального підприємства "Фармація": Лозовий О.А. представник, довіреність № 01-Д/10 від 15.08.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ, Обласного комунального підприємства "Фармація", м.Дніпропетровськ та Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.13р. у справі № 904/4956/13

за позовом: Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм", м. Дніпропетровськ

до: Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ

про визнання Договору оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. продовженим на той самий строк, на який він був укладений, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі № 904/4956/13 (суддя Боділовська М.М.) позов позивача задоволено; визнано договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р., укладений між Дочірнім підприємством "Вітамін-Фарм" та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06 квітня 2018 року), на тих самих умовах; стягнуто з Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" на користь Дочірнього підприємства "Вітамін-Фарм" 1 147,00 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Дніпропетровська обласна рада, Комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" та Обласне комунальне підприємство "Фармація", яке не брало участь у розгляді справи, але посилаючись на вирішення господарським судом питання про його права та обов'язки, подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі № 904/4956/13 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційних скаргах скаржники зазначають про не відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, не повне з'ясування обставин справи та порушення господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального права.

Так, суд не прийняв до уваги, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про припинення орендних відносин після закінчення терміну договору оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р., отже згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припинив свою дію з 20.04.2013р.

Відповідач, також вказує, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, оскільки між сторонами відсутній спір, а вимога про визнання договору продовженим є вимогою про встановлення юридичного факту, на що не звернув уваги місцевий господарський суд та безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Обласне комунальне підприємство "Фармація" в свою чергу зазначає, що нежитлове приміщення, яке було передано в оренду позивачу за договором оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. передано йому у повне господарське відання рішенням Дніпропетровської обласної ради та Обласне комунальне підприємство "Фармація" мало намір використовувати його у власній господарській діяльності. Неправомірне продовження за спірним рішенням строку дії договору оренди позбавляє Обласне комунальне підприємство "Фармація" можливості користуватися переданим йому на баланс нерухомим майном.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами щодо передачі спірного приміщення відповідачем було подано апеляційному суду клопотання про заміну відповідача у справі - Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" його правонаступником - Обласним комунальним підприємством "Фармація".

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 рокуапеляційні скарги Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" та Обласного комунального підприємства "Фармація" Дніпропетровської обласної ради" прийняті до провадження, розгляд скарг призначено у судовому засіданні на 03.09.2013 року.

У судовому засіданні по справі було оголошено перерву з 03.09.2013р. до 17.09.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року розгляд апеляційних скарг було відкладено на 26.09.2013р.

Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм" у відзивах на апеляційні скарги проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а відповідні апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому позивач посилається на те, що відповідачем не було повідомлено позивача у встановлені ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки про припинення договору оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р., а усі дії сторін свідчать про продовження правовідносин за цим договором. Пред'явлення даного позову з вимогою визнати продовженим договір оренди на той самий строк, на який він був укладений викликано саме наявністю між сторонами спору щодо строку дії договору та є способом захисту порушеного права, що передбачений законодавством.

Щодо скарги Обласного комунального підприємства "Фармація", то позивач вважає, що рішення у даній справі ніяким чином не стосується прав та обов'язків зазначеної особи, оскільки нею не доведено державної реєстрації прав на спірне нежитлове приміщення в порядку Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже в Обласного комунального підприємства "Фармація" було відсутнє право на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду у справі.

Перевіривши доводи апеляційних скарг таповноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржників та позивача, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2008р. між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітамін" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 186-УКВ/08, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 36,6 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31 на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Міської багатопрофільної лікарні № 4, під аптеку.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що він діє з 05.05.2008р. до 21.04.2011р.

Додатковою угодою № 2 від 05.05.2008р. були внесені зміни до Договору № 186-УКВ/08 щодо назви Орендаря, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітамін" змінено на Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм".

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 3 від 16.05.2011р. до Договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. в пункт 10.1. розділу 10 Договору оренди сторонами внесено зміни, відповідно до яких Договір оренди діє з 05.05.2008р. до 20.04.2013р.

03.01.2012р. було укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 186-УКВ/08, відповідно до п. 1 якої викладено в новій редакції назву договору, а саме "Договір оренди нерухомого майна" та змінено назву "Міської багатопрофільної клінічної лікарні № 4" на Комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради", в п. 2 визначено, що з моменту підписання цієї угоди комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" буде виступати Орендодавцем нежитлового приміщення зазначеного у Договорі. Пунктом 4 Додаткової угоди встановлено, що власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада Дніпропетровської області (в особі Дніпропетровської обласної ради), а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Листом від 08.02.2013р. за вих. № 161 Комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" повідомила Дочірнє підприємство "Вітамін-Фарм" про закінчення терміну дії договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. та його припинення з 21.04.2013р.

У відповідь на зазначений лист ДП "Вітамін-Фарм" направлено Комунальному закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" листа за № 24 від 04.03.2013р. де повідомлялося про переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та зазначено про намір продовження орендних правовідносин, в т.ч. шляхом продовження терміну дії договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р.

15.03.2013р. Комунальний заклад "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" направила ДП "Вітамін-Фарм" листа за № 337, в якому повідомила про припинення терміну дії договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. з 20.04.2013р. та запропонувала прийняти участь у конкурсі на оренду нерухомого майна згідно «Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області».

ДП "Вітамін-Фарм" було одержано вищенаведений лист, про що свідчить лист у відповідь за № 50 від 22.04.2013р. де орендар зазначає про не проведення оголошеного конкурсу на оренду нерухомого майна внаслідок не своєчасного розміщення публікації про проведення конкурсу та знов наголошує про наявність в нього переважного права на укладення договору оренди приміщення площею 36,6 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31 на новий строк. До зазначеного листа ДП "Вітамін-Фарм" було додано договір оренди у трьох примірниках.

Натомість, як свідчать матеріали справи новий договір оренди між сторонами укладено не було, орендар продовжує користуватися орендованим майном, вносить за нього орендну плату у розмірі, визначеному договором оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. та відшкодовує орендодавцю комунальні платежі та плату за землю на підставі рахунків орендодавця.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (наділі - Закон).

Так, згідно ст.ст. 1,2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» саме цей закон регулює відносини з приводу ефективного використання шляхом надання в оренду державного та комунального майна, яким є об'єкт оренди за спірним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ж ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, Закон пов'язує продовження терміну дії договору оренди з відсутністю заяв сторін про припинення дії договору саме протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Зазначена норма є імперативною та підлягає обов'язковому застосування до спірних відносин незалежно від обставин повідомлення орендаря про припинення договору до закінчення терміну його дії та відповідних умов договору.

Спірний договір оренди було укладено на строк до 20.04.2013р., тому саме у період з 20.04.2013р. по 20.05.2013р. орендодавець мав повідомити орендаря про припинення орендних відносин.

На підтвердження повідомлення орендаря про припинення договору Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" долучено до матеріалів справи копію листа за № 620 від 15.05.2013р., в якому зазначено про закінчення терміну дії договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. з 20.04.2013р. та про намір виставлення в подальшому рахунків за орендну плату та комунальні послуги у зв'язку із не звільненням орендарем орендованого приміщення.

Між тим, орендар - ДП "Вітамін-Фарм" заперечує факт одержання вищенаведеного листа та стверджує про відсутність заяв орендодавця після закінчення терміну договору про припинення його дії та повідомлення про це орендаря.

В якості доказу направлення позивачу листа за № 620 від 15.05.2013р. відповідач надав до суду копію поштового повідомлення від 15.05.2013р., в якому зазначено дві поштові адреси одержувача: вул. Чернишевського, 11а та пл. Жовтнева, 12д пр. 2. Однак з даного повідомлення не вбачається направлення позивачеві саме листа за № 620 від 15.05.2013р. та його одержання останнім. Так будь-які відмітки про вручення кореспонденції одержувачу у відповідному розділі поштового повідомлення відсутні. Відсутній на повідомлені і відтиск штампу поштового відділення. У розділі ж поштового повідомлення «підлягає поверненню» міститься дата 04.06.2013, прізвище Чорнобаєв В.Ф. та підпис без зазначення підстав не вручення кореспонденції та поштової адреси одержувача, за якою її не було вручено.

При цьому, апеляційний суд не приймає до розгляду додаткові докази надані позивачем в т.ч. щодо не одержання заяви про припинення дії договору, оскільки вони подані позивачем під час перегляду рішення в апеляційному порядку без обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами направлення позивачеві заяви про припинення орендних відносин за договором оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. за його належною адресою, якою як свідчать матеріали справи, а саме статут ДП "Вітамін-Фарм" та витяг з ЄДР є м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 12д пр. 2, у строк передбачений ч. 2 ст. 17 Закону.

Окрім цього, зі змісту листа за № 620 від 15.05.2013р. не вбачається саме заяви орендодавця про припинення дії договору, оскільки в ньому лише констатується закінчення терміну дії договору та зазначається про намір в подальшому виставляти рахунки за орендну плату та комунальні послуги.

Відтак, в силу ч. 2 ст. 17 Закону договір оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. вважається продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 4 роки 351 день (до 06 квітня 2018 року), на тих самих умовах.

Наведене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у п. 4.1. у постанові пленуму Вищого господарського суду № 12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", згідно з яким, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Суд, також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України).

Також, згідно ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів можуть бути захищені шляхом визнання наявності або відсутності прав, а також іншими способами, передбаченими законом.

Підставою пред'явлення даного позову у суді саме і є наявність між сторонами договору оренди № 186-УКВ/08 від 05.05.2008р. спору щодо продовження терміну дії цього договору. Це підтверджується, як діями сторін до подання позову, так і позиціями сторін під час розгляду справи у суді.

Отже, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для відмови у судовому захисті права позивача на користування нерухомим майном згідно з умовами договору.

З урахуванням викладеного доводи скаржників щодо відсутності між сторонами спору щодо продовження орендних відносин та обрання позивачем не належного способу захисту права апеляційним судом відхиляються.

З огляду на усе вищезазначене, судова колегія апеляційного суду не вбачає достатніх підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг відповідача і третьої особи та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р.

Апеляційне ж провадження за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Фармація" підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, Обласне комунальне підприємство "Фармація" не брало участі у справі в суді першої інстанції, а виходячи з предмету спору рішенням суду у даній справі не було вирішено питання про його права та обов'язки, оскільки Обласне комунальне підприємство "Фармація" не є стороною спірного договору на час розгляду справи. Передача ж Обласному комунальному підприємству "Фармація" за рішенням Дніпропетровської обласної ради у повне господарське відання спірного приміщення не тягне за собою автоматичного набуття статусу сторони у спірному зобов'язанні в силу ст.ст. 510, 511, 770 ЦК України.

За таких обставин, оскаржуване Обласним комунальним підприємством "Фармація" рішення не стосується його прав та обов'язків, а тому останнєне мало права апеляційного оскарження прийнятого у справі рішення відповідно до ст. 91 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 25 ГПК України не підлягає задоволенню і клопотання відповідача про заміну відповідача у справі - Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" його правонаступником - Обласним комунальним підприємством "Фармація".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Обласним комунальним підприємством "Фармація" апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження, а відтак апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Фармація" підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як таке, що порушено помилково.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційних скарг слід віднести на скаржників.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 80, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Дніпропетровської обласної ради та Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р. у справі № 904/4956/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р. у справі № 904/4956/13 - залишити без змін.

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства "Фармація" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р. у справі № 904/4956/13.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя І.М. Науменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.09.2013 року.