ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2013 р. Справа № 923/73/13-г
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 м.Каховка Херсонської області
до: відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР і К" м. Каховка Херсонської області
3 особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 м.Каховка Херсонської області
про визнання недійсним рішення зборів
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, уповноважена особа ОСОБА_3 (довір. від 18.01.2013р.)
від відповідача - уповноважена особа Баленко В.С. (довір. від 12.08.2013р.), уповноважена особа Мовчан В.О. (договір від 21.02.2013р.)
від третьої особи - ОСОБА_2, уповноважена особа ОСОБА_6 (договір від 22.06.2013р.)
ОСОБА_1 (позивач по справі) звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформленого протоколом учасників загальних зборів №4 від 16.11.2012року, яким припинено повноваження директора ОСОБА_1 та обрано директором ТОВ "АСТОР І К" ОСОБА_7.
Крім того, при зверненні з позовом позивач просив поновити його на посаді директора товариства та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.01.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформлене протоколом учасників загальних зборів №4 від 16.11.2012року. В решті позову провадження у справі припинено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013року рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013року рішення господарського суду Херсонської області від 28.01.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013року скасовано в частині визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників і в цій частині направлено справу до господарського суду Херсонської області на новий розгляд.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа № 923/73/13-г передана на розгляд судді Ємленіновій З.І.
Ухвалою суду від 25.07.2013року розгляд справи призначено в засіданні суду 13.08.2013року. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.
Ухвалами суду від 13.08.2013року, від 29.08.2013року розгляд справи відкладався за клопотанням третьої особи.
Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданні суду 19.09.2013року до 23.09.2013року та в засіданні 23.09.2013року до 26.09.2013року.
Позивач позовні вимоги підтримав та надав додаткові пояснення з посиланням на те, що рішення загальних зборів засновників від 16.11.2012року не відповідає вимогам закону та Статуту товариства, він не був повідомлений про проведення загальних зборів, участі в зборах не приймав, оскільки 16.11.2012року перебував у відрядженні за межами м. Каховка, тому спірне рішення приймалося при відсутності кворуму та порушує його корпоративні права як засновника товариства, який володіє 50% Статутного капіталу.
Представник відповідача Баленко В.С. позовні вимоги визнає та зазначає, що при проведенні зборів засновників 16.11.2012року було порушено вимоги закону та порядок скликання зборів, рішення приймалося при відсутності кворуму, засновник товариства ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про час та місце зборів. Він зазначає, що збори засновників товариства фактично не проводились, оскільки протокол зборів підписано одним із засновників ОСОБА_2, який має лише 50% голосів, а відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Представник відповідача Мовчан В.О. зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як збори засновників проводилися відповідно до вимог закону, а повідомлення про проведення зборів вручалося ОСОБА_1 особисто ОСОБА_2 в присутності свідків, оскільки інший спосіб повідомлення Статутом товариства не передбачено. Припинення повноважень директора приймалося на підставі пункту 11.12 Статуту у зв'язку з систематичним невиконанням директором покладених на нього завдань.
Третя особа та її представник позовні вимоги не визнають з посиланням на те, що відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» учасники повідомляються про проведення загальних зборів передбаченим Статутом способом. Оскільки порядок повідомлення Статутом не встановлено, позивач повідомлявся про проведення зборів ОСОБА_2 12.10.2012року письмовим повідомленням, отримати яке він відмовився, що підтверджується підписами свідків. Питання дострокового припинення повноважень ОСОБА_1, як директора товариства, приймалося відповідно до пункту 11.12 Статуту у зв'язку з систематичним невиконанням покладених на нього завдань. При цьому представник та третя особа стверджують, що ОСОБА_1 був присутнім на зборах засновників товариства, які відбулися 16.11.2012року.
Заявлене в засіданні суду 19.09.2013року представником відповідача Мовчан В.О. клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи у Каховському міськрайонному суді про перегляд рішення Каховського міськрайонного суду від 05.03.2013року про поновлення на посаді директора відповідача ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами та поновлення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців про обрання директором ТОВ «АСТОР і К» ОСОБА_7 судом відхиляється з огляду на наступне.
Зупинення провадження у справі - тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених в законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, для можливості застосування зазначеної норми суду необхідно встановити, по-перше, пов'язаність даної справи з іншою справою, що розглядається іншим судом, і, по-друге, неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Пов'язаність справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Необхідною умовою зупинення справи є також встановлення того, що пов'язана справа знаходиться на розгляді в іншому суду.
Однак представником відповідача Мовчан В.О. не надано доказів того, що справа про поновлення на роботі ОСОБА_1, яка розглядається Каховського міськрайонним судом за нововиявленими обставинами, перешкоджає розгляду справи №923/73/13-г про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників.
Справа про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників не пов'язана зі справою про поновлення ОСОБА_1 на роботі ні предметом, ні підставами. Розгляд справи місцевим судом не впливає на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
До того ж, клопотання про зупинення провадження у справі підписано ОСОБА_7 без зазначення посади та повноважень на його підписання, в той час як керівником ТОВ «АСТОР і К» на момент вирішення спору відповідно до витягу із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є ОСОБА_1
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників як учасник ТОВ «АСТОР і К» і в разі перегляду рішення міськрайонного суду від 05.03.2013року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 не втрачає права на цей позов, а справа про поновлення його на роботі не пов'язана з вирішенням спору, який є предметом розгляду ні предметом, ні підставами які б впливали на оцінку доказів, відтак справа підлягає розгляду по суті за наявними в ній та наданими додатково сторонами доказами.
Не підлягає задоволенню і клопотання, заявлене представником відповідача Мовчан В.О. в засіданні 26.09.2013року (після дослідження матеріалів справи) про зупинення провадження у справі та призначення судової техніко-криміналістичної експертизи щодо нанесення печатки ТОВ «АСТОР і К» на наказі про відрядження від 15.11.2012року та посвідчені на ім'я ОСОБА_1 про відрядження з посиланням на те, що ці відтиски є підробними.
Суд дійшов до висновку про відхилення клопотання відповідача про призначення судової експертизи з урахуванням наступного.
Відповідно до вимог ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Суд вирішує клопотання про призначення судової експертизи , виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (зі змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013року) судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Заслухавши на час подання клопотання про призначення судової експертизи пояснення сторін щодо законності рішення загальних зборів засновників та заперечення проти позову, а також виходячи із тих обставин, які підлягають доказуванню з урахуванням предмета спору та враховуючи усі обставини справи у їх сукупності, суд відповідно до ст. 43 ГПК України дійшов до висновку про відсутність потреби зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, оскільки питання, в межах предмета спору, які б потребували спеціальних знань у суду відсутні.
До того ж висновки експертизи не мають для суду заздалегідь встановленої сили та розцінюються судом за правилами встановленими статтею 43 ГПК України з урахуванням всебічного повного, об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та присутніх в суді учасників ТОВ «АСТОР і К», суд -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР і К» засноване загальними зборами учасників (засновників) 12.11.2010року (протокол №1), Статут якого зареєстровано Державним реєстратором 19.11.2010року із змінами від 02.03.2011року та від 11.03.2011року.
Відповідно до ст.82 ГК України установчим документом господарського товариства є Статут, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікаційна більшість голосів, інші відомості, передбачені ст.57 цього Кодексу.
Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства».
Відповідно до пункту 1.2, 6.2, 6.3 Статуту ТОВ «АСТОР і К» його учасниками є фізичні особи ОСОБА_2 ( третя особа), частка якого в Статутному капіталі товариства становить 50% та ОСОБА_1 (позивач по справі), частка якого в Статутному капіталі товариства становить 50%.
Зазначене також підтверджується і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.06.2013року.
Пунктами 9.1, 10.1 Статуту товариства встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Виконавчий орган товариства - директор ( пункт 9.2 Статуту).
Відповідно до п.11.1.2., п.11.1.3. Статуту товариства директор обирається загальними зборами учасників товариства на безстроковій основі і звільняється рішенням загальних зборів учасників товариства.
При цьому відповідно до пункту 10.2 Статуту створення та відкликання виконавчого органу (директора) віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до ст. 145 ЦК України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюється Статутом та законом. Відповідно до п.10.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" (далі - товариство) збори учасників товариства скликаються по мірі необхідності головою зборів. Кожен учасник має право скликати позачергові збори учасників у будь-який час і з будь-якого питання, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.
Відповідно до приписів ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим Статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Матеріалами справи підтверджується, що на загальних зборах засновників від 16.11.2012 року (протокол №4) було прийнято рішення припинити повноваження директора ОСОБА_1 та обрати директором ТОВ "АСТОР і К" ОСОБА_7; зобов'язати директора ТОВ "АСТОР і К" ОСОБА_7 провести в органах державної реєстрації державну реєстрацію змін ТОВ "АСТОР і К".
В протоколі загальних зборів товариства від 16.11.2012року зазначено, що на зборах присутні: ОСОБА_2, (50% Статутного капіталу); ОСОБА_1 (50% Статутного капіталу). Запрошені - ОСОБА_7.
Позивач заперечує повідомлення його про проведення зборів та свою присутність на зборах 16 листопада 2012 року.
На підтвердження вищевикладеного позивачем надано до матеріалів справи наказ №8 від 15.11.2012 року про відрядження та посвідчення на відрядження. Всупереч вищезазначеному факту в протоколі загальних зборів учасників товариства від 16 листопада 2012 року міститься інформація про присутність ОСОБА_1 на загальних зборах засновників.
Згідно з пунктами 17-21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» );
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну Статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону «Про господарські товариства»).
У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.
При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них або відсутність на зборах учасників товариства необхідно з'ясовувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України « Про господарські товариства».
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Як встановлено в ході судових засідань, прийняттю спірного рішення передувало недотримання процедури скликання загальних зборів товариства, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства", а також була порушена процедура проведення загальних зборів товариства, рішення приймалося при відсутності кворуму та з питань не включених до порядку денного.
Так, відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких віднесено внесення змін до Статуту товариства, створення та відкликання виконавчого органу товариства (директора). Зазначеною нормою встановлено, що черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюється Статутом товариства та Законом.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства про проведення загальних зборів повідомляються передбаченим Статутом способом з зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Статутом товариства інший порядок повідомлення учасників про проведення загальних зборів не встановлено.
З урахуванням того, що в Статуті товариства порядок повідомлення учасників не передбачений. при скликанні загальних зборів ТОВ «АСТОР і К» необхідно керуватися вимогами закону (ст.43, 61 Закону «Про господарські товариства») та загальновідомими засобами повідомлення учасників - шляхом надіслання письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, публікації в місцевій пресі за місцезнаходженням товариства і в одному із офіційних видань Верховної Ради України, Кабінету міністрів України з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Однак, як встановлено в засіданнях суду, позивач за 30 днів до проведення зборів не повідомлявся письмово про дату та місце їх проведення та порядку денного. Внаслідок зазначених порушень Закону позивача, як учасника товариства, було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах, порушені права та законні інтереси позивача при вирішенні питання щодо припинення його повноважень як директора товариства, внесення змін в установчі документи товариства, тобто було порушено право позивача брати участь в управлінні справами товариства, передбачене ст.10 Закону України "Про господарські товариства" та пунктами 7.1, 7.2 Статуту.
В засіданні суду позивач ОСОБА_1 пояснив, що повідомлень про час та місце проведення зборів 16.11.2012року він не отримував, можливості ознайомитись з документами винесеними на розгляд зборів та вносити свої пропозиції, як це передбачено ст. 61 Закону «Про господарські товариства» не мав, на зборах не був присутнім, оскільки знаходився за межами м. Каховка.
Значений факт ні представником відповідача Мовчан В.О., ні представником третьої особи, ні присутнім в засіданні суду іншим учасником товариства - ОСОБА_2, з ініціативи якого скликалися збори, не спростовані належними та допустимими засобами доказування відповідно до ст. 32, 34 ГПК України.
Їх посилання на те, що повідомлення вручалося позивачу 12.10.2012року, але від підпису про його отримання ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, а також на те, що ОСОБА_1 зареєструвався в відомості учасників товариства на зборах 16.11.2012року та був присутнім на зборах не є належними та допустимими доказами, оскільки вони не відповідають вимогам Закону, яким не передбачено повідомлення учасників про проведення зборів у такий спосіб. Не передбачено такий порядок повідомлення про скликання зборів і Статутом товариства.
До того ж, в засіданні суду 23.09.2013року представник третьої особи посилався на те, що збори відбулися 16.11.2012року о 15.00 годині, як це і зазначено в повідомленні, а присутній в засіданні суду 26.09.2013року учасник ТОВ ОСОБА_2, з ініціативи якого скликалися збори, стверджував, що фактично збори було проведено в першій половині дня 16.11.2012року, в 10-11годин. Однак належних доказів того, що позивач за 30 днів до проведення зборів повідомлявся про перенесення зборів на інший час, ніж зазначено в повідомлені (15.00годин) суду не надано, а його посилання на те, що цей час було сторонами узгоджено в телефонному режимі не підтверджені жодними належними засобами доказування. До того ж таке повідомлення про час перенесення зборів відповідно до ст. 61 Закону повинно бути зроблено не пізніше ніж за 30 днів до скликання зборів.
В протоколі загальних зборів учасників від 16.11.2012року не зазначено час (годину) коли вони проводилися. Не надано суду і книги протоколів зборів, ведення якої відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» організовує голова зборів товариства, а присутній в засіданні суду ОСОБА_2, який був головою зборів, не надав зрозумілих пояснень, ким та у якій формі оформлявся протокол №4 від 16.11.2012року, який надано до матеріалів справи в печатній формі та не надав доказів внесення цього протоколу до книги протоколів .
Таким чином, в будь - якому разі суду не надано належних доказів того, що позивач повідомлявся про проведення зборів 16.11.2012року о 10-11 годині, що є порушенням ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» відповідно до якої учасники повідомляються про проведення зборів за 30 днів, а в повідомлені зазначається, час і місце проведення зборів та порядок денний.
Із протоколу №4 загальних зборів засновників від 16.11.2012року вбачається, що на зборах було розглянуто питання припинення повноважень директора ОСОБА_1 та обрання директором товариства ОСОБА_7, однак питання припинення повноважень директора до порядку денного не включалося, воно не зазначене ні в порядку денному протоколу зборів, ні в повідомлені від 12.10.2012року, на яке посилається третя особа, оскільки в порядок дня було включено лише питання переобрання директора. Зазначене є порушенням ст.43 Закону України «Про господарські товариства».
Не надано суду і доказів перевірки діяльності директора, які б підтверджувалися необхідними матеріалами, звітами, висновками за результатами перевірки, які досліджувалися та яким би надавалася відповідна оцінка на зборах, як це передбачено ст. 63 Закону України «Про господарські товариства». Не зазначено в протоколі, які саме негативні наслідки у зв'язку з цими діями (бездіяльністю) директора мали для товариства, як і не зазначено вірогідність їх настання та перешкоджання цими діями досягненню цілей товариства, або їх ускладнення.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивач фізично не міг бути присутнім на зборах 16.11.2012року, оскільки в цей день відповідно до наказу ТОВ «АСТОР і К» №8 від 15.11.2012року він перебував у відрядженні в м. Маріуполь, про що свідчать надані до матеріалів справи копія наказу №8 від 15.11.2012року та копія посвідчення про відрядження з відмітками про дату прибуття в пункт призначення.
Зазначені докази не спростовані належними засобами доказування представниками відповідача Мовчан В.О. та третьої особи, а їх посилання на те, що наказ підписано самим ОСОБА_1, а печатка на наказі та посвідченні про відрядження не відповідає відтиску оригінальної печатки та має ознаки підробки не є належним доказом по справі, оскільки саме ОСОБА_1, як керівник, мав повноваження приймати будь-які накази і ці повноваження іншій особі не були делеговані, наявності ж фактів підробки печатки суду також не надано.
При цьому їх посилання на необхідність зупинення провадження у справи та призначення судової технічної експертизи щодо відбитків печатки та на неможливість іншим способом спростувати зазначені в позові обставини, судом відхиляються, оскільки відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази, в тому числі і висновки судової експертизи, не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Щодо посилання представників відповідача та третьої особи на пункт 11.12 Статуту яким передбачено, що за рішенням загальних зборів повноваження директора можуть бути припинені достроково, якщо за нього проголосує учасник, який володіє 30% Статутного капіталу товариства, слід зазначити, що цей пункт Статуту протирічить ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої рішення щодо внесення змін до Статуту товариства є прийнятими, якщо за них проголосують більш ніж 50% загальної кількості учасників.
Вимогами ст.ст. 41, 59, 64 Закону України «Про господарські товариства» встановлено відсотки голосів учасників товариства, необхідні для прийняття рішень, передбачених зазначеними правовими нормами, які обраховуються із кількості голосів учасників товариства, присутніх на загальних зборах.
Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» загальні збори учасників товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до Статуту товариства більш ніж 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.
Проте, передбачивши пунктом 11.12 Статуту інший розмір відсотків голосів учасників товариства, необхідний для прийняття рішення на загальних зборах, учасники товариства фактично змінили вимоги щодо встановлення кворуму для проведення зборів та прийняття рішення на них, що є порушенням вищезазначених правових норм.
При цьому суд зазначає, що з урахуванням вищезазначених норм права, оскільки доказів повідомлення позивача про проведення зборів у встановленому законом порядку не надано, як і не надано належних та допустимих доказів того, що позивач був присутнім на зборах, збори проводилися при відсутності кворуму встановленого ст. 61 вищезазначеного Закону (60% голосів), а тому і прийняття такими зборами рішення щодо припинення повноважень директора, обрання нового директора та проведення державної реєстрації змін суперечить вимогам закону, оскільки на зборах був присутній засновник який володіє лише 50% голосів, яких недостатньо для прийняття таких рішень щодо утворення і відкликання виконавчого органу товариства, яким відповідно до пунктів 11.1, 11.1.1, 11.1.2, 11.1.3 Статуту товариства є директор товариства який обирається та звільняється рішенням загальних зборів учасників товариства, тому п.11.12 Статуту відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008року при вирішенні спору не підлягає застосуванню.
Такої правової позиції дотримується і Вищий господарський Суд України, зокрема в постанові від 11.01.2012року по справі №5924/1730/2011.
З урахуванням вищезазначеного, суд відповідно до ст. 43 ГПК України відхиляє інші заперечення представника відповідача Мовчан В.О. та третьої особи і залишає поза межами правового аналізу інші їх доводи, оскільки вони не можуть вплинути на правильне вирішення спору щодо предмета доказування .
З урахуванням вищезазначених норм закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів від 16.11.2012 року, оформлених протоколом учасників загальних зборів ТОВ "АСТОР і К" підлягають задоволенню, оскільки спірне рішення не відповідає вимогам закону та порушує корпоративні права позивача.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР і К» від 16 листопада 2012року, оформлене протоколом загальних зборів засновників №4 від 16 листопада 2012року.
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР і К" м. Каховка Херсонської області, Семенівське шосе, 3, розрахунковий рахунок 26001219800103 в Херсонській філії ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 352651, ідентифікаційний код 37431618 на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 1147грн. 00коп. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01 жовтня 2013 року.
Суддя З.І. Ємленінова
Судове рішення № 33822847, Господарський суд Херсонської області було прийнято 26.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/73/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: