Рішення № 33822839, 26.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа № 923/1239/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Валігурському Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон

до військової частини А-1836, м. Херсон

про стягнення 12432,36 грн.

за участю представників:

позивача - Воробйовська В.В. - юрисконсульт, дов. від 20.12.12 р.;

відповідача - Щербина Р. О. - юрисконсульт, довіреність від 02.01.2013 р. №2;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за оренду спеціалізованого технологічного приміщення за договором №13-34/46 від 08.02.2013 р. у сумі 11865 грн., пеню в розмірі 464,06 грн., 3% річних в сумі 98,22 грн. та 5,08 інфляційних втрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що військова частина А 1836 не є комерційною структурою, не здійснює прибуткової господарської діяльності, фінансується виключно з Державного бюджету та здійснює оплату виставлених рахунків за наявності цільових бюджетних асигнувань. Крім того, зазначає, що оскільки невиконання зобов'язань по здійсненню орендних платежів не завдало збитків позивачу, суд може зменшити належну до сплати суму пені. Також відповідач не погоджується із розрахунком інфляційних втрат здійснених позивачем.

У відзиві на позов відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Херсонській області. Судом вищевказане клопотання відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Судом не встановлено обставин щодо впливу рішення господарського суду на права та обов'язки Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області щодо відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений Договір №13-34/46 від 08.02.2013 р. оренди частини спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Херсоні на 3 поверсі чотирьохповерхового будинку №124-а по вул. Кримській, загальною площею 2,5 м2 для розташування обладнання (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в користування вищевказане приміщення, а відповідач сплачувати орендні платежі.

Відповідно до п. 2.1. Договору передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі вказаного майна, де вказана фактична дата його передачі.

Акт прийому-передачі державного майна складений та підписаний сторонами 08.02.2013 року, дату приймання-передачі майна в користування зазначено 01.01.2013 року.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору Орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 678 грн. з ПДВ за 1 м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший базовий місяць - січень 2013 оренди за 2,5 м. кв. всієї орендованої площі становить 1695,00 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору.

Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судом встановлено, що на адресу відповідача позивачем у період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. надсилались рахунки про сплату боргу за оренду.

Відповідач орендної плати з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року включно позивачу не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 11865 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі в сумі 11865 підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховано відповідачу 98,22 грн. 3% річних та 5,08 грн. інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем вірно, судом перевірений, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Як вбачається з розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції наведеного позивачем в позовній заяві він здійснювався у період з 21.02.2013 р. - 31.08.2013 р. Індекс інфляції у лютому 2013 року становив 99,9%, у березні - 100,0%, у квітні 100,0%, у травні 100,1%, у червні 100,0%, у липні 99,9%, у серпні 99,3%. Загалом у вказаному періоді мала місце не інфляція, а дефляція, а отже позивачем втрати внаслідок знецінення грошових коштів, у період за який ним нараховувались інфляційні втрати, не понесені.

Отже, підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат відсутні.

Згідно п. 8.2. Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню за кожний день прострочення від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, по день фактичної оплати боргу.

Позивач обґрунтовано нарахував та просить стягнути з відповідача 464,06 грн. пені.

Статтею 83 ГПК України суду надано право, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Зважаючи на те, що відповідач є установою, що фінансуються з бюджету, особливість статусу військової частини, яка є складовою частиною Збройних сил України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 11865 грн. основного боргу, 1 грн. пені та 98,22 грн. 3% річних.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 3 ст. 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1836 (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 1, п/р 35221007000015 УДК Херсонської області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 07738045) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (73000 м. Херсон, пр. Ушакова, 41, р/р 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093, ОКПО 01188661) заборгованість в сумі 11865 грн., пеню в сумі 1 грн., 3% річних в сумі 98 грн. 22 коп., а також 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення 01.10.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова