Постанова № 33822759, 16.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа№ 910/609/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Желінська Т.М., довіреність № 465/22 від 25.12.2012;

відповідача:Майданік В.В., довіреність № 4077-НЮ від 18.12.2012;

третя особа 1:не з'явився;

третя особа 2:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центеренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції

на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013

у справі № 910/609/13 (суддя: Прокопенко Л.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центеренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

третя особа 1. Державне підприємство "Донецька залізниця";

2. Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

про стягнення 80 216,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/609/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції штраф у розмірі 38 760 грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 825 грн. 84 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центеренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/609/13 в частині відмови у стягненні штрафу на суму 41456,50 грн., 894,66 грн. судових витрат та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 № 910/609/13 у справі № 910/609/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/609/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 16.09.2013 о 10:30.

16.09.2013 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

16.09.2013 третя особа 1 та третя особа 2 в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи третя особа 1 та третя особа 2 повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників третьої особи 1 та третьої особи 2.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

16.09.2013 представники сторін в судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи за відсутності третьої особи 1 та третьої особи 2.

16.09.2013 представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

16.09.2013 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/609/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

У липні-серпні 2012 року на адресу Трипільської ТЕС надійшли вагони з вугіллям №№ 67870501, 67886713, 67888966, 68024108.63351761, 67175349, 66709221, 60757812, 65354953, 60615283, 61086641, 66670126, 65285207, 65735284, 66811902, 60356763, 60679214.66393067, 67195263, 65114100, 68777713, 60686540, 65882748, 67145573, 67845370, 67149252, 68472141, 66173626, 6408151665360158, 65960940, 66765264, 66766734, 6756711565080087, 67865824, 65298549, 65780587, 68499581, 68615657, 65836736, 67886515, 68749738,67163048, 67871277, 68744986, 68821578, 65707812, 68730903, 64456049, 65770760, 66821315, 60419702, 60498755, 60689445, 66369729, 65396665, 68823939, 60396983, 66692666, 68550565, 98737360, 60613668, 60586476, 65289746, 65485641, 65717027, 65719270, 65742843, 66240631, 66822024, 66170739, 67612879, 67916676, 68147529, 68702620, 67848234 за залізничними накладними №№ 48317499, 48667034.48655880, 48666846, 48667.141, 48705651, 48705339, 48704266, 48847099, 48841076, 49028632, 49144504, 49037575, 49242449, 49238553, 49279458, 49278615, 49332240, 49332364, 49191620, 19288988, 49290703, 49290547, 49080948, 49080815, 49422686, 49423189, 49647720, 49710932, 49711864, 49758865, 49766199, 49764574, 48961163.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

В ч. 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту залізниць визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2000 за № 861/5082) Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Термін доставки вантажу розраховується відповідно до п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р за № 865/5086) виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1.1. цих Правил передбачено, що у разі перевезення вантажів вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки обчислюється - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

Відповідно п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на 1 добу.

Пунктом 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення вагон з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів зазначено, що час подачі вагонів під вивантаження засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.

Як вбачається з календарних штемпелів залізничних накладних №№ 48317499, 48667034.48655880, 48666846, 48667.141, 48705651, 48705339, 48704266, 48847099, 48841076, 49028632, 49144504, 49037575, 49242449, 49238553, 49279458, 49278615, 49332240, 49332364, 49191620, 19288988, 49290703, 49290547, 49080948, 49080815, 49422686, 49423189, 49647720, 49710932, 49711864, 49758865, 49766199, 49764574, 48961163.та відповідно розрахунку позивача до позовної заяви, вантаж у вищевказаних вагонах доставлено з порушенням встановленого терміну.

Згідно з п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вказані відмітки на залізничних накладних №№48317499, 48667034.48655880, 48666846, 48667.141, 48705651, 48705339, 48704266, 48847099, 48841076, 49028632, 49144504, 49037575, 49242449, 49238553, 49279458, 49278615, 49332240, 49332364, 49191620, 19288988, 49290703, 49290547, 49080948, 49080815, 49422686, 49423189, 49647720, 49710932, 49711864, 49758865, 49766199, 49764574, 48961163.відсутні.

Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що порушення строків доставки вантажу сталося внаслідок вини залізниці.

Відповідно до п.166 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів залізниця сплачує одержувачу штраф, якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини, у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на 3 доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на 4 і більше діб.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції вірно враховано, що обчислення терміну доставки вантажу згідно ст. 41 Статуту залізниць, яка кореспондується з вимогами п.2.1, п.2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до ст. 131 Статуту залізниць претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

За таких обставин відповідальність за прострочення термінів доставки вантажу несе відповідач - ДТГО "Південно-західна залізниця", яка згідно провізних документів є станцією призначення вантажу.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 43 067,00 грн. є доведеними та документально обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В той же час, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення суми штрафу у розмірі 37149,8 грн., так-як вказана сума обрахована позивачем невірно та без урахування приписів ст.41, 116 Статуту залізниць та п.п.2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру стягуваного штрафу, яке мотивоване скрутним фінансовим становищем відповідача, що пов'язане із неналежним відшкодуванням з державного бюджету України вартості пільгових пасажирських перевезень, наявністю значної заборгованості відповідача за кредитними договорами та перед постачальниками продукції, а також щодо сплати податків та зборів.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано суду першої інстанції копію довідки про перевезення студентів по Південно-західній залізниці у 2013 році, інформація про стан кредиторської заборгованості, інформація про стан дебіторської заборгованості, Відповідач також вказує на відсутність жодних доказів понесення позивачем збитків, пов'язаних із несвоєчасною доставкою вантажу, що є також підставою для зменшення штрафу відповідно до приписів ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати.

Відповідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Отже, враховуючи викладені обставини, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання та тривалість взаємовідносин сторін, поведінки скаржника враховуючи при цьому вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, апеляційний господарський суд вбачає наявність підстав для застосування в даному випадку наведених норм законодавства, а тому суд першої інстанції вмотивовано зменшив на 10% суму стягуваного штрафу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/609/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центеренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/609/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/609/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.