Постанова № 33822749, 26.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа№ 925/771/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Махаринець В.І. - дов. від 13.06.2013 року № 3470/09-03

від відповідача: Василенко М.В. - дов. від 10.09.2013 року б/н, Грищенко І.Д. - дов. від 16.04.2013 року № 1892/12

від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Черкасиводоканал" на рішення господарського суду Черкаської області від 15.07.2013 року

у справі № 925/771/13 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж (м. Черкаси)

до Комунального підприємства „Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (м. Черкаси)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Черкаська міська рада (м. Черкаси)

про стягнення 5 373 909 грн. 34 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося Публічне акціонерне товариство „Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж з позовом (з урахуванням заяв про зменшення та збільшення позовних вимог) до Комунального підприємства „Черкасиводоканал" Черкаської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача боргу на загальну суму 5 569 530 грн. 25 коп., з яких борг за спожиту активну електричну енергію - 5 163 909 грн. 34 коп., пеня - 277 802 грн. 26 коп., індекс інфляції - 94 105 грн. 51 коп., 3% річних - 33 713 грн. 14 коп.

Рішенням від 22.07.2013 року господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково. Стягнув з КП „Черкасиводоканал" ЧМР на користь ПАТ „Черкасиобленерго" від імені якого діє Черкаський міський РЕМ 3 953 328 грн. 28 коп. основного боргу, 277 802 грн. 26 коп. пені, 94 105 грн. 51 коп. інфляційних, 33 713 грн. 14 коп. 3% річних та 68 820 грн. витрат на оплату судового збору. В решті позову провадження у справі припинив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.07.2013 року № 925/771/13 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року апеляційна скарга КП „Черкасиводоканал" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 925/771/13 у судовому засіданні за участю представників сторін та третьої особи.

В судове засідання повноважні представники третьої особи не з'явилися та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 26.09.2013 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

31.03.2011 року Відкрите акціонерне товариство „Черкасиобленерго" від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж (постачальник) та Комунальне підприємство „Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 18.

15.08.2011 року на загальних зборах акціонерів ВАТ „Черкасиобленерго" прийнято рішення про зміну назви товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства".

Відповідно до умов договору від 31.03.2011 року № 18 постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу, а відповідач оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

П. 2.3.3 договору від 31.03.2011 року № 18 визначено, що споживач оплачує позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п. 2.3.4 договору від 31.03.2011 року № 18 споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії".

В п. 3.1.1 договору від 31.03.2011 року № 18 сторони узгодили, що позивач має право отримувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

31.03.2011р. сторони підписали додаток до договору №18 про порядок розрахунків та строки платежів. Відповідно додатку повна оплата здійснюється на початку періоду наступного за розрахунком (до 30 числа) за фактично використану електроенергію (активну і реактивну) відповідно показників розрахункових приладів обліку на кінець розрахункового періоду ( на 25 число). Нарахування пені здійснюється на наступний день після закінчення терміну сплати за використану електроенергію згідно виставленого рахунку.

Договір пролонгований сторонами на 2013 рік.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі укладеного договору від 31.03.2011 року № 18 позивач з лютого 2012 року по квітень 2013 року поставив електричну енергію відповідачу на загальну суму 12 738 774 грн. 22 коп., що підтверджується актами зняття поточних показників лічильників електроенергії.

До 01.05.2013 року відповідач за отриману електричну енергію сплатив 7 364 864 грн. 88 коп.

В липні 2013 року в рахунок погашення заборгованості, що була нарахована за березень 2013 року відповідачем на рахунок позивача перераховано 300 000 грн., а саме: 11.07.2013 року - 50 000 грн.; 12.07.2013 року - 50 000 грн.; 15.07.2013 року - 50 000 грн.; 16.07.2013 року - 50 000 грн.; 17.07.2013 року - 50 000 грн.; 18.07.2013 року - 50 000 грн. Також за рахунок субвенції з державного бюджету в травні-липні 2013 року було погашено борг відповідача за спожиту електричну енергію на суму 890 581 грн.

22.07.2013 року представник відповідача надав позивачу підписаний акт звірки, в якому визнав суму боргу станом на 01.05.2013 року в розмірі 5 953 328 грн. 34 коп.

До порушення провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату за отриману електроенергію в сумі 7 364 864 грн. 88 грн., таким чином, заборгованість відповідача на час звернення позивача з даним позовом до господарського суду становила 5 373 909 грн. 34 коп.

Після порушення провадження у справі відповідачем було погашено основний борг ще на 1 420 581 грн. Таким чином місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 1 420 581 грн. основного боргу в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Загальний розмір заборгованості за спожиту електроенергію перед позивачем у відповідача на момент винесення рішення місцевим господарським судом становив 3 953 328 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач зазначив, що тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються населенню м. Черкаси, є збитковими, оскільки їх фактична собівартість значно перевищує затверджений розмір тарифів. Також відповідач зазначив, що Кабінет Міністрів України постановою від 20.03.2013 року № 167 визначив порядок погашення заборгованості підприємствами - надавачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам з послідуючим перенаправленням їх енергопостачальним підприємствам.

На виконання вимог вищезазначеної постанови 22.05.2013 року засіданням територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, до складу якої, входить представник ПАТ „Черкасиобленерго", узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених для населення за період з 2007 року по І квартал 2013 року, для КП „Черкасиводоканал" в сумі 80 325 696 грн, з яких за І квартал - 8 611 658 грн.

В цей же день комісією вирішено затвердити розподіл коштів субвенції з державного бюджету по підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, в тому числі для КП „Черкасиводоканал" в сумі 9 119 538 грн. для погашення заборгованості за спожиту електроенергію.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги доводи відповідача, оскільки правовідносини між сторонами врегульовані на підставі договору. Факт виділення субвенції відповідачу для погашення заборгованості перед позивачем не призводить до того, що відповідач звільняється від сплати заборгованості, а тому за наявності доведеного факту наявності заборгованості у суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору від 31.03.2011 року № 18 за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент заборгованості.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 277 802 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні витрати - 94 105 грн. 51 коп. та 3% річних - 33 713 грн. 14 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Черкасиводоканал" на рішення господарського суду Черкаської області від 15.07.2013 року по справі № 925/771/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 15.07.2013 року по справі № 925/771/13 залишити без змін.

3. Справу № 925/771/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__30.09.2013 р.__

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Коротун О.М.