Рішення № 33822738, 30.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2013 р.Справа № 916/983/13

За позовом: Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

До відповідача: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати"

про визнання недійсним та скасування розпорядження

Колегія суддів у складі: Головуючий Д'яченко Т.Г.

Судді Меденцев П.А.

Зайцев Ю.О.

Представники:

Від прокуратури: Чалий М.Г., представник за довіреністю

Від позивачів: Добров Ю.І., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ої особи: Гусаров О.Л., представник за довіреністю

Суть спору: Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати", в якій просить суд визнати недійсним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

Відповідно до наданих суду письмових пояснень представника Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району позовні вимоги у справі позивачами підтримуються в повному обсязі, у зв'язку з чим представник позивачів просить суд їх задовольнити.

Відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області проти задоволення позовних вимог у справі заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, що залучені до матеріалів справи.

23.05.2013р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області було заявлено суду клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення точного розміру земельної ділянки, що належить позивачу та розміру співпадання такої земельної ділянки з земельною ділянкою, що була надана в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпати" на підставі оспорюваного у справі розпорядження. Вказане клопотання Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 23.05.2013р. було залишено судом без задоволення, у зв'язку тим, що на переконання суду, обставин,и покладені в основу позовних вимог у справі, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому такі обставини додаткової перевірки та встановлення в межах судової експертизи не потребують.

17.07.2013р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області заявлялось суду клопотання про залишення позову на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неподанням Білгород-Дністровським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивачами витребуваних судом доказів. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що обставини, покладені в основу позовних вимог у справі, підтверджуються наявними у справі доказами.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати" проти задоволення позовних вимог у справі заперечує, посилаючись при цьому у письмових запереченнях на неправомірність вимог, як таких, що заявлені після закінчення строку позовної давності. Додатково, 24.09.2013р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" подано до суду заяву, у якій третя особа просить суд застосувати позовну давність, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у справі відмовити. Подана заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" від 24.09.2013р. про застосування позовної давності була відхилена судом. Так, судом було враховано, що заяву подано третьою особою, що не є стороною спору, оскільки, у розумінні положень п. 4 ст. 267 ЦК України тільки сторони спору наділяються правом подання заяви про застосування позовної давності. Крім того, судом враховується також необґрунтованість доводів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати", оскільки положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011р. № 4176-VI встановлюють трирічний строк з моменту набрання чинності даним законом для звернення до суду з вимогами про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача та третьої особи, суд встановив.

Згідно постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 „Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО", що затверджена розпорядженням Раднаркому СРСР від 19.01.1946р. № 742рс постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі (в межах визначених у схемі, що додавалась).

Прийнятою Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У постановою від 12.02.1946р. №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.12.1945 года за №2002/063" регулювався порядок виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063, яке полягало у відселенні селянських господарств, які до цього розміщувались на території відведення.

В подальшому, у Акті від 10 червня 1946 р. обласною комісією по передачі земель ОДВО, яка діяла на виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 та постанови Ізмаїльського обласного виконавчого комітету від 12.02.1946р. №53/9-ОП констатувалось відведення земельної ділянки на площі 23600 га в натурі за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів. При цьому, у Акті від 10 червня 1946 р. зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями.

Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946р. затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946р. про передачу земельної ділянки площею 23600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.

В подальшому, як вбачається з залученої до матеріалів справи копії рішення звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №3 від 22.04.1947р. на підставі вказівки Ради Міністрів УРСР від 20.03.1947р. № 0293 та заявки командування Одеського військового округу про необхідність розширення Тарутинського артполігону, вирішено провести розширення існуючого Тарутинського артполігону в межах Бородинського, Старокозацького, Саратського та Тарутинського районів на загальній площі 9440 га за рахунок перелічених у рішенні землекористувачів.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій акту інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Тарутинського району Одеської області (інвентаризація проводилась на підставі розпорядження районної державної адміністрації №11 від 22.02.1993р.) та акту інвентаризації земель Тарутинського загальновійськового полігону та угідь військового радгоспу „Чорноморський" (інвентаризація проводилась на підставі листа державного секретаря Міністерства оборони України від 07.04.2003р. № 01-17-1864 і доручення голови Одеської облдержадміністрації), членами комісії фіксувалась належність земельної ділянки площею 23943,8 га Тарутинському загальновійськовому полігону. Згідно довідки Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району від 07.08.2012р. №1162, станом на 01.08.2012р. на картковому обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району рахується земельна ділянка № 92 військового містечка 11 загальною площею 24229,5 га, з яких військовий радгосп „Чорноморський" використовує земельну ділянку площею 689,83 га, на яку виготовлений Державник акт нового зразку № ОД23-120 від 05.06.1995р.

Як вбачається з усних та письмових пояснень представника Міністерства оборони України, Міністерство не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону та згода на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам не надавалась.

Як вбачається з пояснень представників прокуратури та позивачів, на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" припинено право користування земельною ділянкою 23 253,17 га, яка була надана у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено зазначену земельну ділянку до остаточного вирішення земельних суперечок до земель запасу Веселодолинської сільської ради.

В подальшому, згідно оспорюваного у справі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" площею 160 га в довгострокову оренду строком на 49 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2-а-3436/08/1570 (копія а.с.19-22) визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями". При дослідженні доказів у справі Одеським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р., так як чинне на той час законодавство не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування, у зв'язку з прийняттям певного рішення. Крім того, суд дійшов висновку про те, що, незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування.

Позовні вимоги у справі обґрунтовані незаконністю розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", як такого що порушує право Міністерства оборони України на земельну ділянку, яка входить до складу земель Тарутинського загальновійськового полігону, відсутністю у Тарутинської райдержадміністрації Одеської області правових підстав на розпорядження земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони. Позовні вимоги у справі направлені на визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, відповідача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Як було встановлено Одеським апеляційним адміністративним судом при дослідженні доказів у справі №2-а-3436/08/1570, право постійного землекористування землями Тарутинського загальновійськового полігону у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р. та право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування

Подальші зміни, що відбулись у земельному законодавстві Української РСР та сучасної держави Україна з прийняттям Земельних кодексів (1970р., 1990р., 2001р.), якими визначався новий порядок виникнення та оформлення прав на земельні ділянки, пов'язаний з видачею державного акту, що посвічує відповідне право, реєстрацією такого права не позбавили власників та користувачів земельних ділянок відповідних прав на них.

Так, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі №1-17/2005) у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Вказане рішення Конституційного Суду України мотивувалось тим, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом під час розгляду справи, доказів, які б засвідчували добровільну відмову Міністерства оборони України від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону або задокументовану згоду на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам матеріали справи не містять, у зв'язку з чим користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України.

Отже, передача Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області у користування ТОВ „Карпати" земельної ділянки, що є складовою Тарутинського артполігону, згідно розпорядження №80/А-2007 від 26.03.2007р. без згоди Міністерства оборони України - є незаконною.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" визначається, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняється від сплати усіх видів податків.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України (від 25 жовтня 2001 року) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. А згідно ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, незаконним розпорядженням №80/А-2007 від 26.03.2007р. Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області порушено права та законні інтереси як центрального органу управління військовим майном (Міністерства оборони України), так і територіального органу (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району), за яким закріплена та обліковується земельна ділянка Тарутинського загальновійськового полігону.

З урахуванням ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до положень ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи факт порушення оспорюваним розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" прав та законних інтересів позивачів у справі, суд вважає вимоги Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання недійсним та скасування оспорюваного акту - правомірними та обґрунтованими. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги у справі задовольняються колегією суддів у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору 1147 грн. покладаються на відповідача, відповідно розміру задоволених позовних вимог у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

3. Стягнути з Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Зайцев Ю.О.