Рішення № 33822656, 25.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2013 р. Справа № 914/2765/13

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерко товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м.Київ

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", м. Львів

Про: відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 12 722,68грн.,

В судове засідання з'явились:

Від позивача: Семенів Ю.О.-представник за довіреністю;

Від відповідача: Астапович О.В., Попадюк М.В .-представники за довіреністю;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерко товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", (м.Київ) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", (м.Львів) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 12 722,68грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою суду від 17.07.2013р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 01.08.2013р.

Ухвалою суду від 01.08.2013р. розгляд справи відкладався на 10.09.2013р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

В судових засіданніях 10.09.2013р. та 17.09.2013р. оголошувалась перерва.

Ухвалою від 17.09.2013р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судове засідання 25.09.2013р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 25.09.2013р. не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. У поданному відзиві на позов та додатковому відзиві на позов №43627 від 06.09.2013р., відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зокрема, на думку відповідача, неможливо встановити дійсного розміру збитків, заподіяних власнику автомобіля Део реєстр. номер АІ1014АХ, так як експертне автотоварознавче дослідження не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 лютого 2010 року між Кагало Олександром Миколайовичем та Відкритим акціонерним товариством Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта", укладений Договір № 554260 добровільного страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний № АІ 1014 АХ.

17 жовтня 2010 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний № АІ 1014 АХ, під керуванням водія Кагало О.М. та транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний № АІ 1429 ВВ, під керуванням водія Устименка Євгена Володимировича.

Відповідно до довідки ВДАІ та постанови Ірпінського міського суду Київської обл. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Устименком Є.В. п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

18 жовтня 2010 року до НАСК "Оранта" з Заявою звернувся Кагало О.М. щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 554260.

Як вбачається з дослідження № АІ1014АХ-12.11/5КО про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу і калькуляції відновлювального ремонту, матеріальний збиток складає 13 662,68 грн.

24 листопада 2010 року НАСК "Оранта" складений Страховий акт № СТО-10-18448/1 та розрахунок суми страхового відшкодування, виходячи із Дослідження № АІ1014АХ-12.11/5КО про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу. Згідно вказаного розрахунку сума страхового відшкодування становить 12 732,68 грн.

НАСК "Оранта" на підставі вищезазначених документів здійснила виплату страхового відшкодування на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» в розмірі 12 722 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривні, 68 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 26949 від 10 грудня 2010 р.

Як вбачається з поліса № ВЕ/3832200 Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний № АІ 1429 ВВ, була застрахована у СК «Граве Україна».

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що також передбачено ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору № 554260 від 01.02.2010р. добровільного страхування наземного транспорту виплатило, на підставі заяви страхувальника, на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» 12 722 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 26949 від 10 грудня 2010 р.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, у т.ч., шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма міститься у ст. 993 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як вбачається зі страхового поліса № ВЕ/3832200 Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Деу", державний реєстраційний № АІ 1429 ВВ, якого згідно довідки ВДАІ та постанови Ірпінського міського суду Київської обл. визнано винним у ДТП, була застрахована у СК «Граве Україна».

Позивач стверджує, що у НАСК "Оранта" виникло право регресної вимоги до ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» на суму 12 722 грн.

У поданому відзиві на позов та додатковому відзиві на позов №43627 від 06.09.2013р., відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зокрема, на думку відповідача, неможливо встановити дійсного розміру збитків, заподіяних власнику автомобіля Део реєстр. номер АІ1014АХ, так як експертне автотоварознавче дослідження не відповідає вимогам чинного законодавства, так як огляд транспортного засобу проводив один експерт, а експертний висновок складав інший.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України24.11.2003 N 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Позивач заперечує дані твердження відповідача посилаючись на статтю 30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якої суб'єкти оціночної діяльності мають право: залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1.1 Агентської угоди №08-03-26/15-01-10 від 01.03.2010р. ВАТ НАСК «Оранта» (Страховик) та ТзОВ «Гарант-Асістанс» (Агент) уклали цей договір, згідно якого Страховик передає, а Агент приймає до виконання частину його страхової діяльності, що пов'язана з організацією надання послуг Клієнтам у разі настання страхового випадку з метою здійснення Страховиком страхових виплат. Згідно з п.п. 1.1.4.1-2,5 агент зобов'язаний організовувати надання послуг (робіт), пов'язаних з врегулюванням страхового випадку, зокрема, надання послуг аварійного комісара, а саме: огляд та складання акту огляду пошкодженого автомобіля та/або майна, фотографування пошкодженого транспортного засобу та/або майна, виїзд аварійного комісара до місця огляду пошкодженого транспортного засобу та/або майна (у разі необхідності); визначення та/або організація визначення розміру шкоди, завданої життю, здоров'ю та/або майну клієнта; організація проведення незалежного автотоварознавчого та/або технічного дослідження пошкодженого транспортного засобу та/або майна клієнта. Отже, як вбачається з агентської угоди, підписаної обома сторонами, стороною у договорі виступає Агент - ТзОВ «Гарант-Асістанс» без визначення конкретної особи, яка повинна виконувати предмет договору.

З огляду на викладені обставини, твердження відповідача не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як вбачається зі страхового поліса № ВЕ/3832200 розмір франшизи становить 510,00 грн.

Оскільки Позивач не врахував розміру франшизи до суми, яку просить стягнути, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 12 212,68 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 12 212,68 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1651,53 грн

Керуючись ст.ст. 526, 1166 ЦК України, 228 ГК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст. 22, 36 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ Україна" (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2, код ЄДРПОУ 19243047) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ: 00034186) - 12 212,68 грн. та 1651,53 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.09.2013 р.

Суддя Запотічняк О.Д.