Рішення № 33822436, 24.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.13р. Справа № 904/6555/13

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ

до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 5 529, 04 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: Денисенко Т.В., представник за довіреністю № 871-06-1 від 19.12.12р.;

від відповідача: Деменська А.С., представник, довіреність №15-д від 09.08.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ - далі по тексту - позивача до державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у загальній сумі 5529,04грн., з яких 2589,04грн. пеня та 2940,00грн. штраф на підставі п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору № 142-Ф-11 від 21.09.11р. про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу, разом з додатками до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вх. № 6179 від 22.08.13р. ухвалою господарського суду від 27.08.13р. було порушено провадження по справі та справу призначено до слухання на 10.09.13р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.09.11р. між позивачем та відповідачем шляхом підписання на скріплення печатками сторін було укладено договір №142-Ф-11 про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу, разом з додатками до нього, відповідно до п.3.1 умов даного договору, на загальну суму 114000,00грн. з поетапним наданням відповідачем позивачеві обумовлених договором платних послуг.

Відповідно до Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 до умов вищеназваного Договору позивач та відповідач погодили строк надання послуг за 2 етапом Договору на суму 42000,00грн. в період з листопада 2011 року по липень 2012 року. Крім цього, Додатковою угодою від 30.11.12р. № 3 до Договору сторонами було продовжено саме строк дії самого вищеназваного Договору до 29 грудня 2012 року, без змін поетапного строку надання послуг.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення строків передбачених календарним планом, а саме Додатком № 2 до Додаткової угоди № 1 до умов вищеназваного Договору в період з листопада 2011 року по липень 2012 року не надав позивачеві обумовлені Договором в другому етапі послуги з технічних випробувань та аналізу на загальну суму 42000,00грн. і претензію позивача за № 479-06-13 від 29.11.12р. про сплату штрафних санкцій у добровільному порядку залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 5529,04грн. з яких 2589,04грн. пеня за період з 01.08.12р. по 29.12.12р. та 7% штрафу у сумі 2940,00грн. від вартості ненаданих послуг на підставі п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору №142-Ф-11 від 21.09.11р. про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу, разом з додатками до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до Акту приймання-передачі № 1 до вищеназваного Договору технічна документація у відповідності з технічними вимогами була передана та прийнята позивачем 07.11.12р. Крім цього Міністерством надзвичайних ситуацій було видано наказ № 664 від 03.04.12р. в якому було встановлено інший термін затвердження Правил, ніж строк встановлений умовами договору внаслідок чого другий етап умов вищеназваного Договору відповідачем своєчасно не було виконано. З клопотанням про внесення змін до порядку виконання другого етапу вищеназваного Договору відповідач до позивача не звертався.

10.09.13р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 24.09.13р., у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

24.09.13р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.09.11р. між позивачем та відповідачем шляхом підписання на скріплення печатками сторін було укладено договір № 142-Ф-11 про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу разом з додатками до нього, відповідно до п.3.1 умов даного договору на загальну суму 114000,00грн. з поетапним наданням відповідачем позивачеві обумовлених договором платних послуг, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 до умов вищеназваного Договору позивач та відповідач погодили строк надання послуг за 2 етапом Договору на суму 66000,00грн. в період з листопада 2011 року по липень 2012 року. Крім цього, Додатковою угодою від 30.11.12р. № 3 до Договору сторонами було продовжено саме строк дії самого вищеназваного Договору до 29 грудня 2012 року, без змін поетапного строку надання послуг, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення строків передбачених календарним планом, а саме Додатком № 2 до Додаткової угоди № 1 до умов вищеназваного Договору в період з листопада 2011 року по липень 2012 року не надав позивачеві обумовлені Договором в другому етапі послуги з технічних випробувань та аналізу на загальну суму 66000,00грн. і претензію позивача за № 479-06-13 від 29.11.12р. про сплату штрафних санкцій у добровільному порядку залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 5529,04грн., з яких 2589,04грн. пеня за період з 01.08.12р. по 29.12.12р. та 7% штрафу у сумі 2940,00грн. від вартості ненаданих послуг на підставі п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору №142-Ф-11 від 21.09.11р. про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу, разом з додатками до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з чим позивач повинен був нарахувати пеню від суми боргу за останні шість місяців перед зверненням до суду з позовною заявою.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96р. № 543/96-ВР: пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку-одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у цей період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відносить на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

З метою правильного застосування даного Закону на всій території України щодо договірних правовідносин між платниками та одержувачами грошових коштів під час нарахування до стягнення з винної сторони пені Вищий господарський суд України в своєму Інформаційному листі від 21.11.11р. та Верховний суд України у своїй Ухвалі від 15.12.10р. зазначили, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами суду додатково в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у загальній сумі 5529,04грн., з яких 2589,04грн. пеня за період з 01.08.12р. по 29.12.12р. та 7% штрафу у сумі 2940,00грн. від вартості ненаданих послуг у сумі 42000,00грн. на підставі п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору № 142-Ф-11 від 21.09.11р. про надання відповідачем позивачеві послуг з технічних випробувань та аналізу, разом з додатками до нього, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, слід визнати обґрунтованими та документально позивачем доведеними, але такими, що підлягають задоволенню частково:

- пеня у сумі 517,80грн. за період 01.08.12р. по 30.08.12р., тобто за 30 днів як це передбачено п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору № 144-Ф-11 від 21.09.11р., що кореспондується з ч.1 п.2 абз. 3 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

- штраф у сумі 2940,00грн. за період з 31.08.12р. по 29.12.12р., що становить 7% від вартості послуг другого етапу у сумі 42000,00грн., як це передбачено п.3 Додаткової угоди від 30.12.11р. до договору № 142-Ф-11 від 21.09.11р., що кореспондується з ч.1 п.2 абз. 3 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

В частині зменшення стягнення пені з 2589,04грн. до 517,80грн., господарський суд при прийнятті рішення керувався Ухвалою Верховного Суду України від 15.12.10р. в якій зазначено, що за одне й те саме порушення зобов'язання не може передбачатися подвійна відповідальність одного типу, а пеня і штраф, передбачені умовами вищеназваного договору, відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України відносяться до одного типу, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч.1 п.2 абз. 3 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Заяву позивача про об'єднання однорідних позовних вимог від 14.08.13р. за № 512-06-13 залишити без задоволення, оскільки це утруднить вирішення спору та зменшить суму судового збору, а отже зменшить надходження грошових коштів до Державного бюджету України.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що відповідно до Акту приймання-передачі № 1 до вищеназваного Договору технічна документація у відповідності з технічними вимогами була передана та прийнята позивачем 07.11.12р., суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідач на неодноразові вимоги суду не надав доказів виконання саме другого етапу умов вищеназваного Договору - за їх відсутністю.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що Міністерством надзвичайних ситуацій було видано наказ № 664 від 03.04.12р. в якому було встановлено інший термін затвердження Правил, ніж строк встановлений умовами договору внаслідок чого другий етап умов вищеназваного Договору відповідачем своєчасно не було виконано, суд також не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до чинного законодавства з клопотанням про внесення змін до порядку виконання другого етапу вищеназваного Договору відповідач до позивача не звертався.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1076,00грн., з урахуванням того, що 62,54% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,610,651,901.903 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України. ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.ХХІІ партз'їзду, 11; ідентифікаційний код 37664469) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 92/2; ідентифікаційний код 00013764) 517,80грн. (п'ятсот сімнадцять грн. 80 коп.) - пеня; 2940,00грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок грн. 00 коп.) - штраф; 1076,00грн. (одна тисяча сімдесят шість грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 30.09.13р.