Рішення № 33822405, 11.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.13р. Справа № 904/6696/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Промарматура", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 084,20 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Невська Н.С. - дов. від 08.01.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Промарматура" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у розмірі 85 084,20 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 80 000,00 грн., суми пені у розмірі 4 203,10 грн., суми 3% річних у розмірі 881,10 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, в тому числі доказів додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи. Також подав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про розгляд справи, але вдруге не з'явився у судове засідання, витребуванні судом документи не представив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується телеграмою та доказами її вручення, що знаходяться у матеріалах справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.12р. між сторонами був укладений Договір поставки № ПА-097/2012, відповідно до умов якого, Відповідач зобов'язується поставити та передати у власність Позивача продукцію виробничо-технічного призначення, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна сума Договору складає - 80 000,00 гривень.

Згідно п. 4.2. Договору, Позивач здійснює авансовий платіж у розмірі загальної суми Договору на поточний рахунок Відповідача впродовж трьох банківських днів з дня отримання від Відповідача рахунку на оплату.

Рахунок на оплату Товару Відповідач зобов'язан направити Позивачу по факсимільному зв'язку чи електронній пошті впродовж двох робочих днів з дня отримання від Позивача екземпляру Договору, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 5.2. Договору, строк поставки Товару: Відповідач зобов'язан поставити Товар в повному об'ємі впродовж сімдесяти календарних днів з моменту надходження на поточний рахунок Відповідача грошових коштів за Товар в сумі Договору.

Разом з Товаром Відповідач зобов'язан передати Позивачу паспорт на Товар та видаткову накладну.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, перерахувавши 05.12.12р. на рахунок Відповідача 80 000,00 грн., що підтверджується копіями рахунку-фактури Відповідача №Ц-00000009 від 05.12.12р. та платіжного доручення №2349 від 05.12.12р.

Додатковою угодою від 01.02.13р. №1 до Договору, строк поставки товару було збільшено до 130 календарних днів.

Термін поставки товару сплив 14.04.13р., однак відповідач свої зобов'язання не виконав та товар не поставив.

Згідно п.10.1. Договору, у випадку, якщо Відповідач порушив строк поставки товару на 10 календарних днів, він повинен повернути Позивачу раніше отриманні грошові кошти за товар протягом трьох банківських днів, починаючи з одинадцятого дня просрочки поставки.

Строк повернення грошових коштів сплачених за товар сплив 29.04.13р., однак Відповідач грошові кошти не повернув.

Таким чином сума основного боргу за Договором № ПА-097/2012 від 04.12.12р. станом на 26.08.13р. складає 80 000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням виконати умови Договору.

11.03.13р. Позивач, у зв'язку з проведенням аудиторською фірмою "АМК-Сервіс" аудиту підприємства позивача, надіслав відповідачу листа за № 52/Б з проханням підтвердити наявність заборгованості у сумі 80 000,00 грн. або, у разі незгоди, вказати інші дані. Відповідач підписав лист без зауважень, але грошові кошти не повернув.

22.03.13р. позивач надіслав відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.13р., але відповіді не отримав.

05.06.13р. Позивач надіслав відповідачу претензію № 159 ПА/Ю на загальну суму 81 907,29 грн., яку відповідач отримав 11.07.13р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На претензію відповідач направив на адресу Позивача гарантійний лист вих. 05 від 12.07.13р., в якому зобов'язувався повернути грошові кошти у строк до 15.08.13р. у розмірі 80 000,00 грн.

Однак до теперішнього часу відповідач зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув, від переговорів ухиляється.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 80 000,00 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. п. 10.1, 10.3 Договору, у випадку порушення Відповідачем строків поставки Товару п.5.2. Договру, Відповідач зобов'язан сплатити Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму не поставленого у строк Товару, за кожен день прострочки.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 10.1. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 4 203,10 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 4 203,10 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 881,10 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 881,10 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доказів добровільного виконання відповідачем зобов'язання сторонами не надано.

Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки, листом №52/Б від 11.03.2013р. та гарантійним листом відповідача вих. №05 від 12.07.13р.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 639, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1( ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Промарматура", 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17 (код ЄДРПОУ 21871578, ІПН № 218715704021) суму основного боргу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., суму пені у розмірі 4 203 (чотири тисячі двісті три) грн. 10 коп., суму 3% річних у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко