Справа № 1522/25846/12
Провадження № 2а/522/536/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2013 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді Кравчук Т.С.,
при секретарі Степанові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату на неправомірні дії по перерахунку розміру пенсії, стягнення суми заборгованості та компенсації моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом у якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату, по не проведенню перерахунку раніше призначеної пенсії.
Крім того, позивач просив суд, стягнути на його користь із відповідача моральну шкоду визначену їм в сумі 500000 гривень, спричинену несвоєчасним перерахунком пенсії.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він згідно із наказу заступника міністра оборони України, № 062, від 28 лютого 1995 року, в званні капітана, був звільнений в запас із Збройних Сил України, за станом здоров'я.
На підставі вищевикладеного, він із 1995 року, отримує пенсію згідно із норм Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».
У відповідності із Законом України № 1769-ІУ,від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» в нього виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії. Так, згідно внесених змін до статті 43 Закону, України, «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», із 01 січня 2005 року, йому повинно було сплачуватися 50% суми перерахованої пенсії.
При цьому, на час звернення до суду, йому з боку відповідача фактично сплачується тільки 25% від перерахованої пенсії, чим на його думку грубо порушується норма вказаного вище 3акону України № 1769-ІУ, від 15 червня 2004 року.
Враховуюче те, що відповідачем по відношенню до цього має місце порушення його (позивача) конституційних прав, закріплених в ст. 22, 24 та 56 Конституції України, позивач вказує на спричинення йому суттєвої моральної шкоди, яку від оцінює в 500000 гривень та просить суд стягнути на його користь.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, ознайомившись та вивчивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволення.
З матеріалів справи вбачається , що позивач ОСОБА_1, являється ветераном війни, є капітаном запасу, учасником бойових дій, та йому з 04 травня 1997 року, призначена пенсія за вислугу років.
Дійсно, згідно із вимог Закону України № 1769-ІУ, від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького, та рядового складу органів внутрішніх справ», а також постанови Кабінету Міністрів України №. 895 від 13 липня 2004 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців» - у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної йому пенсії, що підтверджено самим відповідачем в листах відповідях на ім'я позивача.
Згідно із прикінцевих положень Закону України № 1769-ІУ, від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», ОСОБА_1 було необхідно, провести перерахунок пенсії, де перший етап такого перерахунку, з виплатою 50% перерахованої пенсії повинен був відбутися із 01 січня 2005 року.
Разом із тим, на час звернення до суду, такий перерахунок позивачу з боку Обласного військового комісаріату, проведений - не був.
З боку відповідача не було надано будь яких доказів того, що позивачу належним чином було проведено перерахунок пенсії на підставі вищевказаного закону.
За таких обставин, бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату, щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку, пенсії - є порушенням вимог Закону України № 1769-ІУ від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».
Згідно до ч. 1, ст. 24 Конституції України - громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Також, згідно до ч.1, ст. .46 Основного Закону - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі втрати працездатності..., старості та в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи вище наведені обставини, бездіяльність відповідача по не проведенню перерахунку пенсії позивачу, вразило його в правах відносно тих осіб, яким вказаний перерахунок був проведений своєчасно, а також порушило право позивача на повне отримання належних йому соціальних виплат, до яких відносяться і пенсійні виплати.
Також, суд вважає частково обґрунтованою вимогу позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди, викликаної несвоєчасним перерахунком та виплатою йому пенсії.
На думку суду, факт несвоєчасного перерахунку песнсії позивачу, при тому що пенсія є суттєвим джерелом матеріального забезпечення позивача - дійсно спроможний викликати душевний розлад у особи, моральні страждання та хвилювання, з приводу неможливості в повному обсязі мати належне матеріальне забезпечення. Суд вважає також безумовно правомірною вимогу щодо стягнення моральної шкоди, враховуючі те, що підґрунтям такої шкоди, заявилось порушення щодо позивача прямої норми Закону України № 1769-ІУ, від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», що в свою чергу відповідає умовам настання та стягування моральної шкоди.
Разом із тим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що пенсія йому не доплачувалася протягом 9-ти років, враховуючи те, що Закон, на якому позивач ґрунтує свої позовні вимоги, був прийнятий лише в червні 2004 року, а право на отримання перерахованої пенсії, взагалі виникло у нього з 01.01.2005 року.
Одночасно, суд не може погодитись з розміром моральної шкоди, вказаної позивачем як 500000 гривень, у зв'язку із тим, що позивач, не довів суду через будь-які допустимі докази обґрунтування саме такої суми.
При цьому, суд вважає що з урахуванням характеру моральної шкоди спричиненої позивачу та тривалості періоду, протягом якого порушувалось право позивача - розмір шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає значно менший розмір та повинен бути визначений в сумі, 3000 (три тисячі) гривень.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату на неправомірні дії по перерахунку розміру пенсії, стягнення суми заборгованості та компенсації моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату, яка виразилася в не проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії.
Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму спричиненої моральної шкоди в розмірі 3000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
15.02.2013
Судове рішення № 33822105, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 15.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1522/25846/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: