Рішення № 33821289, 16.08.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/4571/13-ц

2/121/1808/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», ОСОБА_3 про визнання договору поруки та додаткових угод до нього недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати недійсним Договір поруки № 021007- USD-П від 02 жовтня 2007 року, укладений між ЗАТ комерційний банк «Банк Кредит Дніпро», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та додаткові угоди №1 від 30.11.2007 року, № 2 від -01.12.2008 року, № 3 від 14.04.2008 року та № 4 від 12.11.2008 року.

Вимоги мотивовані тим, що вона 02 жовтня 2007 року не підписувала вказаний договір поруки, не була жодного разу в банку та про існування договору поруки дізналася лише після отримання копії рішення суду восени 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням наданих суду письмових уточнень. (а.с.36-37).

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» проти позову заперечує та просив відмовити в його задоволенні, також надав суду письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно, причини своєї неявки суду не надав.

Заслухавши сторони, з'ясувавши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав:

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - підставою для недійсності правочину є недотримання в момент здійснення правочину сторонами вимог, встановлених, зокрема ч.3 ст.203 ЦК України, відповідно до якої волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2007 року між відповідачем ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (надалі Банк) та відповідачем ОСОБА_3, який є чоловіком позивачки, був укладений договір № 021007-USD-П про надання кредитної лінії, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 відновлювальну кредитну лінію з встановленим лімітом 5 252 352 грн. на споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 021007- USD-П від 02 жовтня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 взяла на себе на добровільних засадах зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях ОСОБА_3 в повному обсязі зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору.

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦК України,- обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративної справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт укладання оскарженого договору поруки було встановлено двома судовими рішеннями, в яких брали участь тіж самі сторони, а саме:

- рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2012 року у справі № 22-ц/490/549/12 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором та оспорюваним договором поруки;

- рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 07 серпня 2012 року у справі № 2/-552/588/2012 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором та оспорюваним договором поруки (а.с.71-74).

З'ясувавши ці обставини, суд погоджується з доводами представника Банку про те, що позивачка ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду з метою отягнути примусове виконання вищевказаних рішень суду, які знаходяться в державній виконавчій службі. Як встановлено судом, позивачка в 2011 році подавала заяву про перегляд вказаного заочного рішення суду, а потім апеляційну скаргу (а.с.63-64;65-67), де вона вказувала зовсім інші обставини про неможливість виконати договір поруки. Але ж вона нічого не вказувала про те, що вона нібито не укладала оспорюваний договір та не підписувала його, а посилалася лише на порушення норм матеріального та процесуального права.

Також суд не може погодитися з доводами ОСОБА_1 про те, що вона взагалі не знала про укладання її чоловіком з Банком кредитного договору та договору поруки, оскільки суду надана відповідачем - представником Банку як письмовий доказ копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 21 вересня 2007 року, де вона давала письмову згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладання з Банком «Кредит-Дніпро» кредитного договору на суму і на умовах на його розсуд та їй було роз'яснено зміст ст.ст.60,65 Сімейного Кодексу України (а.с.75). Тоді як саме в цьому кредитному договорі від 02 жовтня 2007 року було вказано, що ОСОБА_1 буде виступати, як поручитель.

Таким чином, з'ясувавши усі надані суду докази, та з урахуванням того, що рішеннями суду було встановлено факт укладання договору поруки, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є безпідставними та не доведеними суду, а тому в задоволенні їх повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ч. 1 ст. 215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору поруки № 021007-USD-П від 02.10.2007 p., Додаткової угоди № 1 до Договору поруки № 021007- USD-П від 30.11.2007 p., Додаткової угоди № 2 до Договору поруки № 021007- USD-П від 01.02.2008 p., Додаткової угоди № 3 до Договору поруки № 021007- USD-П від 14.04.2008 p., Додаткової угоди № 4 до Договору поруки № 021007- USD-П від 12.11.2008 р., укладених між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Кредит-Дніпро» та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартири - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: