Ухвала суду № 33820853, 24.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 1570/75/2012

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Турецька І.О.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АС-ІНВЕСТ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС про визнання недійсними акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС про визнання недійсними акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси № 0003971502 від 20.12.2011 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю „АС-ІНВЕСТ ГРУП" збільшена сума грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 7347,20 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „АС-ІНВЕСТ ГРУП" зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.06.2009 року. На податковому обліку з 19.06.2009 року (а.с. 10-24).

ДПІ на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами якої складений акт №3085/15-02/296-36552712 від 09.11.2011 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (а.с.8-9).

На підставі Акту перевірки від 09.11.2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003971502 від 20.12.2011 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 7347,20 гривень (а.с.25).

В висновку Акту з посиланням на п. 184.7 ст.184 ПК України вказано, що позивачем було занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7346,20 грн.

В акті перевірки зазначено, що реєстрація платника ПДВ - ТОВ „АС-ІНВЕСТ ГРУП" анульована 12.03.2011 року. В податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року позивач відобразив податкові зобов'язання у сумі 102 грн. Перевіряючий вважає, що такі зобов'язання складають 7448,20грн. Висновок перевіряючого ґрунтується на тому, що згідно додатку К1/1 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 року позивач має балансову вартість основних фондів групи 2 та групи 4 всього на суму 36731грн., а тому відповідно до п. 184.7 ст.184 ПК України у зв'язку з анулюванням реєстрації позивача як платника ПДВ він повинен був нарахувати податкові зобов'язання з суми цих необоротних активів.

Висновки перевіряючого не ґрунтуються на вимогах законодавства, відповідно прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Так,

Згідно п. 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Платниками податку на додану вартість є особи які зареєстровані як платники ПДВ. Такі особи мають право на виписку податкових накладних та формування податкового кредиту. В силу пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 184.5, 184.6 ст.184 визначено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно з п. 184.7 ст.184 ПК України - якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нараховувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

На час анулювання реєстрації як платника ПДВ (12.03.2011 року) позивач мав необоротні активи, які ним зазначені в додатку К1/1 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року. Проте вказані необоротні активи були включені в основні фонди підприємства та не були придбані ним, а були статутним капіталом ТОВ „АС-ІНВЕСТ ГРУП", який був затверджений при заснуванні ТОВ та сформований вищевказаним майном засновника (а.с.47-65).

Таким чином, зазначені необоротні активи не були придбані позивачем по господарській операції, будь-які суми щодо вказаних необоротних активів не відносились до податкового кредиту, що є обов'язковою умовою щодо застосування п. 184.7 ст.184 ПК України, а тому відповідно позивач не повинен був визнавати умовне постачання цих необоротних активів та нараховувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни цих необоротних активів.

Ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції відповідач не надав жодного доказу в спростування доводів позивача, та наявності доказів щодо придбання необоротних активів та формуванням у зв'язку з цим придбанням податкового кредиту.

Відповідач як на підставу здійснення перевірки неправомірно посилався на п.200.10 ПК України, згідно якого податковому органу надається право перевіряти протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з ПДВ з заявленим бюджетним відшкодуванням, заявлених в ній даних. Позивач не заявляв в декларації з ПДВ за березень 2011 року сум від'ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ. Декларація за березень 2011 року з ПДВ надійшла до податкового органу 20.04.2011 року, перевірка її здійснена з посиланням на п.200.10 ПК України не протягом встановлених 30 днів, а 09.11.2011 року.

Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідачем зазначені різні суми податкового зобов'язання словами та цифрами (а.с.25).

З урахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення ДПІ №0003971502 від 20.12.2011 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Проте не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „АС-ІНВЕСТ ГРУП" в частині визнання недійсним акту перевірки №3085/15-02/296-36552712 від 09.11.2011 року, оскільки акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, який не тягне наслідків для позивача. Такі правові наслідки наступають для позивача на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0003971502 від 20.12.2011 року.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 45), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року по справі № 1570/75/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя І.О. Турецька