Ухвала суду № 33820828, 24.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 1570/3501/2012

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Турецька І.О.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВОДОЛІК ХОЛДІНГ" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 13.03.2012 року № 0000271701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 6129,39 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1394,13 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „ВОДОЛІК ХОЛДІНГ" зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 21.05.2010 року, свідоцтво про державну реєстрацію №659227 серії А01 (а.с.6-7,34-40). Взято на податковий облік в ДПІ 25.05.2010 року.

На підставі наказу ДПІ №187 від 16.02.2012 року та направлення 01-045/172 від 17.02.2012 року (а.с.60-62), з 17.02.2012 року по 27.02.2012 року ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ „ВОДОЛІК ХОЛДІНГ" за період з 25.05.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №010/17-01/37109660 від 03.03.2012 року (а.с.9-12).

В висновку акту зазначено, що ТОВ „ВОДОЛІК ХОЛДІНГ" порушено ст.1,3,8,9,17,п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон України №889-IV), ст.14,163,164,168,170,171, пп.а п. 176.2 ст.176 ПК України.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення - рішення від 13.03.2012 року №0000271701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 7010,92 гривень за основним платежем, на 1834,96 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення до ДПА в Одеської області (а.с.15).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПА в Одеській області № 8215/10/10-2007 від 11.04.2012 року податкове повідомлення - рішення від 13.03.2012 року № 0000271701 скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на 224,00 грн., в інший частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ „ВОДОЛІК ХОЛДІНГ" без задоволення (а.с.16-19).

Позивач подав повторну скаргу до ДПС України (а.с.20). Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПС України від 22.05.2012 року скарга залишена без задоволення (а.с.21-24).

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 13.03.2012 року № 0000271701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 6129,39 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1394,13 гривень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентувався до 01.01.2011 року Законом України №889-IV, а з 01.01.2011 року розділом IV ПК України.

Відповідно до п.3.1 ст.1 Закону України №889-IV, п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону України №889-IV, пунктом 164.1 ст.164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений,наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У відповідності з положеннями п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV, п. 164.2 ст.164 ПК України до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового (контракту).

Утримує податок від суми такого доходу за його рахунок згідно з п.8.1 ст.8 Закону України №889-IV, п. 168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку.

Податковий агент - юридична особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм ( п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України, п. 1.15 ст. 1 Закону України №889-IV).

Таким чином, позивач є податковим агентом працівників його підприємства щодо нарахування (виплати, надання) заробітної плати та відповідно податку з цієї зарплати.

В акті перевірки №010/17-01/37109660 від 03.03.2012 року не спростовується, що при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивач нарахував, утримав та сплатив податок на доходи фізичних осіб відповідно до наданих для перевірки відомостей про нараховані та виплачені суми доходів у повному обсязі.

Висновки перевіряючих про порушення податкового законодавства та не сплату у повному обсязі податку на доходи фізичних осіб ґрунтуються на заявах зазначених осіб, направлених до прокуратури Малиновського району міста Одеси, в яких зазначили, що вони отримували заробітну плату (ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн.,ОСОБА_6 у розмірі 2000 грн., ОСОБА_5 у розмірі 3000 грн.) частково по відомості, частково без документального підтвердження (а.с.63-67).

Згідно до наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Водолік Холдінг» з 17.11.2010 року по 18.09.2011 року, ОСОБА_5 з 01.07.2010 року по 14.09.2011 року, ОСОБА_6 з 01.07.2010 року по 07.02.2011 року. За вказаний період зазначені особи отримували зарплату, з якої утриманий податок на доходи фізичних осіб відповідно до вимог законодавства. Проте в акті перевірки зроблений розрахунок недоплати підприємством вказаного податку по цим працівникам, якій на думку перевіряючий склав 6129,13грн. Вказаний розрахунок зроблений на підставі даних, які містяться в заявах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виплату ним більшої заробітної плати, ніж зазначена у відомостях про нарахування та виплату зарплати (а.с.11).

Однак таки висновки не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підтверджені належними доказами.

Пунктом 3.5 статті 3 Закону №889-IV, п. 164.6 ст.164 ПК України встановлено, що під час нарахування доходів у вигляді заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена:- згідно Закону №889-IV на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи; - згідно ПК України - на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Судом першої інстанції встановлено, що не спростовується в акті перевірки, що розмір отриманої заробітної плати працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідає даним відомостей нарахування та виплати заробітної плати, база оподаткування визначена відповідно до вимог законодавства, що також підтверджується довідкою Управління пенсійного фонду в м. Іллічівську Одеської області щодо відсутності порушень по розміру сплачених внесків позивачем.

Посилання перевіряючої в акті перевірки про донарахування податку з доходів фізичних осіб лише на підставі заяв ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо отримання ними заробітної плати без документального оформлення, суд вважає неспроможним, оскільки зазначене спростовується даними відомостей нарахування та виплати заробітної плати, які є документами первинного обліку. Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489 затверджені типові форми первинного обліку документації зі статистики праці, у тому числі розрахунково-платіжні відомості працівника. Посилання на документи первинного обліку, які б підтверджували порушення податкового законодавства позивачем, в акті перевірки відсутні.

Також з урахуванням положення ч.4 ст.70 КАС України щодо обставин, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть бути підтверджені ніякими іншими засобами доказування, суд оцінюючи письмові заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вважає, що про встановлення порушень податкового законодавства при нарахуванні та виплати заробітної плати можуть свідчити лише первинні бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати цієї заробітної плати. Інші гроші, природа (власність) яких не встановлена актом перевірки, якщо вони і були надані працівникам, не відповідають визначенню заробітної плати як об'єкту оподаткування податку з доходів фізичних осіб в розумінні Закону № 889-IV, Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що за листом прокуратури м. Іллічівська проведена перевірка позивача територіальною державною інспекцією праці у Одеській області, якою не встановлено порушень щодо розміру нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.143-146).

Крім того, суд критично ставиться до письмових заяв ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо отримання ними заробітної плати, яка не значиться у відомостях, враховуючи що вказані заяви виникли після звільнення вказаних працівників з роботи, а також після виникнення конфлікту між директором підприємства ОСОБА_7 та колишнім працівником підприємства ОСОБА_8, якій будучи допитаним у судовому засіданні не заперечував, що намагається отримати від директора підприємства ОСОБА_7 виплати грошей, вважаючи, що його робота на підприємстві не оплачена у повному обсязі. Також ОСОБА_9 не заперечував, що саме він порадив іншим працівникам, у тому числі доньки ОСОБА_5, писати заяви в прокуратуру з метою отримання грошей.

Вказані обставини підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_7, якій в суді першої інстанції зазначив, що з колишнім працівником підприємства ОСОБА_9 у нього виник конфлікт, оскільки останній почав вважати, що має право на отримання частки прибутку підприємства, хоча йому роз'яснялось, що він не є засновником підприємства та такого права не має. Складні стосунки тривали з середини 2009 року, та з листопада 2011 року ОСОБА_10 припинив виконання службових обов'язків, але керівництво підприємства не звільняло його з цих підстав приймаючі до уваги вік.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо обставин оплати праці на підприємстві, пояснили суду, що вони тривалий час працюють на даному підприємстві на посадах відповідно керівника ділянки інженерних сітей і гідротехнічних споруд та інженера по охороні праці, заробітну плату завжди отримували у розмірах передбачених штатним розкладом. Про випадки сплати коштів працівникам іншим шляхом ніж через касу підприємства або перерахування на банківські картки їм не відомо, але вони обізнані про те що працівник підприємства ОСОБА_9 має складний характер та останній період демонстрував негативне відношення до директора ОСОБА_7

При таких обставинах суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати достовірними дані в заявах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому відповідно наявність вказаних заяв є недостатнім, при відсутності інших встановлених законодавством документів, для встановлення порушення податкового законодавства позивачем.

При цьому суд враховує, що прокуратурою м. Іллічівська в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_7 за фактом не виплати заробітної плати відмовлено у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Інших доказів відповідачем суб'єктом владних повноважень щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 13.03.2012 року №0000271701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 6129,39 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1394,13 гривень в судовому засіданні не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі № 1570/3501/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя І.О. Турецька