Ухвала суду № 33820765, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4991/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорак", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамін" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке не було учасником виконавчого провадження, звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, та згідно уточнених позовних вимог просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту та оголошення заборони відчуження майна ТОВ «Зорак» в частині його транспортного засобу марки SUZUKI SX 4, державний номер АА0653НО, 2008 року випуску, № кузова TSMEYA21S00320940, тип транспортного засобу - легковий універсал на виконання судового наказу про стягнення боргу на користь ТОВ «Керамін»; зобов'язати відповідача скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2011 р. в частині транспортного засобу ТОВ «Зорак»; зобов'язати відповідача зняти арешт із майна ТОВ «Зорак».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Київі знаходиться наказ №26/339 від 10.02.2011 року Господарського суду м.Києва про стягнення 44173,83 грн. з ТОВ «Зорак» на користь ТОВ «Керамін».

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції, винесеною від 03.03.2011 р. в межах виконавчого провадження ВП № 24789373 на виконання Наказу Господарського суду м. Києва у справі № 26/339 відкрито виконавче провадження у справі, постановою від 01.07.2011 р. накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

30.01.2012 р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна транспортного засобу марки SUZUKI SX 4, державний номер АА0653НО, 2008 року випуску, № кузова TSMEYA21S00320940, тип транспортного засобу - легковий універсал, червоного кольору.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Зорак» укладено договір кредиту № 41.06-13/1-134 від 07.08.2008 р., відповідно до предмету якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах повернення у сумі 19 970,00 грн., в розмірі та в порядку визначеному тарифами за послуги по наданню кредитів.

Договір застави транспортного засобу № 02-10/3383 від 07.08.2008 р. укладено між АКБ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Зорак», відповідно до умов якого передається в заставу майно - транспортний засіб марки SUZUKI SX 4, державний номер АА0653НО, 2008 року випуску, № кузова TSMEYA21S00320940, тип транспортного засобу - легковий універсал, червоного кольору, на умовах повернення кредиту, наданого в сумі 19 970,00 доларів США.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.08.2008 р., на підставі договору застави майна від 07.08.2008 р. № 02-10/3383, на транспортний засіб марки SUZUKI SX 4, державний номер АА0653НО, 2008 року випуску, № кузова TSMEYA21S00320940, тип транспортного засобу - легковий універсал, червоного кольору накладено обтяження по типу застава рухомого майна, обтяжувачем є АКБ «Укрсоцбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що з системного аналізу вищенаведених правих норм, вбачається, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення звертається за наявності однієї з умов: або якщо право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель відбувається за рахунок залишку коштів після задоволення вимог заставодержателя відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, право на предмет застави у позивача виникло на підставі договору від 07.08.2008 р. № 02-10/3383 і залишок суми боргу станом на час розгляду справи 10919,92 долар США (а.с.95).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду доказів, якими вирішено питання про звернення стягнення на предмет застави згідно договору від 07.08.2008 р. № 02-10/3383.

Крім того, суд першої інстанції правомірно враховує ту обставину, що позивач в порядку господарського судочинства звернувся до суду з господарський позовом про звільнення з-під арешту транспортного засобу марки SUZUKI SX 4, державний номер АА0653НО, 2008 року випуску, № кузова TSMEYA21S00320940, тип транспортного засобу - легковий універсал, червоного кольору. Справа розглядається в порядку господарського судочинства судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що наявні умови, передбачені ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», а саме вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, то діями державного виконавця щодо накладення арешту на майно не порушується право позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не реалізував свого права на звернення на предмет застави у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак дії державного виконавця щодо накладення арешту на предмет застави правомірні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав зазначених позивачем.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 24 вересня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.