Постанова № 33820569, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 876/6073/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2013 року у справі №155/49/13-а за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції, управляння Пенсійного фонду в Горохівському районі Волинської області про визнання незаконною та скасування постанови,

встановив:

09 січня 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ВДВС Горохівського районного управління юстиції, управління Пенсійного фонду в Горохівському районі Волинської області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції від 09.03.2011 року про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на примусовому виконанні у відповідача перебував виконавчий лист № 2-1241/2010 від 10.12.2010 року, виданий 10.12.2010 року Горохівським районним судом на підставі постанови Горохівського районного суду, якою зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.10.2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень статей 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, незважаючи на те, що у виконавчому листі не визначено кінцевої дати нарахування і виплати стягувачу підвищення до пенсії, державний виконавець 09.03.2011 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки виконавчий лист у повному обсязі не виконаний.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із даною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена постанова прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову. Вказує, зокрема, на те, що державний виконавець, отримавши повідомлення управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі від 11.02.2011 р. №369/02-63 про виконання рішення суду, за відсутності належних доказів повного та реального виконання виконавчого листа №2-1241/2010 від 27.12.2010 року, не перевіривши дійсного виконання виконавчого листа, розцінив його як достатню підставу для закінчення виконавчого провадження, що суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Апелянт також зазначив, що при винесенні постанови державний виконавець керувався положеннями п.8 ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження», яка передбачає підстави для зупинення виконавчого провадження, а не закінчення.

Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній мотивів.

Відповідачі в судове засідання уповноважених представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до виконавчого листа № 2-1241/2010 від 10.12.2010 року, виданого 10.12.2010 року Горохівським районним судом на підставі постанови Горохівського районного суду, управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.10.2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень статей 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі вказаного вище виконавчого листа державним виконавцем 11.03.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №23604769.

УПФ в Горохівському районі Волинської області направило державному виконавцю повідомлення за №369/02-63 від 11.02.2011 року про виконання рішення суду. В повідомленні, зокрема, зазначалося, що ОСОБА_1 проведено нарахування до пенсії у зазначеному розмірі з 01.10.2010 року з подальшою її виплатою на підставі положень ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Належну суму до виплати у розмірі 24298,74 грн. ОСОБА_1 одержить, згідно чинного законодавства, в березні 2011 року.

На підставі вказаного повідомлення УПФУ в Горохівському районі Волинської області, 09.03.2011 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції, керуючись положеннями п.8 ч.1 ст.37, ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що дії та постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є правомірними, оскільки у відповідності до пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (зі змінами) установлено, що в 2011 році норми статей 39, 50, 51, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Отже, з вказаної норми вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року обмежено розмір вказаних виплат. Таким чином, беручи до уваги положення постанови КМУ №745 від 06.07.2011 року, виконавчий лист від 10.12.2010 року вважається фактично виконаним, внаслідок чого виконавче провадження підлягає закриттю.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, що знайшли своє відображення в оскаржуваній постанові, з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 49 Закону N 606-XIV визначено перелік обставин, що зумовлюють закінчення виконавчого провадження, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п.6 ч. 1 цієї статті виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу наведених вище правових положень вбачається, що державний виконавець, встановивши фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, зобов'язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу ДВС та протягом 3-ох днів надсилається сторонам виконавчого провадження, а виконавчий лист до суду, який його видав.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавче провадження ВП № 23604769, яке є предметом дослідження у даній справі, відкрите за виданим 27.12.2010 року Горохівським районним судом виконавчим листом № 2- 1241.

Відповідно до вказаного виконавчого листа УПФУ в Горохівському районі Волинської області зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.10.2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень статей 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, Горохівський районний суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, не визначив кінцевої дати нарахування і виплати державної та додаткової пенсій. Проте, зі змісту виконавчого листа вбачається, що нарахування та виплату державної та додаткової пенсій слід проводити до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Таким чином, у даному випадку повне виконання судового рішення безпосередньо пов'язане з виникнення обставини, з якими закон пов'язує зміну або припинення права стягувача на нарахування і виплату державної та додаткової пенсій відповідно до положень ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року N 3491-VI, який набрав чинності з 19.06.2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто по 22 липня 2011 року включно.

Однак, на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.03.2011 року вказані вище норми ще не діяли. А тому, оскаржувана постанова була винесена передчасно.

Суд першої інстанції, посилаючись в постанові на норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанову Кабінету Міністрів України N 745, керувався нормативно-правовими актами, які на час виникнення спірних правовідносин ще не були чинними.

Окрім вказаного, держаний виконавець в оскаржуваній постанові від 09.03.2011 року ВП 23604769 послався на положення ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу закінчення виконавчого провадження, однак з 09.03.2011 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої ст. 37 встановлює підстави зупинення виконавчого провадження, а не закінчення.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача та відсутність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.03.2011 року.

Згідно із ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Апелянт у встановленому законом порядку довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 04.03.2013 року у справі №155/49/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції від 09.03.2011 року ВП№23604769 про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 13.09.2013 року.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.