Постанова № 33820222, 26.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року Справа № 813/5386/13-а

17 год. 29 хв. Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Карп'як О.О.,

з участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р.,

з участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - Павлишин Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання протиправними дій і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій Франківського ВДВС ЛМУЮ, які оформлені постановою старшого державного виконавця Франківського ВДВС ЛМУЮ Павлишина Т.І. від 03 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження №38699343 з виконання виконавчого нарису №1235 виданого 01 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, а саме квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу у сумі 828444, 48 грн. та 2500, 00 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 830944, 48 грн. на користь стягувача - ПАТ «Дельта Банк», адреса стягувача: м. Львів, вул. Чернівецька, протиправними.

Ухвалою від 16 липня 2013 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2013 року ВП №38699343 видана всупереч вимогам закону, а саме: не вказано реквізитів нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис (не вказано нотаріальний округ і адреса нотаріуса); не вказано на якому посвідченому нотаріально договорі, що встановлює безспірну заборгованість боржника, вчинено виконавчий напис нотаріуса; не вказано повне найменування, ідентифікаційний код, повна адреса, реквізити рахунка стягувача (зазначено тільки: «стягував: ПАТ «Дельта Банк» адреса: м. Львів, вул. Чернівецька,9). В заяві про зменшення позовних вимог вказує на те, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.07.2013 року відкрито провадження у справі № 2/465/2884/2013 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34047020; 01133, м. Київ, вулиця Щорса, 36 -Б) за участю третіх осіб Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання договору іпотеки припиненим, визнання виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 24.07.2013 року № В-13/15470, вважає позов необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. Також вказує на те, що вищевказана постанова є законною та винесена з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження». Зазначає, що позивач посилається на Додаток 7 до пунктів 3.6.2, 5.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень». Однак, в Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка діє на даний час, відсутня встановлена форма постанови про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим у вказаній Інструкції зазначено відомості, які повинна містити будь-яка постанова.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила, пояснень на позов не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Постановою старшого державного виконавця Франківського ВДВС ЛМУЮ Павлишин Т.І. від 03 липня 2013 року відкрито виконавче провадження №38699343 з виконання виконавчого напису №1235 виданого 01 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу у сумі 828444,48 грн., та 2500,00 грн., за вчинення виконавчого напису, а всього 830944,48 грн на користь стягувача - ПАТ «Дельта Банк», адреса стягувача: м. Львів, вул. Чернівецька,9.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 1 статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи з вимог зазначеного Закону у кореспонденції із приписами Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно та повно.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В позовній заяві позивач вказує на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження №38699343 видана всупереч вимогам закону, а саме: не вказано реквізитів нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис (не вказано нотаріальний округ і адреса нотаріуса); не вказано на якому посвідченому нотаріально договорі, що встановлює безспірну заборгованість боржника, вчинено виконавчий напис нотаріуса; не вказано повне найменування, ідентифікаційний код, повна адреса, реквізити рахунка стягувача (зазначено тільки: «стягував: ПАТ «Дельта Банк» адреса: м. Львів, вул. Чернівецька,9).

Окрім цього, як на підставу позивач посилається на пункт 3.6.2, та додатки до пунктів 3.6.2, 5.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (далі Інструкція про проведення виконавчих дій).

Проте, Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012, № 512/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/20802) затверджено Інструкції з організації примусового виконання рішень та визнано такою, що втратила чинність Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами), крім пункту 5.11 глави 5, підпункту 5.12.5, абзаців першого - дев'ятого, одинадцятого - двадцять п'ятого підпункту 5.12.6 пункту 5.12 глави 5 щодо підготовки до проведення та проведення щотижневих конкурсів з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, які продовжують діяти до набрання чинності порядком реалізації арештованого державними виконавцями майна.

Пунктом п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 встановлено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:

а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;

б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову);

в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови;

г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами;

ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою;

д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

Однак відсутність реквізитів нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис (не вказано нотаріальний округ і адреса нотаріуса); не зазначено на якому посвідченому нотаріально договорі, що встановлює безспірну заборгованість боржника вчинено виконавчий напис нотаріуса; не зазначено повне найменування, ідентифікаційний код, повна адреса, реквізити рахунка стягувача (зазначено тільки: «стягував: ПАТ «Дельта Банк» адреса: м. Львів, вул. Чернівецька,9) ідентифікаційного номера стягувача у виконавчому документів, сама по собі, не може бути достатньою підставою для визнання порушення прав позивача, який є боржником у виконавчому провадженні та не може бути достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскаржувана постанова винесена на підставі заяви стягувача із зазначенням реквізитів згідно поданої заяви.

В свою чергу, ч. 2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Крім того, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа.

Таким чином, відсутність даних про відсутність реквізитів нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис (не вказано нотаріальний округ і адреса нотаріуса); не зазначено на якому посвідченому нотаріально договорі, що встановлює безспірну заборгованість боржника вчинено виконавчий напис нотаріуса; не зазначено повне найменування, ідентифікаційний код, повна адреса, реквізити рахунка стягувача (зазначено тільки: «стягував: ПАТ «Дельта Банк» адреса: м. Львів, вул. Чернівецька,9) ідентифікаційного номера стягувача у виконавчому документів може бути усунута в процесі виконавчого провадження без скасування оскаржуваної постанови.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин. Доводи позивача не свідчать про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2013 року ВП № 38699343, а відтак позов до задоволення не підлягає.

Щодо судових витрат, то в силу ч.2 ст. 94 КАС України, такі слід покласти на позивача.

Відповідно до ч.4 ст.118 КАС України, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Постанова в повному обсязі складена і підписана 01 жовтня 2013 року.