Постанова № 33820217, 26.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м.Львів № 813/3747/13-а

16 год. 27хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представника позивача Держицького Р.І., представника відповідача Томашівського О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Плюс-Клен» до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Плюс-Клен» (далі - ПП «Плюс-Клен») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 13.11.2012 року № 0003832320/17053 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в сумі 512 851,00 грн. та № 0003822320/17052 про донарахування податку на прибуток в сумі 74 699 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 18 674,75 грн.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби його правонаступником - державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області ( далі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно нарахував та відобразив в рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» амортизаційні відрахування на групу II, ІV основних фондів на суму 811 418 грн. Вважає, що факт заборони діяльності і фактичного використання основних фондів не призводить до зупинення нарахування амортизації груп основних фондів 2, 3 та 4. Тому у ПП «Плюс-Клен» були всі підстави проводити нарахування амортизації. Зазначає, що під час проведення перевірки відповідачу були надані документи, які свідчать про документальне підтвердження отриманих основних засобів, їх наявності та нарахування амортизації і відповідно вважає, що відповідач прийшов до неправомірних висновків щодо завищення амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, поданих представником відповідача від 01.07.2013 року та додаткових запереченнях від 11.07.2013 року. Вважає, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, які полягають у завищенню амортизаційних відрахувань за перевіряємий період. Відповідач зазначає, що на момент проведення перевірки на підприємстві основних засобів не виявлено, не представлено документального підтвердження нарахування амортизації по основних засобах (відсутність первинних документів щодо обліку основних засобів). Крім того, набрав чинності Закон України набрав чинності «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009 р., що виключає підстави для надання права позивачу відображати в податковому обліку підприємства амортизаційні відрахування по основних фондах. Представник відповідача позовні вимоги підтримує повністю, просить суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Приватне підприємство «Плюс-Клен» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.01.1999 року, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Позивач взятий на облік платника податків до органів державної податкової служби 21.01.1999 року за № 4624.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Плюс-Клен» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.20112 року.

За результатами перевірки складено акт № 297/22-10/30274913 від 12.10.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.4.3 п.5.4. ст.5, п.8.1.1, п.п.8.1.2., п.п.8.1.3, п.п.8.1.4. п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 75589 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 39357 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 36232 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 512851 грн., в тому числі на 2010 рік в сумі 435392 грн. та за 2-4 квартал 2011 року в сумі 77459 грн. за рахунок порушень описаних в п. 3.1.2 та п. 3.1.3 даного акта.

Зокрема, на підставі акта перевірки 12.10.2012 року відповідачем 13.11.2012 року прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0003832320/17053 форми «Р», яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в сумі 512 851 грн. у тому числі за 4 квартал 2010 року - 435392 грн., за 4 квартал 2011 року - 77459.

податкове повідомлення-рішення № 0003822320/17052 форми «Р», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 93 373,75 грн., в тому числі основний платіж в сумі 74 699 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 18 674,75 грн.

Позивач, керуючись пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, звернувся із скаргою до ДПС у Львівській області, як до контролюючого органу вищого рівня, про скасування податкових повідомлень-рішень. У відповідь було отримано рішення ДПС у Львівській області від 14.02.2013 року № 2545/10/10-2025/194, в якому відмовлено у задоволені скарги. 04.03.2013 року позивач звернувся із скаргою до ДПС України, як до контролюючого органу вищого рівня, про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. 29.03.2013 року ПП «Плюс-Клен» отримано рішення ДПС України про результати повторної скарги позивача, в якому скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб органу податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «Плюс-Клен» оскаржило останні у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами ( п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР ).

Пунктом 5.1. статті 5 цього ж Закону № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.4.3. пункту 5.4. статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачає, що будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизація основних фондів - це процес поступового перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами.

Відповідно до п.8.1.2. ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних фондів, капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Підпунктом 8.1.3 п. 8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації; виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; - капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, зокрема, визначено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування (пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону).

«Основні фонди» - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону № 334/94-ВР ).

Податковий кодекс України (далі - ПК України) чинний з 2011 року, встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з даними податкового обліку встановлено, що позивачем нараховано та відображено в рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» амортизаційні відрахування на групу II, ІV основних фондів на суму 811 418 грн. (пооб'єктної розшифровки основних засобів, до перевірки не представлено).

Орган державної податкової служби при здійсненні перевірки встановив, що ПП «Плюс - Клен» завищено амортизаційні відрахування за період що перевірявся на суму 811 418 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 р. на суму 157428 грн., 4 квартал 2009р. на суму 141369 грн., 1 квартал 2010р. на суму 126965 грн., 2 квартал 2010 р. на суму 114043 грн., 3 квартал 2010 р. на суму 102390 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 91994 грн., 1 квартал 2011 р. на суму 77229 грн.

З акта перевірки від 12.10.2012 року вбачається, що відповідачем відповідно до наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку, а саме журналів ордерів, оборотно-сальдових відомостей, аналізів по рахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби» станом на 30.06.2012р., встановлено наявність основних засобів балансовою вартістю 2 588 319,83 грн. (а.с.23, І том).

В ході проведення перевірки ліквідатору підприємства Давидяк Л.І. вручено лист від 03.10.2012 року №14049/10/22-10 на проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та грошових коштів. Крім цього, під час проведення перевірки Давидяк Л.І. вручено вимоги від 04.10.2012р. та від 05.10.2012р. про надання пояснення та документального підтвердження з питань: формування доходу від продажу товарів (робіт, послуг), інших доходів, витрат на придбання товарів (робіт, послуг), витрат на оплату праці, сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування, доходу від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), загальновиробничих витрат, адміністративних витрат. А також розшифровку валових доходів та валових витрат по квартально за перевіряємий період, представлення договорів на відповідальне зберігання ТМЦ (ігрових автоматів, більярдних столів) проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та грошових коштів.

Згідно отриманої відповіді (лист ліквідатора Л.І. Давидяк б/н від 05.10.2012) майно підприємства (залишки основних засобів) знаходиться на зберіганні в орендованому засновником ОСОБА_4 приміщенні. ПП «Плюс-Клен» орендує офісне приміщення згідно договору від 16.10.2012 року терміном до 01.04.2013 року. Одночасно ліквідатором повідомлено, що договорів оренди складських приміщень на відповідальне зберігання підприємством не укладалось (а.с. 147, том V).

Проте, позивачем на вимогу суду, не долучено до матеріалів справи договору оренди офісного приміщення від 16.10.2010 року та доказів існування складських приміщень у ПП «Плюс-Клен».

Як вбачається із долучених до матеріалів справи вимог контролюючого органу останні залишені позивачем без відповідного реагування, оскільки із наданих листів-відповідей не вбачається де саме зберігаються основні засоби, товарно-матеріальні цінності і невідомо з яких причин не повідомлено представників податкового органу про місце проведення інвентаризації і зберігання основних засобів (а.с.146-148 т.1).

Згідно з наданими до перевірки документами бухгалтерського обліку на підприємстві обліковувались наступні основні засоби, а саме: автомобіль Skoda Octavia, ігрові автомати в кількості 635 шт., більярдні столи, касові апарати, комп'ютери.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009 р. запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні з 25.06.2009 року, відповідно й обмеження щодо використання ігрових автоматів.

В акті перевірки зафіксовано, що в ході проведення перевірки не представлено первинних документів, що підтверджували б відображення в податковому обліку підприємства амортизаційних відрахувань та використання наявних за даними бухгалтерського обліку основних засобів в межах господарської діяльності платника, а саме не представлено: актів прийому-передачі основних засобів, актів введення в експлуатацію основних засобів, відомостей нарахування амортизації та інше ( а.с.24 , том І).

Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з відсутністю на момент перевірки на підприємстві основних засобів (під час інвентаризації не виявлено), не представленням документального підтвердження нарахування амортизації по вищевказаних основних засобах (відсутністю первинних документів щодо обліку основних засобів), а також у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009р., суд не може зробити висновок про правомірність відображення в податковому обліку підприємства амортизаційних відрахувань по основних фондах та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Долученими до матеріалів справи наказами про проведення інвентаризації без зазначення місця проведення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, інвентаризаційними описами основних засобів, які прийняті на відповідальне зберігання без зазначення місця зберігання і без участі представників контролюючого органу судом до уваги не приймаються, так як жодним доказом не спростовується наявність у позивача основних засобів.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі-Положення).

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаною Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань за період що перевірявся на суму 811 418 грн. ПП «Плюс-Клен» є обгрунтованим.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.