Ухвала суду № 33813585, 20.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 21582/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2010 року у справі № 2а-56/10/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172200 від 08.12.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172200 від 08.12.2009 року.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2010 року в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Соснина» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Соснина» в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Суд в складі колегії суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області з 30.10.2009 року по 25.11.2009 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року і валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.08.2009 року .

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 1861/2330/30906118 від 02.12.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.5.9 ст.5, пп.7.3.1 п.7.3ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 4, 7, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі вказаного акта перевірки, Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області прийнято рішення за № 0000172200 від 08.12.2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 520 362,08 грн.

Зокрема, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій, стали зафіксовані в акті перевірки факти порушення позивачем вимог ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення строків, передбачених ст.ст.1,2 вказаного Закону. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1,2 вищевказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган встановив, що 26.08.08 року ТзОВ «Соснина» укладено договір № 051 з фірмою Granda Tex LTD та 08.02.2008 року позивач уклав договір № 010 із фірмою Feribond Limited, відповідно до яких ТзОВ «Соснина» відвантажено шкіряний напівфабрикат Вет-блу на митний склад (Gizzanpelli Frigo. Via F/Turati. 11/13, 56024 Ponte a Egola.(Pi) Itali). Поступлення валютної виручки від вказаних нерезидентів відбувалось з порушенням ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Разом з тим, умови контрактів, які укладено ТзОВ «Соснина» не передбачають можливості порушення нерезидентом строків розрахунку за поставлений товар, який випливає із законодавства, що регулює сферу ЗЕД.

Положеннями ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до п.17.1. ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Системний аналіз положень вказаної статті дає підстави колегії суддів апеляційного суду дійти висновку, що податковий орган, як контролюючий, уповноважений вирішувати питання щодо застосування відповідальності за порушення вимог валютного законодавства та погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетом, які виникли внаслідок допущених порушень у зовнішньоекономічній сфері. При цьому, як вбачається з вищенаведеної норми, відповідальність за порушення чинного законодавства застосовується, а відповідні зобов'язання визначаються податковим органом у вигляді штрафних санкцій.

Положення п.2.2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України за N 110 від 17.03.2001, зареєстрованої в МЮУ 23.03.2001 року за №268/5459 визначають поняття «податкове зобов'язання» як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України;

Отже, пеня передбачена ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є податковим зобов'язанням в розумінні Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій до позивача. При цьому, сума штрафних санкцій не перевищує розмір неповерненої валютної виручки, а тому посилання ТзОВ «Соснина» на порушення органом Державної податкової інспекції ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2010 року у справі № 2а-56/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

М.В.Костів