Ухвала суду № 33813244, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5148/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енго» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енго» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.01.2013р. №30 та №31.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, неправильне заповнення позивачем графи 33 ВМД призвело до зниження податкових зобов'язань за податком на додану вартість.

Ухвалою суду допущено заміну відповідача Київської регіональної митниці, - її правонаступником, Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів і зборів України у відповідності до положень ст.55 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Київською регіональною митницею проведено перевірку ТОВ «Енго», за результатами якої 15.01.2013р. складено акт №3/13/100000000/31201563 перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.12.2009р. по 30.09.2012р.

Вибірковою перевіркою в напрямку правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД встановлено, що неправильне декларування товариством коду товарів згідно з УКТЗЕД призвело до порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України» та Закону України «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, вимог п. 190.1 статті 190 ПК України та заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 50 998,26грн. та ПДВ на суму 7 356,25грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №30, яким за порушення Закону України «Про Митний тариф України» визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України в розмірі 28 460,25грн., у тому числі основний платіж - 22 768,20грн. та штрафні санкції - 5 692,05грн. та №31, яким за порушення Закону України «Про Митний тариф України» та Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ з товарів, ввезених на територію України на суму 4 381,05грн., у тому числі основний платіж - 3 504,84грн. та штрафні санкції - 876,21грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлений позивачем товар до митного оформлення за ВМД пропущено на митну територію України, то відповідач погоджувався з наданими позивачем відомостями про товар, а отже, митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Враховуючи, що заходи митного контролю були розпочаті митним органом у 2010 році під час пропуску товарів, які ввозилися позивачем на митну територіюУкраїни, тобто в період дії МК України від 11.07.2002 року, та не завершені станом на останній день місяця (30.05.2012 року), що настає за місяцем, в якому опубліковано МК України від 13.03.2012 року (Голос України, 2012, 04, 21.04.2012 N 73-74), колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення МК України 11.07.2002 року.

Відповідно до п. 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Пунктом 10.3 статті 10 Закону України платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного кодексу України).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24 вересня 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.