Ухвала суду № 33807781, 20.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/3225/13-ц Головуючий у 1-й інст. Хавронюк О.Л.

Категорія 79 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.

секретаря Капустинської Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (далі ПАТ „Дельта Банк") на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції

за апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк" на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року

встановила:

У лютому 2013 року ПАТ „Дельта Банк" звернувся до суду з даною скаргою та просив скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції №32606926 від 25.12.2012 року, відновити виконавче провадження №32606926 та зобов'язати державного виконавця Шатило Ю.В. провести всі виконавчі дії, передбачені Законом України „Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень. При цьому зазначав, що дії державного виконавця суперечать вимогам п.2 ч.1 ст.47 та ст.11 Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „Дельта Банк" просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги у повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Шатило Ю.В. при винесенні постанови, що оскаржується, діяла у відповідності до вимог статті 2, пункту 2 частини першої статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" та пункту 4.5.9 Інструкції в межах наданих повноважень, її діями під час виконання судового рішення не порушено права чи свободи скаржника.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Як видно з матеріалів справи, 15 вересня 2011 року Бердичівським міськрайонним судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 2138825 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 в рахунок задоволення вимог ПАТ „Дельта Банк" до ОСОБА_1 за кредитним договором №34/К-07 від 28.11.2007 року способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 934000 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 16.05.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого документу.

У травні 2012 року на адресу начальника служби у справах дітей Бердичівського міськвиконкому було направлено звернення відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про надання дозволу на реалізацію нерухомого іпотечного майна, що належить ОСОБА_1, оскільки в зазначеному будинку зареєстрована малолітня дитина (а.с.39). Правовою підставою для такого звернення державна виконавча служба зазначила п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 25.12.2012 року вищевказаний виконавчий документ повернуто стягувачу з огляду на те, що орган опіки та піклування не дав попередньої згоди на реалізацію іпотечного майна.

Висновок державного виконавця щодо повернення виконавчого документу зроблений внаслідок невірного тлумачення положень п.4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Вимагаючи дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію іпотечного майна, державний виконавець перебрав на себе повноваження суду. Вирішуючи спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен був виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вирішуючи спір, наведених вимог Закону суд першої інстанції не врахував та необгрунтовано відмовив у задоволенні скарги про скасування постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого листа.

Що стосується вимог про відновлення виконавчого провадження, то вирішення даного питання не входить до компетенції суду, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду, що набрало законної сили, регулюється Законом України „ Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень і є обов'язком державного виконавця, а тому ухвалення судового рішення з цього питання не потребується.

За таких обставин, ухвала суду відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ „Дельта Банк" задовольнити частково.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 липня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення скарги.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції щодо повернення виконавчого листа №2-265, виданого 15.09.2011 року Бердичівським міськрайсудом , неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про повернення стягувачеві виконавчого листа №2-265, виданого 15.09.2011 року Бердичівським міськрайсудом.

У задоволенні решти скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: