Постанова № 33805390, 26.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 916/84/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран (на підставі розпорядження в.о. голови суду від 23.09.2013р. №741), В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - Т.М. Філончук,

за участю представників сторін:

від прокуратури: О.А. Лянна,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: О.Г. Аракелян,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод"

на рішення господарського суду Одеської області від 24.07.2013 р.

у справі №916/84/13-г

за позовом Прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції в Одеській області

про стягнення 63 036,00 грн.,

встановив:

Прокурор Миколаївського району Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області з позовом і уточненням до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" про стягнення 63 036грн. збитків, заподіяних державі внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області встановлено факт самовільного водокористування, а саме: відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01 вересня по 08 листопада 2011 року видобуто з артезіанських свердловин 1200 м3 підземних вод, чим порушено вимоги статті 44 Водного кодексу України. В результаті здійснення самовільного водокористування відповідачем заподіяно 63 036грн. збитків, розрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 (далі - Методика). Заподіяні збитки позивач просив стягнути на підставі статті 111 Водного кодексу України та статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.07.2013р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що за період з 01 вересня по 08 листопада 2011 року забір води не здійснювався, що підтверджується звітом про використання води за ІІІ квартал 2011 року, наданим до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, та журналом обліку забору води, тоді як при прийнятті рішення суд послався на звіт відповідача до Одеського обласного управління водних ресурсів за ІІІ квартал 2011 року, в якому помилково відображено інформацію за інший період. Виправлений звіт товариством надано до Одеського обласного управління водних ресурсів та прийнято останнім до відома. Також скаржник зазначив, що 01.07.2011р. між ним та Миколаївським ЖКП укладено договір №14 про постачання житлово-комунальним підприємством питної води протягом року. При цьому, постачання та сплата коштів за спожиту воду підтверджується актами звірки та актами виконаних робіт.

Миколаївська селищна рада та ТОВ "Миколаївський сирзавод" про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представника прокуратури та третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

18- 27 червня 2012 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Миколаївський сирзавод", за результатами якої складено акт №18-27.06.2012р. (а.с.6-10).

Актом перевірки встановлено, що водокористування ТОВ "Миколаївський сирзавод" здійснюється із двох балансових артезіанських свердловин: №5000/1 глибиною 22м та №4232 глибиною 32м. за відсутності дозволу на спецводокористування та за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України. У період з 01.09.2011р. по 08.11.2011р. ТОВ "Миколаївський сирзавод" здійснював забір води з балансових свердловин в об'ємі 1200м3. Термін дії попереднього дозволу на спецводокористування №УКР 1626-А/Оде складає з 07.08.2009р. по 31.08.2011р. Журнал первинного обліку води по встановленій формі ПОД-11 не ведеться, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Одеській області видано припис від 27.06.2012 року б/н, згідно із пунктом 5 якого відповідача зобов'язано у строк до 27.08.2012 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

30.08.2012 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області складено претензію за № 59 про відшкодування збитків на суму 63036,00грн., заподіяних ТОВ „Миколаївський сирзавод" державі внаслідок самовільного використання підземних вод.

Вказані припис та претензія були предметом судового розгляду. Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №815/1057/13-а, адміністративний позов ТОВ "Миколаївський сирзавод" до Державної екологічної інспекції в Одеській області задоволений повністю та визнано протиправними та скасовано пункт 5 припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 27.06.2012р. в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами; визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо складання та пред'явлення претензії товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" про відшкодування збитків у сумі 63036,00грн. заподіяних державі в наслідок самовільного використання підземних вод від 30.08.2012р. №59; скасовано претензію Державної екологічної інспекції в Одеській області про відшкодування збитків у сумі 63036,00грн. заподіяних державі в наслідок самовільного використання підземних вод від 30.08.2012р. №59. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі №815/1057/13-а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №815/1057/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги відмовлено.

Вищенаведені обставини та несплата відповідачем 63036грн.збитків, заподіяних ТОВ "Миколаївський сирзавод" державі внаслідок самовільного використання підземних вод, стали підставою звернення прокурора до господарського суду з позовом про стягнення вказаної суми з відповідача.

Відповідно до частин 1, 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Водного Кодексу України визначено, що спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 49 цього Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища у разі використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді погодженим з державними органами геології в разі використання підземних вод.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, передбачено статтею 111 Водного кодексу України, відповідно до якої підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірі і порядку, встановлених законодавством України. Зазначена норма кореспондується із статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно із якою підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до пункту 1.2. вищеназваної Методики, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку, останній здійснено за період з часу закінчення терміну дії дозволу на спецводокористування - з 01.09.2011р. по 08.11.2011р. (а.с.12). Обсяг забраної за вказаний період води згідно звіту про використання води форми 2-ТП (водгосп) за ІІІ та ІV квартали 2011 року становить 1 200 м3. Розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем здійснено інспекцією відповідно до пункту 9.1. Методики за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1м3. Розрахунок апеляційною інстанцією перевірений та визнаний правомірним та обґрунтованим.

Доводам ТОВ "Миколаївський сирзавод" про те, що у звіті за ІІІ квартал 2011 року форми 2-ТП головним інженером підприємства допущено помилку, яку в подальшому виправлено, та виправлений звіт 04.12.2012р. подано до Одеського обласного управління водних ресурсів, вже було надано правову оцінку у вищевказаній постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі №815/1057/13-а. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що питання щодо виправлення помилок було порушено лише у грудні 2012 року, тобто більш ніж через рік, а інспектору під час проведення перевірки був наданий звіт, достовірність якого не викликала сумнівів у сторін (а.с.114).

Посилання апелянта на укладений між ним та Миколаївським ЖКП договір від 01.07.2011р. №14 про постачання житлово-комунальним підприємством питної води протягом року, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки наявність зазначеного договору не є підтвердженням того факту, що забір води із свердловин не здійснювався.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних про стягнення 63 036грн. збитків, заподіяних державі за порушення вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 24.07.2013р. у справі №916/84/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 30.09.2013р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко