КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2013 р. Справа№ 925/493/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Кобець М.О.
за участю представників:
від позивача: Спахова О.Ю. - представник за довіреністю від 08.01.2013 року;
від відповідача: Грязон Р.М. - представник за довіреністю від 06.09.2013 року;
від третіх осіб: 1) не з'явились;
2) не з'явились,
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 року
у справі № 925/493/13 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит"
Треті особи 1) ОСОБА_4
2) ОСОБА_5
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 32 356, 53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до Господарського суду Черкасьткої області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит" про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 32 356, 53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу), оскільки останній не повідомив страховика у встановлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 року у справі № 925/493/13 (суддя Грачов В.М.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції застосував до встановлених правовідносин положення п. ґ п.п. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка містить відсилку на іншу норму закону, а саме п.п. 33.1.2 щодо не вжиття заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди. Водночас, як вбачається із матеріалів справи, розмір шкоди не збільшився з вини відповідача, а тому немає підстав для задоволення позову.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит" по справі № 925/493/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/493/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року призначено розгляд на 30.07.2013 року.
Представник відповідача та представники третіх осіб у судове засідання 30.07.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 відкладено розгляд справи до 24.09.2013 року.
Представники сторін у судовому засіданні 24.09.2013 року підтримали свої правові позиції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 23.08.2012 року, на перехресті вул. Енгельса з вул. Ватутіна в м. Черкаси, при повороті ліворуч, водій ОСОБА_5, який керував автомобілем CHEVROLET CHEVY VAN 20 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав переваги в русі автомобілю FIAT LINEA державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого між автомобілями сталося зіткнення, від якого зазначені транспортні засоби отримали пошкодження.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2314/7032/12 3/2314/1914/12 від 07.09.2012 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль CHEVROLET CHEVY VAN 20 державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № 10/АВ/6483184, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айболит».
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
31.08.2012 року за вх. № 3676 позивачем отримано письмове повідомлення про страховий випадок від потерпілої особи ОСОБА_4, а 06.09.2012 року за вх. № 3821 - від страхувальника в особі директора Новосад О.К.
Згідно із ремонтною калькуляцією від 09.10.2012 року № 24787, вартість ремонту автомобіля FIAT LINEA державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_4, склала з ПДВ 32 856, 53 грн.
09.10.2012 року ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування заподіяних пошкодженням автомобіля збитків у розмірі вартості ремонту автомобіля шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО (АРС-авто, ФОП ОСОБА_9).
Комісією представників позивача - страховика проведено розслідування події, що сталася 23.08.2012 року за договором страхування у формі полісу 10/АВ/6483184, за наслідками складено акт № 10/24787/3.2.29, який затверджено 01.11.2012 року. За висновком страховика дана подія кваліфікована як страховий випадок, внаслідок чого у страховика виник обов'язок провести виплату страхового відшкодування у розмірі 32 356, 53 грн. (розмір збитку в сумі 32 856, 53 грн. за вирахуванням франшизи у сумі 500, 00 грн.).
Платіжним дорученням № 70 від 12.11.2012 року позивачем сплачено ФОП - ОСОБА_9 32 356, 53 грн. страхового відшкодування по с/а № 10/24787/3.2.29 від 01.11.2012 року.
12.02.2013 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 1110, відповідно до якої просив компенсувати в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у сумі 32 356, 53 грн. на підставі п.п. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до п.п. ґ п. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.33.1.2 ст.33 цього Закону.
Згідно із п. 33.1.2 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Тобто, вищезазначені правові норми передбачають наявність, а не відсутність у страховика права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у випадку неповідомлення страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Підпунктом 33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Виходячи із системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства вбачається обов'язок відповідача (страхувальника) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику відомості про ДТП.
Таким чином, колегія суддів вважає, що неузгодженість положень статей 33 та 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не може бути підставою для відмови у позові, так як не заперечує встановлене статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення страхувальником про ДТП.
Як зазначалося вище, відповідач повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, лише 06.09.2012 року, тобто із пропуском встановленого трьохденного (робочого) строку.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що водій - ОСОБА_5 у період з 26.08.2012 року по 05.09.2012 року перебував у відрядженнях, на підтвердження чого надав накази № 91-В від 25.08.2012 року, № 92-В від 27.08.2012 року та № 96-В від 02.09.2012 року, а тому не міг повідомити про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Айболит» не було позбавлено права повідомити про настання ДТП як страхувальник за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № 10/АВ/6483184.
Таким чином, у позивача виникло право звернення до відповідача із регресною вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 року у справі № 925/493/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 у справі № 925/493/13 - без змін.
3. Матеріали справи № 925/493/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Дідиченко М.А.
Судді Руденко М.А.
Пономаренко Є.Ю.
Судове рішення № 33805383, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 24.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/493/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: