Постанова № 33805251, 26.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 916/629/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Ліпчанська Н.В.

(Згідно із розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 754 від 25.09.2013 року, у складі колегії суддів М.С. Петрова, Г.П. Разюк, С.І. Колоколова суддю С.І. Колоколова замінено суддею Н.В. Ліпчанською.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Смітюх В.В., довіреність № 0143/7292 від 24.12.2012р.

від відповідача: Лях І.Д., довіреність № б/н від 26.03.2013р.

від третьої особи: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департамента комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 26.07.2013р.

по справі № 916/629/13

за позовом Департамента комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту ДКВ Одеської міськради)

до приватного підприємства „ПРЕСТ" (далі по тексту ПП «Прест»)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради (далі по тексту Одеська міськрада)

про розірвання договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В :

11.03.2013р. ДКВ Одеської міськради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ПП „ПРЕСТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Одеської міськради про розірвання договору оренди та виселення з огляду на те, що відповідач суттєво порушив умови договору оренди, а саме порушує профіль використання об'єкту, тобто використовує його не як майстерню, а під виробництво металоконструкцій, що призводить до недоотримання орендної плати, і це є підставою для розірвання договору оренди та виселення відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Власова С.Г.) від 26.07.2013 р. у позові ДКВ Одеської міськради відмовлено, оскільки позивач не довів належними доказами, що відповідач порушує профіль використання об'єкту оренди як майстерні, тому що сторони договору оренди не визначили конкретного профілю підприємства та майстерні, характеру та особливостей продукції, яку повинен виробляти орендар в майстерні, а тому надання побутових послуг відповідачем не може свідчити про порушення умов договору оренди щодо використання об'єкту оренди як майстерні.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДКВ Одеської міськради через господарський суд Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 26.07.2013р. по даній справі та прийняти нове, яким позов ДКВ Одеської міськради до ПП „ПРЕСТ" задовольнити у повному обсязі, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ДКВ Одеської міськради навів доводи, викладені в позовній заяві та посилається на те, що на дату укладення договору оренди та підписання додаткового погодження №1 діяла "Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 в редакції від 29.10.2005 р., якою передбачено лише 3 види майстерень: майстерні художників, скульпторів, народних майстрів площею менш як 50 кв. метрів; майстерні, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів; майстерні з ремонту ювелірних виробів. З врахуванням наведеної Методики скаржник вважає, що вказану в договорі майстерню, відповідач повинен був використовувати як один із вищезазначених видів майстерень, а не під надання побутових послуг, виготовлення виробів, розміщення офісу та складу.

Таким чином, скаржник вважає, що використання відповідачем майстерні під надання побутових послуг не відповідає умовам договору оренди і є підставою для його розірвання та виселення відповідача з орендованого приміщення. До того ж скаржник зазначає на те, що 01.10.12 р. патент відповідача на надання побутових послуг анульовано.

Крім того, скаржник обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що порушення відповідачем умов договору щодо профілю використання об'єкту оренди є суттєвим, оскільки територіальна громада позбавляється можливості поповнення бюджету міста за рахунок орендної плати відповідача, яка повинна обчислюватися за іншою більшою ставкою, а відповідач ухиляється від внесення змін до договору оренди, тому ДКВ Одеської міськради вбачає необхідність розірвати договір оренди для більш ефективного використання об'єкту оренди у майбутньому.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник Одеської міськради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради", що затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 381-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

04.03.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (Позивач, Орендодавець, Департамент) та Приватним підприємством фірмою "ПРЕСТ" (Відповідач, Орендар, ППФ "ПРЕСТ") було укладено договір оренди нежитлового приміщення №181/200 в новій редакції від 21.07.2006р., відповідно до умов якого Орендодавець передав у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 272,8кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 13-б.

Зазначені приміщення належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №299569, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.05.2006р. на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №111 від 22.02.2006р. та зареєстрованого 22.06.2006р. КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у книзі 4-ог-148 за №158. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11018159 виданого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 22.06.2006р., реєстраційний номер нежилих приміщень першого поверху 15164819.

Відповідно до п.1.3. договору (у новій редакції) термін дії договору з 21.07.2006р. по 21.07.2011р.

Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р. "Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси" (п.2.1. договору у новій редакції).

Згідно п.2.2. договору (у новій редакції) за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку №1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору 1322,73грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що приміщення Орендодавцем передано Орендарю виключно для використання під розміщення майстерні.

За невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків передбачених п.4.1 договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.5.6. договору у новій редакції).

Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вноситься до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів та нотаріально посвідчуються. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається, крім випадків передбачених цим договором. (п. 7.5 договору у новій редакції).

Як зазначалося вище, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Відповідач в порушення п.4.1. договору не використовує орендоване приміщення для розміщення майстерні, а використовує його під виробництво металоконструкцій, решіток та інших конструкцій під замовлення тобто для надання побутових послуг.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав акти обстеження орендованого приміщення від 22.09.2012 року, 18.12.2012 року, 05.01.2013р., згідно яких орендоване приміщення використовується під розміщення виробництва металоконструкцій, металічних дверей, решіток та інших конструкцій під замовлення.

Однак, судова колегія вважає, що наведені позивачем обставини та докази на підтвердження позовних вимог не доводять факту порушення профілю використання відповідачем об'єкту оренди з наступних підстав.

Як вбачається із змісту пункту 4.1. договору оренди нежитлове приміщення - об'єкт оренди передано Орендодавцем Орендарю виключно для використання під розміщення майстерні.

При цьому згідно із розрахунками орендної плати від 10.02.2006р. та 21.07.2012р., які є невід'ємними частинами договору оренди, в них зазначений від діяльності відповідача саме побутові послуги та виходячи з цього виду діяльності сторонами встановлена орендна ставка у розмірі 4% від експертної вартості орендованого приміщення. Таким чином, сторони договору оренди чітко визначили профіль використання об'єкту оренди, як майстерню для надання побутових послуг.

Згідно свідоцтву від 17-квітня 1990 року, про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.13), довідки з ЄДРПОУ від 19.07.12р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є: будівництво житлових і нежитлових будівель; виробництво готових металевих виробів та інше.

Відповідно до статті 291.7 (п.п. 26, 27) Податкового кодексу України, Переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1258, вказані види діяльності, за умови надання їх за індивідуальним замовленням, віднесено до побутових послуг населенню.

Торговим патентом від 20 квітня 2011 року, виданого ДПІ у Київському районі міста Одеси, відповідачу було надано право на здійснення підприємницької діяльності з надання побутових послуг. Позивач зазначає на те, що вказаний патент згідно із листом Державної податкової інспекції від 25.07.13 р. анульовано з 01.10.12 р. Однак, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач надає послуги з виготовлення металовиробів (огорож, гратів, поручнів) за індивідуальним замовленням; ремонту предметів домашнього вжитку та металовиробів.

Згідно пункту 4.1 Договору оренди, орендар зобов'язався використовувати орендоване приміщення під розміщення свого структурного господарчого підрозділу, зокрема майстерні з надання побутових послуг.

Зазначений тип та назву об'єкта надання послуг населенню відповідачем у вигляді «майстерні», яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Філатова, 13 - Б, встановлено обліковою карткою юридичної особи № 632 від 20 липня 2012 року, виданою Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Наведена форма господарчого підрозділу у вигляді майстерні не суперечить чинному законодавству України, та не є визначальною для встановлення розмірів орендної плати.

З часу укладення договору оренди, зміну своїх видів діяльності відповідач не здійснював, надавав та продовжує надавати послуги з виготовлення металовиробів (огорож, гратів, поручнів) за індивідуальним замовленням, ремонту предметів домашнього вжитку та металовиробів до цього часу, що підтвердив і сам позивач при подачі позову і розгляді даної справи.

На момент укладення Договору оренди змін профілю діяльності відповідач також не здійснював. Укладений сторонами Договір оренди умов щодо додержання конкретного профілю підприємства (характеру та особливостей продукції, що виробляється) не містить.

Фактично спір стався через помилкове ототожнення позивачем різних за своєю правовою природою понять «майстерня» та «профіль виробництва», зрівнюючи вид структурного господарчого підрозділу (майстерню) з видом діяльності, характером та особливостями продукції, що виробляється.

Той факт, що майстерні не віднесено до видів діяльності підтверджується тим, що Класифікація видів економічної діяльності Національного класифікатору України, прийнята наказом Держспоживстандарту України 11.10.10 р. N 457 такого виду діяльності і взагалі поняття «майстерня» не містить.

Складеними позивачем актами від 18.12.12 р. та 05.02.13 р. безпідставно визначено майстерню основним видом діяльності, а відповідно із цим помилково встановлено наявність порушення профілю використання об'єкту, тобто використовує його не як майстерню, а під виробництво металоконструкцій.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності позивачем факту порушення відповідачем профілю використання об'єкту, а відповідно із цим та положеннями ч.2 ст.773, п.1 ч.1 ст.783, п.2 ст.651, ст.785 ЦК України відсутні підстави для розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Посилання скаржника на те, що 01.10.12 р. патент відповідача на надання побутових послуг анульовано не є доказом того, що відповідач не надавав таких послуг після його анулювання і не може свідчити про порушення відповідачем профілю використання об'єкту оренди.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу з підстав, наведених вище в мотивувальній частині цієї постанови.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ДКВ Одеської міськради підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 26.07.13 р. - без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 26.07.13 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 27. 09. 2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Ліпчанська Н.В.