ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" вересня 2013 р.Справа № 924/1026/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізяславський завод "Харчомаш" м.Ізяслав Хмельницької області
до Плужненського професійного аграрного ліцею с.Плужне Ізяславського району Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області м.Ізяслав Хмельницької області, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації м.Хмельницький
про визнання права власності на навчально-виробничий комплекс, загальною площею 1560 м.кв., що розміщений за адресою м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 106
Представники сторін:
позивач: Кунашенко В.І. - ліквідатор
відповідач: Придачук В.М. - представник за довіреністю № 279 від 02.09.2013 р.
третя особа (Департамент освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації): Чаус К.П. - представник за довіреністю № 1824-5/2013 від 23.09.2013р.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на навчально-виробничий комплекс, загальною площею 1560 м.кв., розміщений за адресою м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 106.
В обґрунтування позову зазначає, що ВАТ Ізяславський завод "Харчомаш" засноване відповідно до рішення Мінмашпрому України від 05 квітня 1994 року № 515 і являється правонаступником Ізяславського заводу харчового машинобудування. Станом на 01.08.1992р. у власності Ізяславського заводу "Харчомаш" знаходились основні засоби - блок цехів, вартістю 346755 крб., блок допоміжних служб, вартістю 468210 крб., які на даний час становлять навчально-виробничий комплекс, загальною площею 1560 м.кв., що розміщений за адресою м.Ізяслав, вул.Жовтнева, 106, право власності на яке не зареєстровано за жодною особою.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2012 року у справі №3/5025/781/12 визнано банкрутом ВАТ Ізяславський завод "Харчомаш", відкрито ліквідаційну процедуру. Під час здійснення ліквідаційної процедури було встановлено, що відповідно до акту від 01 серпня 1992 року комісією із посиланням на рішення Кабінету Міністрів України №7935/33 від 29.05.1992 року та Наказу Заводу № 177 від 21.07.1992 року було передано для профтехучилища будівлі і обладнання, зокрема, було передано блок цехів (інв. №12), блок допоміжних служб (інв. № 13) та станки.
З метою ознайомлення з рішенням КМУ №7935/33 від 29.05.1992р. позивач звертався до відповідних органів. Проте, у департаменті забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України, у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України та у Міністерстві освіти і науки України даний акт КМУ відсутній.
Оскільки відсутні будь-які адміністративно-правові акти та угоди щодо передачі права власності позивачем відповідачу, позивач на підставі ст. ст. 15-16, 392 ЦК України, ст. 4 ЦК УРСР, ст. 41 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до суду із даним позовом.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача подав письмовий відзив, в якому заявлений позов визнає. Вказує, що згідно акту передачі від 01.08.1992р. Ізяславським заводом "Харчомаш" на баланс профтехосвіти безкоштовно було передано навчально-виробничу майстерню, інв. №10310007, та навчально-виробничий корпус, інв.№ 10310004, які знаходяться на балансі відповідача. Також були передані станки, які в 2000-2004р.р. списані. На переданій базі створено філіал Плужненського ПТУ № 33. Згідно витягу з наказу № 19 від 01.07.2003р. Плужненське ПТУ № 33 реорганізовано в Плужненський професійний аграрний ліцей, який є його правонаступником. Згідно довідки № 112 від 06.09.2013р. приміщення філіалу знаходяться на балансі відповідача за адресою: м.Ізяслав, вул. Жовтнева, 106.
Представник третьої особи Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації в усних поясненнях зазначає, що право власності на комплекс може бути визнано за позивачем лише в разі наявності правовстановлюючих документів, які в матеріали справи не подано.
Третя особа Ізяславська міська рада в судове засідання не з'явилась, подала письмовий відзив на позов, в якому вказує, що земельна ділянка, по вул.Жовтнева, 106, на якій знаходиться майно, що є предметом позову, перебуває у власності територіальної громади міста Ізяслава. Право користування нею не оформлено ні ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш", ні будь-якою іншою особою. З метою визначення користувача зазначеної ділянки та недопущення збитків міському бюджету від ненадходження плати за землю, Ізяславська міська рада не заперечує щодо визначення в порядку, встановленому законом, власника нерухомого майна, що на ній знаходиться. При вирішенні справи третя особа покладається на думку суду та просить розглянути справу без участі їхнього представника.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено:
01.08.1992 року було складено акт, який затверджений директором Ізяславського заводу "Харчомаш", про те, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України №7935/33 від 29.05.1992р. і наказу по заводу № 177 від 21.07.1992р. проведена передача будівлі і обладнання профтехучилища. Передачі підлягають основні фонди, в тому числі блок цехів, інв. № 12, блок допоміжних служб, інв. № 13, станки.
В доповненні до вищевказаного акту визначено, що адміністрація заводу "Харчомаш", передаючи базу училища безкоштовно на баланс профтехосвіти, ставить умову перед адміністрацією училища і профтехосвіти, що: 1) передана база буде використовуватись для навчання дітей працівників заводу "Харчомаш" і м.Ізяслава; 2) жодна з одиниць обладнання не повинні бути продані або вивезені з території училища. Дане доповнення скріплене підписами директора заводу "Харчомаш", зав.Ізяславським філіалом училища, погоджене головою та депутатом Ізяславської міської ради.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру ЮО і ФОП відкрите акціонерне товариство "Ізяславський завод "Харчомаш" зареєстроване 19.10.1994р. як юридична особа за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м.Ізяслав, вул.Жовтнева, 106, код 14148479.
Пунктом 1.1 Статуту позивача передбачено, що ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш" засноване відповідно з рішенням Мінмашпрому України від 5 квітня 1994р. № 515 шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності Ізяславського заводу харчового машинобудування у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року. Товариство є правонаступником Ізяславського заводу харчового машинобудування. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного на підставах, що не суперечать чинному законодавству України (п.п. 4.1, 4.3 Статуту). Засновниками Товариства є держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (п. 5.1 Статуту).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 25.07.2012р. по справі №3/5025/781/12 визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство "Ізяславський завод "Харчомаш", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника Кунашенка В.І.
15.11.2012р. ліквідатором позивача та представником управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі було проведено інвентаризацію майна ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш", за результатами чого складено акт інвентаризації. До акту інвентаризації включено в тому числі будівлю навчальних класів 3-х поверхову та будівлю адміністративну 2-х поверхову колишнього деревообробного цеху. Згідно довідки № 40 від 20.08.2013р., підписаної ліквідатором позивача, блок цехів, блок допоміжних споруд та станки перебувають на обліку ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш" та є його власністю.
З метою підтвердження права власності позивача на вищевказані об'єкти та ознайомлення з рішенням КМУ №7935/33 від 29.05.1992р., відповідно до якого було складено акт передачі бази училища (блок цехів, блок допоміжних споруд та станки) від 01.08.1992р., ліквідатор звертався до відповідних органів.
Листом Департаменту забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України ліквідатору було повідомлено, що документи за час діяльності урядів України за 1992р. передані на постійне зберігання до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО). Тому для ознайомлення з документами Кабінету Міністрів України за 1992р. необхідно звернутися до ЦДАВО України.
Згідно листа ЦДАВО України № 275 від 30.05.2013р., в переглянутих документах Кабінету Міністрів України за 1992р. рішення Кабінету Міністрів України № 7935/33 від 29.05.1992р. не виявлено.
Листом Міністерства освіти і науки України повідомлено, що в архіві Міністерства відсутнє рішення Кабінету Міністрів України № 7935/33 від 29.05.1992р.
В зв'язку з відсутністю будь-яких адміністративно-правових актів та угод щодо передачі права власності позивачем відповідачу на спірне майно, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на навчально-виробничий комплекс.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру ЮО і ФОП відповідач Плужненський професійний аграрний ліцей зареєстрований 21.07.2003р. як юридична особа за адресою: Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Плужне, код 02548452.
У відповідності до наказу № 19 від 01.07.2003р., п. 1.4 Статуту відповідача Плужненське професійно-технічне училище № 33 було реорганізовано в Плужненський професійний аграрний ліцей. Професійний аграрний ліцей є правонаступником професійно-технічного училища у частині майнових прав та обов'язків і трудових відносин. Пунктом 6.8 Статуту відповідача визначено, що для забезпечення організації навчально-виробничого процесу з підготовки професій та надання повної загальної середньої освіти ліцей має майно, перелік якого визначений в даному пункті статуту, зокрема, відділок, який розташований в м.Ізяслав, має навчально-виробничий корпус загальною площею 1560 кв.м. по вул.Жовтнева, 106. Об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ліцею є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у оперативному управлінні ліцею (п. 6.9 Статуту).
У відповідності до довідки відповідача № 112 від 06.09.2013р., книги оборотних відомостей по розрахункових рахунках навчально-виробнича майстерня, інв.№ 10310007 та навчально-виробничий корпус, інв. № 1030004, знаходяться на балансі Плужненського професійного аграрного ліцею. Згідно листа відповідача № 114 від 02.04.2013р. дані приміщення становлять цілісний будівельний комплекс, який складається з блок-цехів та блоку допоміжних служб (навчальна майстерня та навчальний корпус) та знаходиться в аварійному стані.
Згідно довідки Плужненського професійного аграрного ліцею № 277 від 02.09.2013р. станки, зазначені в позовній заяві ВАТ Ізяславського заводу "Харчомаш" внаслідок фізичного та морального зносу списані в 2000-2004 р.р. та здані на металобрухт. Документи, які підтверджують списання станків відсутні в зв'язку з терміном їх зберігання.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому в статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Крім цього, позов про визнання права власності це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №5016/2236/2011(6/141) від 10.04.2012р., №16/2782 від 25.02.2010 р.)
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що нерухоме майно, яке є предметом позову, збереглось за Ізяславським заводом харчового машинобудування і в порядку правонаступництва перейшло до позивача. На підтвердження даних обставин позивачем подано акт від 01.08.1992 року про передачу будівлі і обладнання профтехучилища, доповнення до даного акту, в якому визначено, що передача бази училища здійснювалась адміністрацією заводу "Харчомаш" безкоштовно на баланс профтехосвіти, статут ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш".
Відповідно до ст.ст.87-1, 91 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 № 1540-VI, яка була чинною на час існування Ізяславського заводу харчового машинобудування, майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном. Порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР. Будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно.
Згідно із п.п.4, 21-23, 31, 33 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р., погодженої заступником Голови Верховного суду УРСР, що була чинною на час створення спірного майна, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
Бюро технічної інвентаризації в своїй роботі по реєстрації будинків і домоволодінь зобов'язані: а) ознайомитись з документами, поданими установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами на підтвердження їх права власності на будинок (домоволодіння); б) з'ясувати підстави виникнення і порядок переходу до установи, підприємства, організації чи громадянина права власності, правильність оформлення документів, число учасників спільної власності і частку, яка належить кожному із співвласників. На підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку №1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, в якому зазначається: а) адреса будинку (домоволодіння), площа земельної ділянки і кількість основних будівель; б) дані про власників з зазначенням відносно громадян прізвища, ім'я та по батькові, а для установ, підприємств і організацій - повного їх найменування; в) детальний перелік поданих документів, що встановлюють право теперішніх власників; г) вид власності (державна, кооперативна, громадська, особиста); д) участь кожного із співвласників у спільній власності відповідно до належної йому частки (1/4, 1/2, 1/3 і т. д.). На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою. Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Установі, підприємству або організації про проведену реєстрацію бюро технічної інвентаризації видає реєстраційне посвідчення.
Після проведення первинної реєстрації будинків та домоволодінь, бюро технічної інвентаризації повинно вести реєстрацію всіх змін в правовому стані будинків або домоволодінь. Бюро технічної інвентаризації на документах, пред'явлених до реєстрації, які свідчать про перехід права власності на будинок або домоволодіння, проставляє реєстраційний напис за встановленою формою (додаток № 4) без складання висновку про реєстрацію.
Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР - Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, правовстановлюючими документами, зокрема, є акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію (п.12) та інші.
В матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи (Акт відводу земельної ділянки, акт про прийняття майна в експлуатацію, тощо), які б підтверджували право власності Ізяславського заводу харчового машинобудування, правонаступником якого є позивач, на спірне нерухоме майно, як це передбачено вимогами Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, оскільки за твердженням позивача спірне майно перейшло до останнього від правонаступника.
Крім того, позивачем не підтверджено жодними доказами, що спірне нерухоме майно відповідає будівельно-технічним, пожежним, санітарним нормам та правилам.
Акт від 01.08.1992 року про передачу будівлі і обладнання профтехучилища та доповнення до даного акту, в якому визначено, що передача бази училища здійснювалась адміністрацією заводу "Харчомаш" безкоштовно на баланс профтехосвіти не містять жодних відомостей з приводу того, що спірне майно належало Ізяславському заводу харчового машинобудування чи позивачу, та не є правовстановлюючим документом, тому не може вважатись належним доказом права власності на дане майно.
Також судом враховується, що згідно п. 1.1 Статуту позивача, зареєстрованого 09.11.2001р. Ізяславською районною державною адміністрацією, ВАТ "Ізяславський завод "Харчомаш" засноване відповідно з рішенням Мінмашпрому України від 5 квітня 1994р. №515 шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності Ізяславського заводу харчового машинобудування у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року.
У відповідності до п.п. 2, 10, 11, 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. № 508 на виконання Указу Президента України від 15 червня 1993р. "Про корпоратизацію підприємств", для проведення корпоратизації державних підприємств засновник затверджує склад комісії. Комісія готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України "Про господарські товариства", з урахуванням вимог, передбачених Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств".
Засновник у тижневий термін розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в десятиденний термін приймає рішення про створення відкритого акціонерного товариства та затверджує його статут. У разі виявлення невідповідності зазначених документів вимогам цього Положення, інших актів чинного законодавства засновник вносить до них необхідні зміни і доповнення.
З моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Позивачем не подано в матеріали справи будь-яких доказів на підтвердження факту передачі спірного майна позивачу від корпоратизованого підприємства Ізяславського заводу харчового машинобудування (акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, тощо). Також у позивача відсутні будь-які інші докази на підтвердження набуття ним права власності на навчально-виробничий комплекс.
Що ж до знаходження спірного об'єкту нерухомості на обліку позивача, то знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, а також баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таку правову позицію викладено і в роз'ясненні президії Вищого арбітражного господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" (пункт 7), в Інформаційному листі Вищого арбітражного господарського суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (пункт 9), постанові ВГСУ від 04.06.2013р. у справі №6/68/5022-886/2012. Також зважаючи на відсутність правовстановлюючих документів, не може бути доказом права власності позивача і акт інвентаризації від 15.11.2012р.
Крім того, судом враховується, що підставою для пред'явлення позову за ст. 392 ЦК України є оспорення права власності або невизнання його іншою особою, або втрата документа, який засвідчує право власності позивача на вказаний у позові об'єкт. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.
Згідно письмового відзиву на позов № 287 від 06.09.2013р. відповідач визнає позов і готовий повернути спірні приміщення, тобто не оспорює та не заперечує права власності позивача.
Також позивачем не підтверджено втрату документа, який засвідчував би його право власності на вказаний у позові об'єкт. Більш того, позивач не надав належних і допустимих доказів про те, що взагалі такий документ будь-коли видавався.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на відсутність доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності на спірне майно, доказів втрати позивачем документа, який засвідчував би його право власності, приймаючи до уваги, що позивачем взагалі не доведено факту та не надано будь-яких доказів належності йому на праві власності спірного об'єкту нерухомості, суд вважає за необхідне у позові відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 20.08.2012р. у справі №11/17-1379-2011, від 01.04.2013р. у справі № 5004/1116/12).
При прийнятті рішення судом також враховуються положення пунктів 6.8, 6.9 Статуту відповідача, згідно яких майно ліцею, в тому числі і навчально-виробничий корпус загальною площею 1560 кв.м. по вул. Жовтнева, 106 (що входить до відділку, який розташований в м.Ізяслав) є державною власністю, закріпленою Міністерством освіти і науки України за ліцеєм і перебуває у оперативному управлінні ліцею.
Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У позові Відкритого акціонерного товариства "Ізяславський завод "Харчомаш" м.Ізяслав Хмельницької області до Плужненського професійного аграрного ліцею с.Плужне Ізяславського району Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області м.Ізяслав Хмельницької області, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації м.Хмельницький про визнання права власності на навчально-виробничий комплекс, загальною площею 1560 м.кв., що розміщений за адресою м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 106 відмовити.
Повне рішення складено 27.09.2013р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Шешукова 10/30),
3 - відповідачу (30320, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Плужне),
4 - Ізяславській міській раді Ізяславського району Хмельницької області (Хмельницька обл., м.Ізяслав, вул.Незалежності, 43) - рекомендованим,
5 - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації (м.Хмельницький, майдан Незалежності, будинок освіти).
Судове рішення № 33805237, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 23.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/1026/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: