Рішення № 33805021, 25.09.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 926/874/13.

За позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м.Чернівці

До Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Клен» м.Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 255470,16 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

від позивача - Білянський М. І. - юрисконсульт (дов. від 05.01.2011р. № 27)

від відповідача - Яківців В.П. - представник (дов.від 03.09.2013р.)

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулось з позовом до товариства співвласників багатоквартирного будинку «Клен» м.Чернівці про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №949 від 01.11.2007 року в сумі 255470,16 грн., в тому числі 232483,03 грн. основного боргу, 2635,21 грн. пені, 11047,81 грн. 3% річних та 9304,11 грн. інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору № 949 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2007 року, укладеного між сторонами, позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами і у визначені вищезазначеним Договором строки.

В червні 2010 року позивач звернувся до суду з аналогічним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 рік в сумі 117600,38 та штрафних санкцій. Позов було задоволено та стягнуто на користь позивача основний борг в сумі 117600,38 грн. 10849,31 грн. - пені, 18019,15 грн. інфляційних, 4009,02 грн. - 3% річних.

12 вересня 2011 року між сторонами було укладено Договір № 949-Р «Про реструктуризацію заборгованості за надану теплову енергію» до 01 березня 2012 року. У відповідності до вищезазначеного Договору відповідач зобов'язувався сплачувати щомісячно по 23696,15 грн., однак в порушення умов договору і ст. 526 ЦК України не в повній мірі виконав свої зобов'язання перед позивачем. Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі - 2635,21 грн., інфляційні в сумі 9304,11 грн. та 3% річних в сумі - 11 047,81 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2013 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.09.2013 року.

Ухвалою суду від 04.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2013 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд зменшити розмір пені та стягнути 26,35 грн., обґрунтовуючи дане клопотання наявністю значної заборгованості мешканців будинку за комунальні послуги, проте як зазначив відповідач він робить все можливе, щоб вказана заборгованість була погашена, а саме ТОВ зверталося до суду про стягнення з мешканців будинку заборгованості, яка виникла внаслідок несплати послуг за постачання теплової енергії, і наразі у виконавчій службі на виконанні є значна кількість рішень про задоволення позовів ТОВ.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.09.2013 року, представник позивача зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, стосовно задоволення клопотання відповідача про зменшення пені заперечує.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його повноваженого представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2007 року між Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Клен» та Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» укладено договір № 949 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Частиною 3 розділу 2 договору № 949 від 01 листопада 2007 року встановлено, що в разі наявності засобів обліку споживач сплачує за теплову енергію - центральне опалення 180,57 грн. з ПДВ (за 1 ГКал). Частиною 4 розділу 2 Договору № 949 від 01 листопада 2007 року передбачено, що в разі зміни тарифів споживач послуг сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Теплова енергія надавалася протягом опалювального періоду із жовтня по квітень місяці відповідного року. Кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Нарахування позивачем плати за теплову енергію відповідачу з 01.01.2009 року проводиться відповідно до Закону України «Про теплопостачання» за двоставковим тарифами, розмір якого затверджено рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008р. №1031/24.

Так, двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії. Плата за фактичний об'єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації.

Умовно-змінна частина витрат містить у собі тільки витрати за статтями «паливо» та «електроенергія», які витрачені на вироблення спожитої теплової енергії, всі інші витрати теплопостачання включені до умовно-постійних витрат.

Згідно п. 4 розділу 2 Договору та ч. 6 ст. 276 ГК України - «Розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону».

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року N 507-ХІІ - передбачено зміну рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно затверджують або регулюють ціни (тарифи). Рішення Чернівецької міської ради та зміни до них були прийняті на підставі ст.ст. 7, 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».

Розмір оплати було визначено згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 року» від 30.12.2008 року № 1031/24, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про встановлення скоригованих двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) води та визнання такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету з цього питання » від 22.02.2011 року № 122/4, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011р. № 122/4, від 30.12.2008р. № 1031/24 щодо встановлення двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) води» від 22 листопада 2011 року № 724/20, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012 р. № 140 «Про встановлення тарифів на теплову енергію МКП «Чернівцітеплокомуненерго», рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 року № 1031/24 «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одно ставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 року №499/13».

Нарахування проводилися у відповідності до умов діючого договору на підставі затверджених тарифів.

Рішенням господарського суду від 20.09.2010 року було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача заборгованість за Договором № 949 від 01 листопада 2007 року за період з 01.07.2007 року по 31.05.2010 рік в сумі 117600,38 грн. та 10 849,31грн. пені, 18 019,15 грн. інфляційних , 4009,02 грн. - 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 01.06.2010 року по 11.06.2013 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на суму 232483,0 грн. При цьому, відповідачем за надану теплову енергією розрахунок проведено не було.

12 вересня 2011 року відповідачем був укладений Договір № 949-Р «Про реструктуризацію заборгованості за надану теплову енергію» до 01 березня 2012 року. Відповідно до п.1.2.2 Договору № 949-Р від 12 вересня 2011 року боржник - відповідач зобов'язався сплати суму заборгованості 142176,88 грн. протягом шести місяців (до 01.03.2012 року), щомісячно сплачуючи рівними частинами по 23 696,15 грн., з оплатою щомісячно до 20 числа.

Однак, в порушення умов договору і ст. 526 ЦК України боржник не виконав свої зобов'язання перед кредитором, що призвело до існування заборгованості в сумі 232483,03 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 4.1 Договру № 949-р від 12.09.2011 року передбачено, що даний Договір набирає чинності з дня його укладення і діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань.

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Відповідно до п.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону, дану умову зазначено також і в п.4 розділу 2 Договору.

Стаття 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року передбачає, що споживач, в даному випадку - відповідач, повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію, а статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року отримав теплову енергію на загальну суму 232483,03 грн., проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, за надані послуги розрахувався несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 232483,03 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору та ст.549 Цивільного кодексу України відповідачу було нараховано позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день розрахунку. Пеня за несвоєчасну оплату послуг за період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року, відповідно до розрахунку проведеного позивачем, становить - 2635,21 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачу за період з 01.06.2010 року по 01.06.2013 року збитки заподіяні інфляцією в сумі 9304,11 грн. та 3% річних в сумі 11047,81 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши представника позивача суд прийшов до висновку, що вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Що ж стосується клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, слід зазначити наступне.

Згідно із вимогам ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 511 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку отримав відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену теплову енергію, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахованої йому пені з 2635,21 грн. до 26,35 грн.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України та ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Клен» м.Чернівці, вул. Бережанська,17, (код 30671464) на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м. Чернівці, вул.Максимовича, 19-а, (р/р 26034314050000, код 34519280) - 232483,03 грн. боргу, 26,35 грн. пені, 11047,81 грн. 3% річних, 9304,11 грн. збитків завданих інфляцією, 5056,78 судового збору.

3. В частині стягнення пені в сумі 2608,86 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Повне рішення складено 30.09.2013 року

Суддя С.М. Гушилик