Рішення № 33804763, 25.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2013 р.Справа № 916/1840/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4;

про стягнення 139882,15 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Безверхий А.М. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_4 (за довіреністю);

В судове засідання зявилися:

Від позивача: Безверхий А.М. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: 15.07.2013р. за вх.суду№2876/13 Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі, якою є Одеська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього в редакції від 24.09.2013р. за вх.суду№28548/13 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у сумі 139882,15грн. з яких 115245,91грн. заборгованість за кредитом, 20137,91грн. заборгованість за відсотками, 4498,33грн. пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2013р. було порушено провадження у справі, справі присвоєно №916/712/13.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 14.08.2013р. строк розгляду справи було продовжено до 30.09.2013р.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судових засіданнях від 29.07.2013р. та 14.08.2013р. позовні вимоги визнав у повному обсязі але письмового відзиву не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

21.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі, Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" згідно рішення загальних зборів від 14.10.2009р. (Позивач, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Відповідач, Позичальник) було укладено кредитний договір №012/2-0-1/599 на придбання транспортного засобу, відповідно до умов якого, Кредитор відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 359500,00грн. призначену для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу №1752600767 від 15.08.2007р. укладеного Позичальником з ТОВ "Автомобільний Дім Одеса" зі сплатою 13% річних та терміном повернення кредиту по 19.12.2014р.

Згідно п.3.2. кредитного договору Кредитор для видачі кредиту та обліку заборгованості відкрив Позичальнику позичковий рахунок.

Відповідно п.3.4. видача кредитних коштів Позичальнику здійснюється шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника.

Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення кредиту) у тому числі і за період прострочення погашення кредиту (п.3.5. кредитного договору).

Згідно п.3.6. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки визначені у додатку №1 до кредитного договору (графік погашення кредитної заборгованості), рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом. Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок Кредитора, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

У разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів, порушення інших умов кредитного договору, кредитор має право стягувати з Позичальника пені, штрафи, вимагати відшкодування витрат та збитків. Достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках зокрема невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або п.3.6. договору (п.п.7.2., 7.3. кредитного договору).

22.02.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №012/2-0-1/599/2, якою сторони збільшили процентну ставку за користування кредитними коштами до 18% річних та встановили новий графік погашення кредиту.

В якості забезпечення виконання Позичальником умов кредитного договору 21.12.2007р. між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 38180, відповідно до умов якого Позичальник (Заставодавець) передав Кредитору (Заставодержателю) траспортний засіб - автомобіль MERCEDES - BENZ ATEGO, тип вантажний фургон, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, ринковою вартістю 423000,00грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов кредитного договору надав Відповідачу кредит у сумі 359500,00грн., однак Відповідач в порушення п.3.6. кредитного договору не здійснив своєчасного погашення кредиту та відсотків по кредиту згідно встановленого графіку погашення, у зв'язку з чим станом на 02.07.2013р. загальний залишок заборгованості складає 139882,15грн. з яких 115245,91грн. заборгованість за тілом кредиту, 20137,91грн. заборгованість за відсотками та 4498,33грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Позивач зазначає, що 06.07.2012р. за №С16-120-1-16/1547 відповідно до п.7.3. кредитного договору, звернувся до Відповідача з вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, однак вимога була залишена без задоволення.

Враховуючи викладене, Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №012/2-0-1/599 від 21.12.2007р. у розмірі 139882,15грн. з яких 115245,91грн. заборгованість за тілом кредиту, 20137,91грн. заборгованість за відсотками та 4498,33грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі про що надав пояснення в судових засіданнях від 29.07.2013р. та 14.08.2013р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 1.1.1. , п. 1.1. кредитного договору №012/2-0-1/599 від 21.12.2007р. Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 359500,00грн. для купівлі транспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу транспортного засобу №1752600767 від 15.08.2007р. укладеного Позичальником з ТОВ "Автомобільний Дім Одеса".

Пунктом 1.3. договору було передбачено проценти за користування кредитом у розмірі 13%.

Згідно п.3.5. договору проценти за користування кредитом нараховувались Позивачемвиходячи з розміру процентної ставки, встановленої договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення кредиту) у тому числі і за період прострочення погашення кредиту.

22.02.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №012/2-0-1/599/2, якою сторони збільшили процентну ставку за користування кредитними коштами до 18% річних та встановили новий графік погашення кредиту.

22.02.2010р. сторонами було укладено додаткову угоду №012/2-0-1/599/2, якою було збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 18% річних та встановлено новий графік погашення кредиту.

21.12.2007р. між сторонами в якості забезпечення кредитного договору було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за 38180, відповідно до умов якого Позичальник (Заставодавець) передав Кредитору (Заставодержателю) траспортний засіб - автомобіль MERCEDES - BENZ ATEGO, тип вантажний фургон, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, ринковою вартістю 423000,00грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530. Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних матеріалів справи вбачається, що Банк на виконання умов договору відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 359500,00грн.

Згідно п.3.6. кредитного договору, відповідач був зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки визначені у додатку №1 до кредитного договору (графік погашення кредитної заборгованості), рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок Позивача, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

Відповідачем зобов'язання з погашення кредиту виконувалися неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 139882,15грн.

Відповідно до п.7.2., 7.3. кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів, порушення інших умов кредитного договору, кредитор має право стягувати з Позичальника пеню, штрафи, вимагати відшкодування витрат та збитків. Достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках зокрема невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або п.3.6. договору.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач 06.07.2012р. звернувся до Відповідача з вимогою №С16-120-1-16/1547 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, однак вимога була залишена без задоволення.

27.02.2013р. Відповідач звернувся до Позивача з заявою про реструктуризацію заборгованості за кредитом та просив банк встановити щомісячну оплату по кредиту у розмірі 2500,00грн.

Протоколом зустрічі по погашенню поточної простроченої заборгованості по кредитному договору від 24.07.2013р. сторони вирішили розглянути питання щодо реструктуризації кредитної заборгованості за умови надання повного пакету документів, який підтверджує скрутне фінансове становище.

Однак станом на день розгляду справи Відповідач будь яких доказів, що підтверджують скрутне фінансове становище фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не надав.

Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 Цивільного кодексу України).

За неналежне виконання умов кредитного договору Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 4498,33грн. за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та надав до суду розрахунок, який на думку суду є вірним.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В судових засіданнях призначених на 29.07.2013р. та 14.08.2013р. Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі про надавав усні пояснення.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором у сумі 139882,15грн. з яких 115245,91грн. заборгованість за тілом кредиту, 20137,91грн. заборгованість за відсотками та 4498,33грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (65020, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (65001, м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 23876031) 115245 /сто п'ятнадцять тисяч двісті сорок п'ять/грн. 91коп. заборгованості за тілом кредиту, 20137 /двадцять тисяч сто тридцять сім/грн. 91коп. заборгованості за відсотками, 4498 /чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім/грн. 33коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 2797 /дві тисячі сімсот дев'яносто сім/грн. 64коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 30.09.2013 р.

Суддя Власова С.Г.