Рішення № 33804756, 26.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. Справа № 911/3328/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ», м. Київдо Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод», Київська обл., м. Кагарликпро стягнення 8 190,90 грн.,за участю представників:

позивача:Поливач Є.Ю., довіреність № б/н від 15.03.2013 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 7 513,46 грн. основного боргу, 248,66 грн. пені, 53,11 грн. 3% річних, 375,67 грн. штрафу, а загалом 8 190,90 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 311174 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01.03.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 311174 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин (послуги), у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених виконавцем, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року. У разі відсутності письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої зі сторін про небажання продовжити договірні відносини за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 4.5.2 договору замовник сплачує виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, протягом 5 календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 7 513,46 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ТО13-15744 від 22.05.2013 року та довіреністю № 37 від 20.05.2013 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отримані послуги на суму 7 513,46 грн. не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем у сумі 7 513,46 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 7 513,46 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 513,46 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 53,11 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 7.2 договору в разі порушення замовником строків розрахунків, передбачених цим договором, замовник повинен сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 248,66 грн. пені та 375,67 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 248,66 грн. та штрафу в розмірі 375,67 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, буд. 16, код 19409200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто центр Київ» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код 32384972) 7 513 (сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 46 коп. основного боргу, 53 (п'ятдесят три) грн. 11 коп. 3% річних, 248 (двісті сорок вісім) грн. 66 коп. пені, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 67 коп. штрафу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак