ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
23.09.13
№ 910/18245/13
Суддя Капцова Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стікон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"
про стягнення 428 594,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позову, яка являє собою його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, допускається можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Однак, звертаючись до Господарського суду міста Києва, позивач об'єднав у позовній заяві вимоги за трьома окремими самостійними договорами: Контрактом на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договором на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договором субпідряду від 24.11.2010р.
Підстави виникнення вимог позивача різні – Контракт на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договір на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договір субпідряду від 24.11.2010р., предмети цих договорів різні.
Так, відповідно до п.1.1. Контракту на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., відповідач зобов’язався передати у власність позивача ліфтове обладнання, а позивач зобов’язався прийняти обладнання і оплатити його.
Відповідно до п.1.1. Договору на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р., позивач доручив, а відповідач зобов’язався на свій ризик виконати у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил комплекс робіт по монтажу та пусконалагодженню 2-х пасажирських ліфтів з парним управлінням:в/п -1000 кг на 7 зупинок в учбовому корпусі Одеського Національного Університету ім.Мечникова, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити її відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до п.1.1. Договір субпідряду від 24.11.2010р., предметом договору є виконання будівельних робіт в будинку, що будується на Французькому бульварі, 22-30 (секція А, Б) в м.Одеса.
За своєю правовою природою вказані договори не є однорідними. Так, Контракт на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки, Договір на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. є договором підряду, Договір субпідряду від 24.11.2010р. є договором субпідряду.
Умови вказаних договорів є різними. Отже, вказані договори є самостійно існуючими правочинами, а тому підстави виникнення вимог позивача різні.
Вимоги по вказаним договорам підтверджуються різними доказами.
Нарахування заявленої до стягнення суми 3 % річних позивач проводить окремо за кожним договором, оскільки строки виконання зобов’язань та умови оплати за Контрактом на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договором на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договором субпідряду від 24.11.2010р. є різними.
Таким чином, об’єднання вимог по трьом самостійним правочинам в одній позовній заяві суперечить правилам статті 58 ГПК України, оскільки заявлені вимоги за кожним з договорів не пов’язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявивши позовні вимоги по трьом різним договорам, позивачем порушено правила об'єднання вимог в одній позовній заяві, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз'єднати.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011 року при перерахуванні судового збору з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн.(дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення №3844 від 13.09.2013 р. не містить напису "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)".
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
2. Звернути увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Капцова Т.П.
Додаток: позовна заява з оригіналом платіжного доручення №3844 від 13.09.2013 р. та доданими до неї документами на 41 арк.
Судове рішення № 33804555, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/18245/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: