ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
23.09.13
№ 910/18245/13
Суддя Капцова Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стікон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"
про стягнення 428 594,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позову, яка являє собою його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, допускається можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Однак, звертаючись до Господарського суду міста Києва, позивач об'єднав у позовній заяві вимоги за трьома окремими самостійними договорами: Контрактом на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договором на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договором субпідряду від 24.11.2010р.
Підстави виникнення вимог позивача різні – Контракт на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договір на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договір субпідряду від 24.11.2010р., предмети цих договорів різні.
Так, відповідно до п.1.1. Контракту на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., відповідач зобов’язався передати у власність позивача ліфтове обладнання, а позивач зобов’язався прийняти обладнання і оплатити його.
Відповідно до п.1.1. Договору на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р., позивач доручив, а відповідач зобов’язався на свій ризик виконати у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил комплекс робіт по монтажу та пусконалагодженню 2-х пасажирських ліфтів з парним управлінням:в/п -1000 кг на 7 зупинок в учбовому корпусі Одеського Національного Університету ім.Мечникова, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити її відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до п.1.1. Договір субпідряду від 24.11.2010р., предметом договору є виконання будівельних робіт в будинку, що будується на Французькому бульварі, 22-30 (секція А, Б) в м.Одеса.
За своєю правовою природою вказані договори не є однорідними. Так, Контракт на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки, Договір на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. є договором підряду, Договір субпідряду від 24.11.2010р. є договором субпідряду.
Умови вказаних договорів є різними. Отже, вказані договори є самостійно існуючими правочинами, а тому підстави виникнення вимог позивача різні.
Вимоги по вказаним договорам підтверджуються різними доказами.
Нарахування заявленої до стягнення суми 3 % річних позивач проводить окремо за кожним договором, оскільки строки виконання зобов’язань та умови оплати за Контрактом на поставку ліфтового обладнання №08-04-10 від 11.05.2010р., Договором на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання №06-04-10 від 16.07.2010р. та Договором субпідряду від 24.11.2010р. є різними.
Таким чином, об’єднання вимог по трьом самостійним правочинам в одній позовній заяві суперечить правилам статті 58 ГПК України, оскільки заявлені вимоги за кожним з договорів не пов’язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявивши позовні вимоги по трьом різним договорам, позивачем порушено правила об'єднання вимог в одній позовній заяві, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз'єднати.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011 року при перерахуванні судового збору з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн.(дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення №3844 від 13.09.2013 р. не містить напису "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)".
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
2. Звернути увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Капцова Т.П.
Додаток: позовна заява з оригіналом платіжного доручення №3844 від 13.09.2013 р. та доданими до неї документами на 41 арк.
The court decision No. 33804555, Commercial Court of Kyiv was adopted on 23.09.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 910/18245/13. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: