Рішення № 33804486, 24.09.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 рокуСправа № 912/1130/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/1130/13

за позовом: Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача: Заваллівської селищної ради

про стягнення 18 144,31 грн

Представники сторін:

від позивача - Федіченко О.П., довіреність № 72 від 18.01.2013;

від відповідача - сільський голова Дубінський В.П., рішення про обрання від 01.04.2006.

Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Заваллівської селищної ради заборгованості в сумі 18144,31 грн, з яких борг - 14276,40 грн, пеня - 2584,03 грн, інфляційні втрати - 2000,52 грн, три відсотка річних - 1281,35 грн.

Позивач подав до суду клопотання № 1094 від 09.09.2013 з уточненим розрахунком позовних вимог щодо пені та інфляційних втрат. Із змісту даного уточненого розрахунку вбачається, що сума позовних вимог складає 19988,56 грн з яких: основний борг - 14276,40 грн, пеня - 2623,30 грн, інфляційні втрати - 1807,51 грн, три відсотка річних - 1281,35 грн.

Фактично дане клопотання є заявою про збільшення позовних вимог. Крім того, позивач уточнив період нарахування пені на суму 2623,30 грн за період з 05.08.2010 по 08.02.2011, а також період нарахування інфляційних втрат з вересня 2010 по липень 2013, крім липень-серпень 2011, травень-серпень, листопад 2012, лютий 2013, які не індексуються.

З огляду на вказане остаточна сума позову на день розгляду справи по суті складає 19988,56 грн.

Відповідач в судовому засіданні 24.09.2013 подав відзив на позов із змісту якого вбачається, що Заваллівська селищна рада позовні вимоги визнає частково на суму основного боргу за договором підряду № 33 на поточний ремонт вулиці 40р. Перемоги сел. Завалля на суму 14276,40 грн. Однак, відповідач заперечує нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Крім того, вказаний відзив містить клопотання відповідач про застосування позовної давності щодо стягнення пені на суму 2623,30 грн за період з 05.08.2010 по 08.02.2011 на підставі норм ст. 267 Цивільного кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між філією "Гайворонський райавтодор" дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник, позивач) та Заваллівською селищною радою (замовник, відповідач) 01.07.2010 укладено договір підряду № 33 на поточний ремонт вулиці 40р. Перемоги сел. Завалля (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а підрядник філія "Гайворонський райавтодор" дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору виконання робіт з поточного ремонту вул. 40р. Перемоги сел. Завалля. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику визначенні проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Сторони домовилися, що підрядник розпочне роботи з 01.07.2010 і завершить виконання робіт до 20.07.2010, із правом дострокового виконання і здачі їх замовнику (п. 2.1 Договору).

Розділом 3 Договору передбачено договірну ціну.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає 14276,4 грн з ПДВ.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що замовник забезпечує оплату робіт у сумі 14276,4 грн з ПДВ у триденний термін з дня здачі в експлуатацію об'єкта на підставі акта виконаних робіт.

Умовами договору, а саме розділом 9 обумовлено проведення розрахунків за виконані роботи. Підрядник визначає обсяг та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує Акт приймання виконаних робі (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форми КБ-3) і подає їх для підписання. Замовник зобов'язався підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 20 днів з дня підписання акта виконаних робіт замовником.

Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію (п. 10.1 Договору).

Розділом 12 Договору сторонами передбачена відповідальність за порушення зобов'язань за Договором та порядок урегулювання спорів.

Строк дії договору, відповідно до п. 14.1 Договору до 31.12.2010 року.

Договір укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Частинами 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Так, укладений між сторонами договір № 33 від 01.07.2010 за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За твердженнями позивача, у період з 01.07.2010 по 20.07.2010 підрядником на виконання умов Договору були здійснені для відповідача роботи з поточного ремонту вул. 40р. Перемоги сел. Завалля на загальну суму 14276,4 грн, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 (а.с 15-17), який підписано уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується також, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за липень 2010 (а.с. 14).

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт виконання позивачем робіт, обумовлених умовами договору та підписання Акту виконаних робіт.

Таким чином, Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010, а також акт виконаних робіт № 30 від 15.07.2010 (а.с 13) підтверджують факт виконання роботи та її вартість і приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем робіт за Договором підряду № 33 та беззаперечного прийняття їх відповідачем.

Відповідно до п. 9.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 20 днів з дня підписання акта виконаних робіт замовником.

Отже, враховуючи, що акт виконаних робіт №30 від 15.07.2010 підписано уповноваженими представниками сторін 15.07.2010, строк оплати настав 05.08.2010.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи відповідачем не здійснено оплату за виконані роботи у термін, передбачений п. 9.2 Договору.

Позивачем направлялись відповідачу претензії № 1284 від 12.11.2010 та № 140 від 31.01.2013 з вимогою сплати боргу, однак відповіді позивачем отримано не було.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За правилами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 14276,40 грн станом на день звернення з позовом до суду.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що відповідачем у справі позовні вимоги щодо основного боргу за Договором підряду № 33 не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 14276,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував відповідачеві 2623,3 грн пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, за період з 05.08.2010 по 08.02.2011 (уточнений розрахунок а.с 35).

Згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 12.3 Договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено обмеження щодо нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на зазначену норму закону, умови Договору та враховуючи здійснений судом, за допомогою Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН розрахунку пені з врахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ за вказаний період, господарський суд дійшов висновку, що позивачем здійснено розрахунок пені без урахування наведених вище обмежень.

Згідно розрахунку суду пеня за період з 05.08.2010р. по 05.02.11 складає 1124,51 грн.

Разом з тим, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені з огляду на таке.

Відповідно до норм статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Поряд з цим, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, суд відхиляє позовні вимоги в частині стягнення пені, яка нарахована за період 05.08.2010 по 08.02.2011 у зв'язку зі спливом позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором підряду 1807,51 грн - інфляційних збитків за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з січня 2011 року по червень 2011 року, з вересня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по квітень 2012 року, з вересня 2012 року по жовтень 2012 року, за грудень 2012 року, за січень 2013 року, з березня 2013 року по липень 2013 року (уточнений розрахунок а.с 35) та 1281,35 грн - три відсотка річних за період 1092 дні.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Разом з тим, розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем неправильно. Тому, аналізуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за можливе здійснити розрахунок інфляційних втрат належних до стягнення з відповідача самостійно, оскільки нарахування позивача є невірними та необґрунтованими, в зв'язку з тим, що інфляційне відшкодування заборгованості має бути нараховане за весь час прострочення, а не за окремо вибрані позивачем місяці.

Дана правова позиція зазначена Вищим господарським судом України в Інформаційному листі "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 (із змінами і доповненнями).

Крім того, стягнення позивачем інфляційних втрат за липень 2013 року є безпідставним, оскільки позовна заява ДП Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 30.07.2013, а дані щодо індексу інфляції у липень 2013 року по відношенню до червня 2013 року надаються Державною службою статистики України лише на початку серпня 2013.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна розраховуватись за період з вересня 2010 по червень 2013 року, з урахуванням періоду дефляції та складає 1330,45 грн.

В іншій частині позову щодо стягнення інфляційних втрат суд відмовляє.

Наданий позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних за період 1092 дні в сумі 1281,35 грн є помилковим, оскільки враховуючи період, який зазначає позивач в позовній заяві, а саме 05.08.2010 (день оплати) по 30.07.2013 (дата позову) в сумі складає 1090 днів, а не 1092 дні, як вказує позивач, тому господарський суд приходить до висновку, що сума трьох відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна розраховуватись за 1090 днів за період з 05.08.2010 по 30.07.2013 та складає 1279,01 грн. Щодо іншої частини позовних вимог про стягнення суми трьох відсотків річних, господарський суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" судові витрати на судовий збір в сумі 1720,50 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки його неправомірні дії, а саме неналежне виконання договірних зобов'язань, призвели до необхідності позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116-117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (26334, вул. Жовтнева, 10, селище Завалля, Гайворонський район, Кіровоградська область, ідентифікаційний код 04366749) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Полтавська, 38, м. Кіровоград, 25015, ідентифікаційний код 3203992) заборгованість в сумі 14 276,40 грн, втрати від інфляції в сумі 1 330,45 грн та три відсотки річних в сумі 1279,01 грн, а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 30.09.2013.

Суддя Т. В. Макаренко