Рішення № 33804386, 25.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11517-2012 25.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових

та латексних виробів"

до Публічного акціонерного товариства "Кезно"

про стягнення 3 313 500,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Білик О.А. . по довіреності № б/н від 22.06.2011р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кезно" заборгованості в розмірі 3 313 500,00 грн., відповідно до договору зворотної фінансової допомоги № 01-03/2010 від 19.03.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судовому засіданні 24.09.2012р. відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 15.10.2012р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. справу № 5011-36/11517-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" до Публічного акціонерного товариства "Кезно" про стягнення 3 313 500,00 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В. у зв'язку з знаходженням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу № 5011-36/11517-2012 до свого провадження та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 07.11.2012р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. справу № 5011-36/11517-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" до Публічного акціонерного товариства "Кезно" про стягнення 3 313 500,00 грн., передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю. у зв'язку з виходом її з відпустки.

В судовому засіданні 07.11.2012р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі №5011-3/13980-2012 законної сили.

Клопотання мотивоване тим, що на розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №5011-3/13980-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кезно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" про визнання недійсним договору №01-03/2010 зворотньої фінансової допомоги від 19.03.2010 р.

З огляду на викладене відповідач вважає, що справи є пов'язаними, оскільки предметом позову у справі №5011- 36/11517-2012 є стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором №01-03/2010 зворотньої фінансової допомоги від 19.03.2010 р., а в межах справи №5011- 3/13980-2012 вирішується спір про визнання зазначеного договору недійсним.

Тобто, має місце певна черговість розгляду вимог, оскільки вирішення спору про стягнення заборгованості за вказаним договором є передчасним до вирішення спору в якому оспорюється законність такого договору на підставі якого стягується спірна заборгованість.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував, посилаючись на те, що відповідач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами, затягує розгляду даної справи оспорюючи даний договір.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає що заявлене клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Частина 1 коментованої статті встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2012р. порушено провадження у справі №5011-3/13980-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кезно" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" про визнання недійсним договору №01-03/2010 зворотньої фінансової допомоги від 19.03.2010 р.

Позивачем по справі №5011-36/11517-2012 заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 313 500,00 грн., відповідно до договору зворотної фінансової допомоги № 01-03/2010 від 19.03.2010 р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає що розгляд даної справи не можливий до вирішення справи №5011-3/13980-2012, що розглядається Господарським судом міста Києва, оскільки дана справа є пов'язаною з справою №5011-36/11517-2012, а тому клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №5011-36/11517-2012 до набрання рішенням Господарського суду м. Києва по справі №5011-3/13980-2012 законної сили підлягає задоволенню, а провадження по справі зупиненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 р. провадження у справі № 5011-36/11517-2012 зупинено до набрання рішенням Господарського суду м. Києва по справі №5011-3/13980-2012, за позовом Публічного акціонерного товариства "КЕЗНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" про визнання договору № 01-03/2010 від 19.03.2010 недійсним, законної сили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2013р., відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 5011-36/11517-2012 та призначено розгляд справи на 05.06.2013р.

28.05.2013р. справа № 5011-36/11517-2012, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів" до Публічного акціонерного товариства "Кезно" про стягнення 3 313 500,00 грн., була скерована до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з апеляційною скаргою від 22.05.2013р. № б/н Публічного акціонерного товариства "КЕНЗО" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р., апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кензо" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.11.2012р. по справі № 5011-36/11517-2012 з доданими до неї документами повернуто скаржникові.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кензо" залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі № 5011-36/11517-2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013р., призначено розгляд справи на 11.09.2013р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 25.09.2013р.

В судовому засіданні 25.09.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових рекомендованих відправлень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

15.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Латекс», правонаступником якого є Товариство обмеженою відповідальністю «Київський завод гумових та латексних виробів» (надалі позивач) та Публічним акціонерним товариством «Кезно» (надалі відповідач) було укладено договір про зворотну фінансову допомогу №01-03/2010 (далі -договір фінансової допомоги).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач дає відповідачу грошові кошти в розмірі, встановленому договором, а відповідач зобов'язується повернути їх позивачу в строк, передбачений договором.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору про поворотну фінансову допомогу не було повернуто надані позивачем грошові кошти, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3 313 500,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 договору сума зворотної фінансової допомоги визначена сторонами в розмірі 3 313 500,00 грн.

На виконання умов даного договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3 315 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 19.03.2010 року.

Пунктом 3.1 договору визначено, що строк повернення зворотної фінансової допомоги становить 2 (два) роки з моменту надання суми зворотної фінансової допомоги.

20.04.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію за №1 з вимогою про повернення суми в розмірі 3 315 50000 грн. (докази отримання даної претензії відповідачем долучені до матеріалів справи).

Дану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в передбачені договорами строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 313 500,00грн..

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 313 500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кезно» (01034, м. Київ, вул.. Василя Яна, бул. 3/5, код ЄДРПОУ 22889936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод гумових та латексних виробів "(01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 36632279) 3 313 555 грн. 00 коп. основного боргу, 65 640 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.09.2013 р.

Суддя Т. Ю. Трофименко