Рішення № 33804380, 19.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12777/13 19.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний будівельний центр «Експерт»Простягнення 179668,11 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Продан А.В. -за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний будівельний центр «Експерт» 173 677,56 грн. основного боргу, 2936,63 грн. пені, 3053,92 грн. 3% річних, а всього 179 668,11 грн. заборгованості за договором про відкладення витрат орендаря / Балансоутримувача на утримання суборендованого майна та надання комунальних послуг суборендареві за № В/46-10 від 02.09.2010р.

В процесі розгляду справи представник позивача, в зв'язку із добровільною сплатою Відповідачем частини позовних вимог в сумі 104 000,00грн. надав заяву про зменшення розміру позовних вимог за . № 01/68 від 19.09.2013р., в яких позивач просить стягнути з відповідача 69677,56 грн. основного боргу, 2936,63 грн. пені, 3053,92 грн. 3% річних, а всього 75668,11 грн. заборгованості за договором № В/46-10 від 02.09.2010р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 75668,11 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 19.09.2013р.

В відзиві Відповідач також просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Розглянувши подане клопотання Відповідача, суд відмовляє у задоволенні заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийняті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Приймаючи до уваги, що за наведених вище обставин, рішення суду буде стосуватися вимог щодо стягнення заборгованості за господарським договором, сторонами якої Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не є і суду не доведено жодних мотивів яким чином рішення суду в даній частині може вплинути на права і обов'язки щодо однієї із сторін спору, суд не вбачає підстав для залучення до участі в розгляді справи Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технічний будівельний центр «Експерт» було укладено договір про відшкодування витрат орендаря/Балансоутримувача на утримання суборендованого майна та надання комунальних послуг суборендареві за № В/46-10.

Відповідно до п.1.1. договору, орендар/балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію, ремонт адміністративного корпусу по вул. Івана Гонти, 3а у м. Києві загальною площею 3397,80 кв.м. та утримання прибудинкової території, а суборендар безе участь у витратах орендаря/Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цьому адмінкорпусі.

Згідно п.2.2.4. договору, суборендар зобов'язується своєчасно, до 10 числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим), та у повному обсязі компенсувати орендареві/балансоутримувачу витрати, пов'язані з санітарним обслуговуванням Адмінкорпусу і прибудинкової території, його технічних обслуговуванням пропорційно загальної площі суборендованих приміщень, ремонтом пропорційно вартості суборендованих приміщень, а також комунальні та інші послуги орендаря/балансоутримувача згідно з рахунком-фактурою.

Відповідно до п.5.1. договору, договір укладено строком на 11 місяців і діє з 01.09.2010р. по 02.08.2011р. включно.

Відповідач порушуючи умови договору, не виконав своїх зобов'язань по договору, сплатив суму боргу дише частково.

За уточненим розрахунком Позивача, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи складає 69 677,56 грн.

Відповідно до п.2.2.5. договору, у разі несвоєчасного компенсування орендареві/Балансоутримувачеві витрат згідно з підпунктом 2.2.4 п. 2.2. цього договору сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З метою врегулювання між сторонами спору в досудовому порядку, позивач звертався до відповідача з листами-вимогами щодо оплати заборгованість.

Направлені листи залишені відповідачем без задоволення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - (виконавець) зобов'язується за завданнями другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, повністю та вчасно.

Позивач протягом дії Договору виконував весь комплекс робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утримання адмінкорпусу з прибудинковою територією, і створення належних умов суборендареві для провадження ним господарської діяльності.

Згідно зі ст. 903 ЦК України визначена плата за договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.2.4. договору, суборендар зобов'язується своєчасно, до 10 числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим), та у повному обсязі компенсувати орендареві/балансоутримувачу витрати, пов'язані з санітарним обслуговуванням Адмінкорпусу і прибудинкової території, його технічних обслуговуванням пропорційно загальної площі суборендованих приміщень, ремонтом пропорційно вартості суборендованих приміщень, а також комунальні та інші послуги орендаря/балансоутримувача згідно з рахунком-фактурою.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором № В/46-10 про відшкодування витрат орендаря/балансоутримувача на утримання суборендованого майна та надання комунальних послуг суборендареві у сумі 69677,56 грн. за період з 31.03.2012 по 19.09.2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачених п. 2.2.4 Договору № В/46-10 від 02 вересня 2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до п.2.2.5. договору, у разі несвоєчасного компенсування орендареві/Балансоутримувачеві витрат згідно з підпунктом 2.2.4 п. 2.2. цього договору сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2936,63 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3053,92 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Заперечення Відповідача щодо невиконання своїх зобов'язань в зв'язку з діями попереднього керівництва не приймаються судом до уваги з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору.

Згідно з ст. 179 Господарського кодексу України майново - господарські зобов'язання які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. З ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір, який породив господарські зобов'язання які є обов'язковими для виконання двома сторонами. Вказані зобов'язання повинні бути виконані відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суду доведено, що між сторонами укладений належним чином договір, належним чином виконані господарські зобов'язання Позивачем і невиконання господарських зобов'язань зі сторони відповідача, щодо яких останній не заперечує.

Факт виникнення зобов'язань за договором відповідач не оспорює, а лише заявляє про те, що він не може виконати свої зобов'язання в зв'язку з діями попереднього керівництва і недоведеністю Позивачем суми заборгованості.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що по-перше відповідач не ставить питання та не доказує наявність форс-мажорних обставин які б перешкоджали йому виконати зобов'язання в зв'язку з діями третіх осіб. По друге, відповідачем не надано суду доказів того, що відповідач приймав заходи впливу на третіх осіб (подача позову, претензій тощо) які б усунули перешкоди виконати відповідачем свої зобов'язання за договором.

За таких обставин позивачем доведено належне виконання своїх зобов'язань за договором, що не заперечується відповідачем, також позивачем доведено те, що сторона відповідача не виконала свої зобов'язань за договором, що також не заперечується відповідачем. В зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Експерт» (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 19, код ЄДРПОУ 35727469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомекологія» (04112, м. Київ вул.. І.Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 35031969) 69 677 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 55 коп. основного боргу, 2 936 (дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 63 коп. пені, 3053 (три тисяч п'ятдесят три) грн. 92 коп. 3% річних, 3931 (три тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 51 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 26.09.2013р.