Рішення № 33803805, 18.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3091/13 18.09.2013 18.09.2013 18.09.2013

Провадження №22-ц/784/2589/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 22-ц/784/2589/13 Суддя суду 1-ї інстанції - Муругов В.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Буренкової К.О.,

суддів: Локтіонової О.В., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання - Рудніком Є.М.,

за участю відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області

від 07 червня 2013 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Банк або ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.

23 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №001-14059-231107, відповідно до якого він відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 з наданням платіжної картки. Позивач зобов'язувався надавати ОСОБА_3 послуги передбачені пакетом Visa класичний. Відповідно до умов договору Банк надавав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. з встановленням на день укладання договору ліміту кредитної лінії в сумі 3000 грн.

Банк вказував, що відповідно до умов договору, ОСОБА_3 зобов'язувався щомісяця у строки встановлені договором погашати заборгованість за кредитною лінією. Разом з тим, зазначене зобов'язання відповідачем належним чином не виконувалося. У зв'язку з цим у ОСОБА_3 утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 22 квітня 2013 року у сумі 3755 грн.87 коп. тіла кредиту.

На підставі викладеного, Банк просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог Банку відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням, Банк подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що сплив строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Між тим, з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526, частин 1 статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 256, 257, 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2007 року між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір №001-14059-231107 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (далі - Договір), відповідно до якого Банк встановив ОСОБА_3 ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Сторони погодили, що відсоткова ставка за договором буде становити 29,9% річних, а комісія у розмірі, передбаченому Тарифами на обслуговування платіжних карток. ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати заборгованість Банку щомісяця (а.с.6-8).

Відповідно до пункту 1.4. Договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами, та не потребує підписання додаткових угод.

Пунктом 5.2 визначено, що Договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

В межах дії кредитного договору кредитор має право у будь-який час порушити питання про примусове повернення заборгованих сум, а тому звернення Банку у травні 2013 року до суду з позовом про стягнення боргу не можна вважати здійсненим поза межами строку позовної давності.

Висновок суду першої інстанції про початок перебігу строку позовної давності з часу припинення виконання зобов'язань або з часу закінчення дії договору (листопад 2008 року), не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З розрахунку Банку вбачається, що відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася кредитна заборгованість станом на 22 квітня 2013 року у сумі 3755 грн.87 коп. тіла кредиту та 525 грн. пені (а.с.21-22).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що у межах заявлених Банком позовних вимог позов може бути задоволений тільки частково, виходячи з наступного.

Згідно з згаданим розрахунком Банку заборгованість відповідача за тілом кредиту у сумі 3755 грн.87 коп. складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 1911 грн.65 коп., простроченої заборгованості за кредитом у сумі 198 грн. 63 коп., заборгованості за відсотками у сумі 654 грн.08 коп. (45 грн.53 коп. + 567 грн.73 коп. + 40 грн.82 коп.), заборгованості за комісією у сумі 991 грн.51 коп. (76 грн.27 коп. + 915 грн.24 коп.).

Позивач прострочену заборгованість за кредитом, відсотками та комісією переніс до тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту склало суму, яку вимагає банк з відповідача, а саме 3755 грн.87 коп. (1911 грн.65 коп. + 198 грн.63 коп. + 654 грн.08 коп. + 991 грн.51 коп.).

Після чого, як випливає з розрахунку, припинив нарахування відповідачу відсотків та комісії.

Однак жодного рішення з цього приводу Банк не надав.

Умови Договору не передбачають права Банку списувати заборгованість по відсотках та комісії і переносити її до заборгованості з тіла кредиту.

За такого, на думку колегії суддів, у межах заявлених позовних вимог Банку, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 1911 грн.65 коп.

Оскільки рішення районного суду скасоване, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 174 грн.35 коп. (117 грн. - за розгляд справи у суді першої інстанції та 57 грн. 35 коп. - за розгляд справи у суді апеляційної інстанції).

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №001-14059-231107 від 23 листопада 2007 року станом на 22 квітня 2013 року у розмірі 1911 грн.65 коп. тіла кредиту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 174 грн.35 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: