Постанова № 33800311, 26.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа № 805/12073/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання незаконною вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, щодо стягнення страхових внесків з підприємця в розмірі 2844,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання незаконною та недіючою постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 та визнання незаконною вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, щодо стягнення страхових внесків з підприємця в розмірі 2844,36 грн.

Ухвалою суду від 28 серпня 2013 року позовна заява в частині позовних вимог про визнання незаконною та недіючою постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366 була повернута позивачеві (а.с. 27).

12 вересня позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в який просив скасування вимоги про сплату боргу № Ф-693 від 02.09.2013 року (а.с. 35).

В обґрунтування позову зазначив, що 22.07.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька винесено вимогу про сплату недоїмки № Ф-1212, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управління вимагає від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4038,39 грн. Позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року №3609/VІ фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Оскільки позивач є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію, тому він вважає, що вимогу про сплату недоїмки винесено незаконно та необґрунтовано. З вказаних підстав просить задовольнити позов у повному обсязі (а. с. 3-5).

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належнім чином. 11 вересня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд страви без участі представника (а.с.28) та заперечення проти позову, в якому зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільне - правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), а також фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Умови призначення пенсії за віком встановлені ст. 26 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Позивач є отримувачем пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах (при неповному пільговому стажі за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку), та враховуючи вік позивача він є платником єдиного внеску, тому на нього не розповсюджуються норми ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 32-36)

Відповідно до п. 6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є приватним підприємцем, який зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька та який вибрав спрощену систему оподаткування (сплачував єдиний внесок), і зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком. Зазначена обставина також підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 в якому зазначено вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (а.с.13).

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як встановлено у судовому засіданні, 02 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька винесено вимогу про сплату боргу № Ф-693, за якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4038,39 грн. (а.с.36).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі за текстом - Закон - № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується факт не укладення із позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не можуть бути застосовані положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, тому що позивач не досяг 60-річного віку, та вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними твердження відповідача на те, що на позивача не розповсюджуються положення ст. 4 Закону № 2464-VI. Як встановлено судом, позивач є пенсіонером, а той факт, що йому призначено пенсію на пільгових умовах не доводить наявність в нього обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду. Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Нормами Закону № 2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші норми вказаного Закону.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька незаконно винесло вимогу про сплату недоїмки № Ф-693 від 02.09.2013 року, якою вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити суми недоїмки зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2012 року.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-693 від 02.09.2013 року підлягає задоволенню, а вимога № Ф-693 від 02.09.2013 року - скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 17, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ф-693 від 02.09.2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька від 02.09.2013 року № Ф-693 про сплату недоїмки 4038,39 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 149 (сто сорок дев'ять) гривень 11 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.