Постанова № 33800299, 25.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року № 2а-10979/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Лунь З.І., суддів Качур Р.П., Сподарик Н.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Писарева О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу від 22.09.2011 року № 2104-к та від 23.09.2011 року № 859, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться заява ОСОБА_2 по справі № 2а-10979/11/1370 в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 29 грудня 2011 року по 30 листопада 2012 року в сумі 43 814, 55 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.11 року по справі №2а-10979/11/1370 (залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року) задоволено позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України та Львівської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2104-к від 22 вересня 2011 року «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 з 23 вересня 2011 року; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 859 від 23.09.2011 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23 вересня 2011 року; стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 вересня 2011 року по 28 грудня 2011 року в сумі 12730,50 грн. В резолютивній частині постанови суду зазначено, що в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3966 грн. 75 коп. постанова суду виконується негайно. Наказом Державної митної служби України від 30.11.2012 року № 2775-к позивача поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23.09.2011 року. Наказом № 1523-к від 03 грудня 2012 року звільнено із займаної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію. Таким чином, заявник (позивач) вважає, що постанова суду в частині його поновлення була виконана лише 30 листопада 2012 року, що є порушенням ст. 236 КЗпП України. Відтак, на переконання позивача, на відповідача повинен бути покладений обов'язок виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, оскільки затримка виконання рішення суду є наслідком протиправної бездіяльності відповідачів.

В судовому засіданні заявник (позивач) підтримав подану заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача Львівської митниці Міндоходів заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_2, подав суду розрахунок суми вимушеного прогулу ОСОБА_2, відповідно до якого належить до виплати заявнику (позивачу) з урахуванням відрахувань по єдиному соціальному внеску та податку з доходів фізичних осіб 34 016,75 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.11 року по справі №2а-10979/11/1370 задоволено позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України та Львівської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2104-к від 22 вересня 2011 року «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 з 23 вересня 2011 року; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 859 від 23.09.2011 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23 вересня 2011 року; стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 вересня 2011 року по 28 грудня 2011 року в сумі 12730 (дванадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 50 копійок. В резолютивній частині постанови суду зазначено, що в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 75 коп. постанова суду виконується негайно.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року зазначену постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року у справі № 2а-10979/11/1370 за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без змін. Відтак, постанова набрала законної сили 11 вересня 2012 року.

Наказом Державної митної служби України від 30.11.2012 року № 2775-к ОСОБА_2 поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23.09.2011 року.

Наказом № 1523-к від 03 грудня 2012 року звільнено із займаної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 була виконана 30 листопада 2012 року.

При прийнятті постанови суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 255 КАС України постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, відповідно до частини другої статті 257 КАС України є підставою для його виконання.

Статтею 267 КАС України (ч. 9, 10) передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Статтею 5 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до норм ст.ст. 233, 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як вбачається з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992р. (зі змінами та доповненнями) при присудженні оплати за час вимушеного прогулу з суми до стягнення з роботодавця виключається заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Судове рішення від 28.12.11 року по справі №2а-10979/11/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді в силу закону підлягало негайному виконанню. Про даний факт у належний спосіб доведено до відома відповідачів - Державної митної служби України та Львівської митниці - оскільки їх представник був присутній при оголошенні судового рішення, отримав копію постанови суду під розписку.

Згідно з матеріалами справи, наказом Державної митної служби України від 30.11.2012 року № 2775-к ОСОБА_2 поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 23.09.2011 року.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 була виконана лише 30 листопада 2012 року.

З огляду на все викладене суд дійшов висновку, що Державна митна служба України допустила протиправну затримку виконання судового рішення, що підлягало негайному виконанню та в такий спосіб порушила правопорядок і охоронювані КЗпП права заявника (позивача) ОСОБА_2 Таким чином, порушені права поновленого судом працівника ОСОБА_2 повинні бути відновлені у передбачений статтею 236 КЗпП спосіб - шляхом стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

В поданій суду заяві по справі № 2а-10979/11/1370 в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України заявник (позивач) просив суд стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 29 грудня 2011 року по 30 листопада 2012 року в сумі 43 814, 55 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні подано суду довідку-розрахунок суми вимушеного прогулу ОСОБА_2, з якої вбачається, що за час вимушеного прогулу за період грудень 2011 року по грудень 2012 року ОСОБА_2 підлягає нарахуванню 42 619,50 грн., в т.ч. підлягає утриманню податків та зборів 8602,75 грн., до виплати - 34 016,75 грн.

В судовому засіданні заявник (позивач) з даною сумою погодився.

Таким чином, за період затримки виконання судового рішення (з 29 грудня 2011 року по 30 листопада 2012 року) на користь ОСОБА_2 слід стягнути 34 016,75 грн.

Керуючись ст.ст. 2,3 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код 38700759) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 34 016 (тридцять чотири тисячі шістнадцять) грн. 75 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений 30.09.2013 року.

Головуючий суддя З.І. Лунь

Судді Р.П. Качур

Н.І. Сподарик