Рішення № 33800052, 21.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2803/13 21.08.2013 21.08.2013 21.08.2013

Провадження №22-ц/784/2385/13

Провадження номер 22-ц/784/2385/13 Суддя суду 1-ї інстанції - Вжещ С.І.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Шаманської Н.О.

із секретарем судового засідання - Рудніком Є.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Банк або ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

28 березня 2013 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.

8 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №001-14047-080607 шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн., з встановленням на день укладання договору ліміту кредитної лінії в сумі 3000 грн. Відповідно до договору відповідачці був відкритий картковий рахунок НОМЕР_1, надана платіжна картка та пін-код до неї.

Банк вказував, що відповідно до умов договору, ОСОБА_3 зобов'язувалась щомісяця у строки встановлені договором погашати заборгованість за кредитною лінією. Разом з тим, зазначене зобов'язання відповідачкою належним чином не виконувалося. У зв'язку з цим у ОСОБА_3 утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 20 лютого 2013 року у сумі 5880 грн.97 коп. тіла кредиту.

На підставі викладеного, Банк просив стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року в задоволенні позову Банку відмовлено.

Банк подав на рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачки немає заборгованості за кредитним договором, оскільки вона повністю погасила кредит.

Між тим, з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2007 року між Банком та відповідачкою був укладений кредитний договір №001-14047-080607 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк встановив ОСОБА_3 ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Сторони погодили, що відсоткова ставка за договором буде становити 29,9% річних, а комісія у розмірі, передбаченому Тарифами на обслуговування платіжних карток. Договір буде діяти до повного виконання сторонами зобов'язань. ОСОБА_3 зобов'язалася сплачувати заборгованість Банку щомісяця (а.с.5-6).

Однак, вона своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї згідно з розрахунком Банку утворилася кредитна заборгованість станом на 20 лютого 2013 року у сумі 5880 грн.97 коп. (а.с.12).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідачки кредитної заборгованості не відповідає обставинам справи. Суд помилково вважав, що вона повністю погасила кредит, врахувавши сплату нею комісії, яку на думку суду, договір не передбачав, у рахунок сплати заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Між тим, п.2.12 договору та п.п.1.2, 1.4 Тарифів на обслуговування платіжних карток містять в собі обов'язок відповідачки щомісячно сплачувати комісію у сумі 7% від суми поточної заборгованості станом на розрахункову дату + всі нараховані проценти, плати, штрафи та інші щомісячні платежі, але не менше ніж 50 грн.; а також 2,99% щомісячно плати за обслуговування кредитного залишку.

За такого, рішення районного суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.

На думку колегії суддів, у межах заявлених Банком позовних вимог позов може бути задоволений тільки частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, та про це заявляє апелянт у апеляційній скарзі, що станом на 20 лютого 2013 року у відповідачки була заборгованість за тілом кредиту у сумі 2883 грн.06 коп., за відсотками у сумі 1342 грн.55 коп. та за комісією у сумі 1655 грн.36 коп.

Позивач заборгованість за відсотками та комісією переніс до тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту склало суму, яку вимагає банк з відповідачки, а саме 5880,97 грн. (2883 грн.06 коп. + 1342 грн.55 коп. + 1655 грн.36 коп.).

Після чого, як випливає з апеляційної скарги Банку, він припинив нарахування відповідачці відсотків та комісії. Однак жодного рішення з цього приводу Банк не надав.

Посилання позивача на п.2.13 кредитного договору, який начебто надає йому право на перерахування заборгованості по відсотках та комісії до суми заборгованості по тілу кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Зазначений пункт договору надає право Банку тільки здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку відповідачки в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за цим договором та/або кредитними договорами, укладеними сторонами, в тому числі і плати за надані Банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі та строки, передбачені Правилами та Тарифами.

Права ж Банку списувати заборгованість по відсотках та комісії і переносити її до заборгованості з тіла кредиту цим пунктом Договору не передбачено.

За такого, на думку колегії суддів, у межах заявлених позовних вимог банку, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 2883 грн.06 коп.

Оскільки рішення районного суду скасоване, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 344 грн.10 коп. (229 грн.40 коп. - за розгляд справи у суді першої інстанції та 114 грн.70 коп. - за розгляд справи у суді апеляційної інстанції).

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_3 кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №001-14047-080607 від 08 червня 2007 року станом на 20 лютого 2013 року у розмірі 2883 грн.06 коп. тіла кредиту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 344 грн.10 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді