Постанова № 33798520, 12.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2963/13-а

12 вересня 2013 року 16год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Галайда І.Т.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь-Вест" до Державної податкової інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Волинь - Вест" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними дій щодо формування в акті перевірки від 07.06.2013 року №375/22-200/23302212 висновків про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Веснянка", безпідставне формування позивачем доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) для ФГ "Земля і Воля" в сумі 50000,00 грн., безпідставне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) для ФГ "Земля і Воля" в сумі 10000,00 грн. та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 року №0002492342, №0002502342.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Волинь - Вест", під час якої виявлено завищення платником податку витрат IV кв. 2011 року, І, ІІ кв. 2012 року, завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року, червень 2012 року, липень 2012 року, внаслідок включення до їх складу витрат та ПДВ по господарських операціях з контрагентом ТОВ "Веснянка" та безпідставне формування доходів IV кв. 2011 року, податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 року по господарських операціях з контрагентом ФГ "Земля і Воля", які не мають ознак товарності.

Представники позивача з такими висновками органу державної податкової служби не згідні, вважають, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних. Зазначили, що господарські операції по придбанню та подальшій реалізації товарів із вказаними контрагентами фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку та податковими накладними, які було надано посадовим особам податкового органу під час перевірки. Представники позивача також наголосили, що твердження відповідача, наведені в акті перевірки, про безтоварність операцій з ТОВ "Веснянка" та ФГ "Земля і Воля" базуються на витягах із перевірок даних товариств з іншими контрагентами, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Волинь - Вест" не мало жодних господарських відносин. Тому, висновки органу державної податкової служби представники позивача вважають необґрунтованими. Просять позов задовольнити повністю.

Представник відповідача до початку судового розгляду справи надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 44.1 ст. 44, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 13335,00 грн., занижено об'єкт оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 12700,00 грн., безпідставно сформовано доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) у сумі 50000,00 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 10000,00 грн. На думку представника відповідача, причиною вказаних порушень стала відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Веснянка" та ФГ "Земля і Воля". Вказав, що перевірками названих товариств було встановлено неможливість останніх здійснювати господарські операції по продажу товарів (робіт, послуг). Тому, представник відповідача вважає, що дії податкового органу щодо формування висновків перевірки є правомірними, а податкові зобов'язання по податку на прибуток, податку на додану вартість збільшено за наявності для цього визначених законом підстав. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 03.06.2013 року - 06.06.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь-Вест" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ "Веснянка" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року, результати якої оформлено актом від 07.06.2013 року №375/22-200/23302212 (а.с. 25-52).

Платником податків подано заперечення на акт перевірки, за наслідками їх розгляду податковим органом висновки акта перевірки залишено без змін (а.с. 11, 13).

На підставі акту перевірки від 07.06.2013 року №375/22-200/23302212 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 року:

- №0002492342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю-фірмі "Волинь-Вест" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 16668,75 грн., в тому числі 13335,00 грн. за основним платежем та 3333,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9);

- №0002502342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю-фірмі "Волинь-Вест" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15875,00 грн., в тому числі 12700,00 грн. за основним платежем та 3175,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 10);

В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновки податкового органу про порушення платником податків вимог:

- пп. 44.1 ст. 44, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 110000,00 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року - на суму 46500,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - на суму 35000,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - на суму 28500,00 грн., по операціям з контрагентом ТОВ "Веснянка", які на думку податкового органу є безтоварними, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 13335,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року - на суму 7350,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - на суму 5985,00грн.;

- пп. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 22000,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - на суму 9300,00 грн., за червень 2012 року - на суму 7000,00 грн., за липень 2012 року - на суму 5700,00 грн., по операціям з контрагентом ТОВ "Веснянка", які на думку податкового органу є безтоварними, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 12700,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - на суму 9300,00 грн., за червень 2012 року - на суму 7000,00 грн., за липень 2012 року - на суму 5700,00 грн.

Крім того, в акті перевірки від 07.06.2013 року №375/22-200/23302212 податковим органом зазначено про порушення платником податків:

- п. 137.1, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, яке полягало у безпідставному формуванні доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) по господарських операціях з контрагентом ФГ "Земля і Воля" у сумі 50000,00 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року - на суму 50000,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яке полягало у безпідставному формуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентом ФГ "Земля і Воля" у сумі 10000,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - на суму 10000,00 грн.,

які, проте, не вплинули на визначення останньому грошового зобов'язання за результатами перевірки.

Висновки перевірки, що стали підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах справи, а на припущеннях податкового органу.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, кореспондує з положеннями Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування платниками податків витрат, які враховуються при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених судом доказів, у періоді, що перевірявся, на виконання умов договорів, укладених в усній формі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (Постачальник) було поставлено для Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь-Вест" (Покупець) окремими партіями наступні товари:

- трансформатори ТМ25-10/0,4 у кількості 2 шт. за ціною 23250,00 грн./шт., загальною вартістю 55800,00 грн., в тому числі ПДВ 9300,00 грн.;

- камери вакуумні 20/1600 у кількості 9 шт. за ціною 2000,00 грн./шт. загальною вартістю 18000,00 грн.; камери вакуумні 10/630 у кількості 3 шт. за ціною 1666,67 грн./шт. загальною вартістю 5000,00 грн.; тяги ізоляційні у кількості 30 шт. за ціною 400,00 грн./шт. загальною вартістю 12000,00 грн., що разом складає 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн.;

- полюси у кількості 10 шт. за ціною 2850,00 грн./шт., загальною вартістю 34200,00 грн., в тому числі ПДВ 5700,00 грн.

Факт поставки товарів підтверджується видатковими накладними: від 22.12.2011 року №22/12-01 на суму 55800,00 грн., в тому числі ПДВ 9300,00 грн.; від 26.06.2012 року №26/06-01 на суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн.; від 30.07.2012 року №30/07-01 на суму 34200,00 грн., в тому числі ПДВ 5700,00 грн.; податковими накладними: від 22.12.2011 року №1 на суму 55800,00 грн., в тому числі ПДВ 9300,00 грн.; від 26.06.2012 року №1 на суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн.; від 30.07.2012 року №1 на суму 34200,00 грн., в тому числі ПДВ 5700,00 грн. (а.с. 54-57, 59-60).

Розрахунки за поставлені товари здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів у загальній сумі 132000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за 23.12.2011 року, 27.06.2012 року, 13.08.2012 року (а.с. 58, 61, 107).

Отримання позивачем товарів та їх подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується видатковими та податковими накладними, виписаними під час реалізації товару подальшим покупцям та виписками з банківського рахунку (а.с. 72-88, 107).

Витрати на придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" у загальній сумі 110000,00 грн. позивачем включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств відповідних податкових періодів. Податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка", у загальній сумі 22000,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних податкових періодів (а.с. 62-71, 102-105).

Надані позивачем у судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій по придбанню товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо їх форми та змісту в акті перевірки відсутні.

Отже, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується фактичне здійснення позивачем у періоді, що перевірявся, господарських операцій з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" товарів, які стали підставою для формування Товариством з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь-Вест" витрат за IV квартал 2011 року, ІІ квартал 2012 року, ІІІ квартал 2012 року на загальну суму 110000,00грн. та формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року, червень 2012 року, липень 2012 року на загальну суму 22000,00 грн.

Суд відхиляє твердження відповідача, наведені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій позивача із контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веснянка", внаслідок відсутності в останнього необхідних умов для здійснення господарської діяльності та незабезпечення складення сторонами товарно-транспортних накладних на підтвердження факту перевезення товарів.

На обґрунтування вказаних тверджень податковий орган посилається на акт про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року від 02.04.2013 року №183/22-200/13980626, в якому вказується про формування цим платником податків даних податкового обліку на підставі господарських операцій із контрагентами-постачальниками, що мають ознаки сумнівності та про наявність кримінального провадження, розпочатого за фактом створення ТОВ "Веснянка" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (а.с. 108-146).

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої їх сформовано. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. У разі наявності в податкового органу інформації щодо порушення окремими платниками податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цих осіб.

Посилання відповідача на факт наявності кримінального провадження, порушеного стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка", судом не береться до уваги, оскільки доказів закінчення досудового розслідування, звернення до суду з обвинувальним актом, призначення судового розгляду та винесення судом вироку по суті обвинувачення не надано.

Стосовно наведених в акті перевірки доводів щодо відсутності документального підтвердження факту перевезення товарів, як на підставу для визнання господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь-Вест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" суд зазначає, що дана обставина не може вважатися безумовною підставою для визнання господарських операцій безтоварними.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Згідно з п. 11.7 цих Правил, один із екземплярів товарно-транспортної накладної передається вантажоодержувачу, і служить для оприбуткування вантажу (товару).

За змістом цієї норми примірник товарно-транспортної накладної повинен бути в наявності у покупця, безвідносно до умов договору поставки щодо сторони зобов'язаної здійснити доставку товару.

Проте, податковим органом не враховано, що поставка товарів та їх подальша реалізація здійснювалась в межах одного населеного пункту, габарити товарів дозволяли здійснювати їх приймання-передачу без перевезення вантажним автомобільним транспортом, як зазначено представниками позивача в судовому засіданні.

Тому, положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, відсутність окремих документів не може слугувати підставою для висновків податкового органу про відсутність здійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух товарів та зміни у власному капіталі, зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 13335,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року - на суму 7350,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - на суму 5985,00 грн. та з податку на додану вартість на загальну суму 12700,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - на суму 9300,00 грн., за червень 2011 року - на суму 7000,00 грн., за липень 2012 року - на суму 5700,00 грн. є неправомірним, а податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №0002492342, №0002502342 підлягають скасуванню.

За наведених обставин, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у формуванні в акті перевірки від 07.06.2013 року №375/22-200/23302212 висновків про безтоварність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю-фірмі "Волинь-Вест" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка", а також про безпідставне формування доходів у сумі 50000,00 грн. від реалізації товарів (робіт, послуг) для Фермерського господарства "Земля і Воля" і безпідставне формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10000,00 грн. по операціях з даним контрагентом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 року №984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772, передбачено, що акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. Висновок акта документальної перевірки складається таким чином - зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п. 1, пп. 6.1 п. 6 Порядку).

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до акту перевірки висновків, які на момент проведення перевірки останні вважали виявленими порушеннями податкового законодавства, вчинені на підставі та у межах повноважень податкового органу і не мають ознак протиправності. Крім того, акт перевірки є лише носієм інформації щодо виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства, а внесення до нього висновків про порушення податкового законодавства саме по собі не породжує несприятливих наслідків для платника податків.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з положеннями частини 3 статті 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 17.08.2013 року №0002492342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю-фірмі "Волинь-Вест" грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 16668,75 грн., в тому числі 13335,00 грн. за основним платежем, 3333,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 17.08.2013 року №0002502342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю-фірмі "Волинь-Вест" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 15875,00 грн., в тому числі 12700,00 грн. за основним платежем, 3175,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Волинь - Вест" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 291,03 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.