Рішення № 33798435, 23.09.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року Справа №1915/19337/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5» про визнання договору фінансування будівництва квартири недійсним та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5» про визнання договору фінансування будівництва квартири недійсним та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона 27.01.2003 року уклала із ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» договір на пайову участь у будівництві двокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 66,14 кв.м. на четвертому поверсі другого під'їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. Сума договору, яка до кінця будівництва була фіксованою 100 %-ою оплатою замовленої квартири становила 71452 грн. і позивачем внесена в період до 15 листопада 2007 року. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію за умовами договору були визначені на 2009 рік. Відповідачем ПП «ТФ Будівельник» договірні зобов'язання перед позивачем щодо передачі у приватну власність оплаченої квартири не виконані. Вказаним підприємством до виконання договірних зобов'язань перед позивачем в односторонньому порядку було змінено будівельну адресу багатоквартирного будинку розташування викупленої квартири з «АДРЕСА_1 на «АДРЕСА_2», змінено нумерацію викупленої двокімнатної квартири НОМЕР_1 на НОМЕР_2.

Після проведення односторонніх змін, без припинення, зміни договору на пайову участь у будівництві, виконаного позивачем у 2007 році, ПП «ТФ «Будівельник» 03 вересня 2009 року щодо викупленої позивачем квартири НОМЕР_2 за новою нумерацією укладено наступний договір фінансування будівництва квартири з відповідачем ОСОБА_2 Про зміну будівельної адреси та нумерації оплаченої кватири позивач повідомлена не була, зміни до договору на пайову участь у будівництві від 27 січня 2003 року не вносились, договір не розірваний і діє по даний час.

Позивач вказала, що договір фінансування будівництва квартири від 03.03.2009 року є правочином до якого застосовуються положення ч.1 ст. 203 розділу ІV «Правочини. Представництво» глави 16 «Правочини» ЦК України. Однак, вказаний договір є правочином, який на момент укладення не відповідав вимогам ст.ст. 14, 526, 599 ЦК України внаслідок порушення ПП «ТФ «Будівельник» норм цивільного законодавства, оскільки волевиявлення сторони договору від 03.03.2009 року, зокрема ПП «ТФ «Будівельник» не було вільним та при його укладенні не були дотримані вимоги встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Позивачу умисними діями ПП «ТФ «Будівельник», що полягають у невиконанні договірних зобов'язань, нанесено збитки в розмірі реальної вартості двокімнатної квартири тотожної за ознаками оплаченій в якості предмету договору на пайову участь у будівництві.

На даний час оплачена позивачем квартира перебуває у складі житлових приміщень переданих ПП «ТФ «Будівельник» на обслуговування ОК «Житлово -будівельний кооператив «Корольова-5», що за твердженням позивача не може бути перешкодою для визнання права власності на неї за позивачем відповідно до п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України.

Із вказаних підстав позивач ОСОБА_1 просить визнати договір фінансування будівництва квартири від 03.03.2009 року, який укладений між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_2 недійсним та визнати за нею право власності на оплачену в повному обсязі двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м. на четвертому поверсі другого під'їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Вказали, що укладений між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_2 договір від 03.03.2009 року, предметом якого є будівництво двокімнатної квартири НОМЕР_2 загальною проектною площею 66,14 кв.м. на четвертому поверсі, під'їзд другий у житловому будинку за будівельною адресою АДРЕСА_2 - укладений з дотриманням вимог ЦК Україну, відповідає положенням ст. 203 ЦК України. Волевиявлення сторін при його укладенні відповідало їх внутрішній волі. Договір зі сторони ОСОБА_2 виконано у повному обсязі шляхом оплати коштів за вказаним договором в сумі 302442 грн. Також, за ОСОБА_2 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2011 року, визнано майнові права на квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м, розміщену на четвертому поверсі у другому під'їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2. Крім цього, представник ОСОБА_2 вказала, що укладений між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_1 27.01.2003 року договір стосується квартири НОМЕР_1. Більше того, вказаний договір укладено приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник», яке не могло 27.01.2003 року укладати вказаний договір, оскільки було зареєстровано як таке лише 15.06.2007 року.

Представник ОК «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вказавши на те, що позивачем не доведено наявності законних підстав для визнання оспорюваного договору, який укладений між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_2 недійсним.

Представник ПП «ТФ «Будівельник» в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду письмове клопотання в якому просить прийняти за результатами розгляду справи законне та обґрунтоване рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін та їх представників встановив наступні обставини справи.

Із наявного у матеріалах цивільної справи копії договору від 27.01.2003 року вбачається, що між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» та ОСОБА_1 укладено договір згідно якого ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на двокімнатну квартиру НОМЕР_1, поверх четвертий, під'їзд другий, проектною загальною площею 66,14 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса). Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що при складанні договору ОСОБА_1 внесла суму 71450 грн., що становить 100% оплати і є фіксованою до кінця будівництва.

Із наявного у матеріалах цивільної справи копії договору від 03.03.2009 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ПП «ТФ «Будівельник» укладено договір згідно якого ОСОБА_2 передає, а ПП «ТФ «Будівельник» приймає грошові кошти для будівництва двокімнатної квартири НОМЕР_2 загальною проектною площею 66,14 кв.м. на четвертому поверсі, під'їзд другий у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2. Планова вартість квартири - 302442 грн. Вказана сума коштів відповідачем ОСОБА_2 оплачена у повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2011 року визнано за ОСОБА_2 майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м., розміщену на четвертому поверсі у другому під'їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2. Вказаним рішенням за ОСОБА_1 визнано майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 66,14 кв.м., розміщену у багатоквартирному житловому будинку в АДРЕСА_2.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і

суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним.

За вказаних обставин справи та поданих сторонами доказів суд вважає, що позовні вимог ОСОБА_1 про визнання укладеного 03.03.2009 року між ПП «ТФ «Будівельник» та ОСОБА_2 договору щодо будівництва двокімнатної квартири НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м., розміщену на четвертому поверсі у другому під'їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 недійсним з тих підстав, що при укладенні вказаного договору волевиявлення представника ПП «ТФ «Будівельник» не відповідало його внутрішній волі до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено того факту, що волевиявлення представника ПП «ТФ «Будівельник» при укладенні оспорюваного договору не було вільним. Таке твердження суд вважає голослівним.

В ході судового розгляду справи позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів того, що оспорюваний договір суперечить вимогам ст. 203 ЦК України та іншим положенням цивільного законодавства, а тому відсутні законні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Зважаючи на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня 2011 року визнано за ОСОБА_2 майнові права на двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м., розміщену на четвертому поверсі у другому під'їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2, а також зважаючи на те, що вказана квартира НОМЕР_2 оплачена ОСОБА_2 в сумі 302442 грн. та є предметом укладеного між ОСОБА_2 та ПП «ТФ «Будівельник» договору від 03.03.2009 року, який не визнаний судом недійсним та, а тому за вказаних обставин справи відсутні законні підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м., розміщену на четвертому поверсі у другому під'їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-5» про визнання договору фінансування будівництва квартири від 03.03.2009 року, який укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник» недійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 66,14 кв.м. на четвертому поверсі другого під'їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дзюбич В.Л.