Ухвала суду № 33798211, 19.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11618/11/0170/5

19.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 18.06.13 у справі № 2а-11618/11/0170/5

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (вул. Севастопольська, 35,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Криммолоко» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 року №0001034001, яким згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 100243,59 грн., зокрема: 66829,06 грн. за основним платежем, 33414,53 грн. - штрафні санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 2а-11618/11/0170/5 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" - задоволені повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 12.09.2011 року № 0001034001.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Сімферополі АР Крим (далі - СДПІ ВПП у м. Сімферополі) у період з 15.08.2011 року по 19.08.2011 року було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Кримолоко» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за період: березень 2011 року, квітень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Стар Гоу».

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.187, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання у загальній сумі 2259033,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 750112,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 1508921,00 грн., та встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 2151695,00 грн., у тому числі за березень 2011 року в сумі 711708,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 1439987,00 грн.

15.08.2011 року СДПІ ВПП у м. Сімферополі отримано акт від 30.06.2011 року № 1014/23-02/36647793 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Стар-Гоу», яким встановлено, що на момент перевірки ПП «Стар-Гоу» має стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та за аналізом податкової звітності підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Стар-Гоу» підприємствам-покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Стар-Гоу» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, ч.2 ст. 215, ч.5 ст. 201 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з цим у ВАТ «Криммолоко» відсутній об'єкт оподаткування та право на формування податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом-постачальником ПП «Стар-Гоу».

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 325/40-1/00450693 від 26.08.2011 року.

На підставі даних акту перевірки податковим органом 12.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001034001, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 100243,59 грн., у тому числі 66829,06 грн. за основним платежем та 33414,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та такими, що суперечать податковому законодавству.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2010 року між ПП «Стар-Гоу» (продавець) та ВАТ «Криммолоко» (покупець) було укладено договір на закупівлю молока.

Відповідно до умов названого договору продавець зобов'язується передати у власність покупця молоко коров'яче цільне (далі сировина), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сировину відповідно до умов цього договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.3.5 Договору оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів з моменту поставки сировини, яка підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п.4.1 Договору поставка сировини здійснюється на умовах само вивозу покупцем своїм підготовленим транспортом (Сахновщинський молокозавод Харківської області).

Господарська операція за зазначеним договором між позивачем та ПП «Стар-Гоу» підтверджується податковою накладною №106 від 31.03.2011 року на загальну суму 400974,35 грн., у тому числі ПДВ - 66829,06 грн.

На підставі отриманої від контрагента податкової накладної позивачем було сформовано податковий кредит березня 2011 року в сумі 66829,06 грн.

Проте, за висновками податкового органу позивач не мав права формувати податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Стар-Гоу» внаслідок відсутності факту настання реальних правових наслідків за цим правочином.

Однак, судом першої інстанції та при апеляційному розгляді безперечно встановлено, що на підставі наданих позивачем товарно-транспортних листів і подорожніх листів підтверджено транспортування товару з Харківської області до ПАТ «Криммолоко». Факт поставки товару позивачем відображено у накопичувальних відомостях. Отримання позивачем товару від контрагента також підтверджується видатковою накладною постачальника та копією приймальної квитанції на закупівлю сировини.

З метою проведення оплати за поставлений товар позивачем були видані грошові кошти з каси, що оформлено бухгалтерською проводкою Дт634 «Розрахунки по сировині» - Кт301 «Каса в національній валюті».

Придбане у ПП «Стар-Гоу» молоко використане позивачем в господарській діяльності для подальшого виробництва молочних продуктів, що підтверджується накопичувальними відомостями.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами безперечно підтверджується правомірність позивача при формуванні податкового кредитуза березень-квітень 2011 р. за господарськими операціями з ПП "Стар-Гоу". Зауважень до бухгалтерських документів податковий орган не висуває.

За актом перевірки, висновку про порушення позивачем податкового законодавства відповідач дійшов внаслідок того, що визнав нікчемними правочин між позивачем ПП «Стар-Гоу» та, в зв'язку з цим, нарахував грошове зобов'язання та штрафні санкції, встановивши завищення позивачем податкового кредиту. Такий висновок податкового органу обґрунтований тим, що перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів від ПП «Стар-Гоу» покупцям. Зазначене, на думку відповідача свідчить про те, що правочин між ПП «Стар-Гоу» та ПАТ «Криммолоко» здійснений без мети настання реальних наслідків. Отже, цей правочин відповідно до ч.1, ч.2 ст. 215, ч.5 ст. 201 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З цього приводу колегія суддів вказує на таке.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, відповідачем не доведено нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Стар-Гоу», як того вимагають приписи ч.2 ст.71 та ч.1 ст.72 КАС України, зокрема, податковим органом не доведено умисне укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача товару, який був доставлений ПП «Стар-Гоу». Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Зазначені обставини вірно встановив суд першої інстанції та дав правильну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, та по суті не мають відношення до цього спору, оскільки стосуються іншої перевірки та іншого виду перевірки, висновки якої не покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 2а-11618/11/0170/5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна