Постанова № 33797658, 16.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. справа № 808/2524/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі : Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі №2а-808/2524/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ПАТ «Український графіт» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просило, з урахуванням змінених позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача 1 щодо направлення запиту про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення; визнати протиправними та скасувати Рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00075; зобов'язати відповідача 1 здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту; зобов'язати відповідача 1 скласти та надати відповідачу 2 подання про повернення позивачу з Державного бюджету надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 426826,20 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач ПАТ «Український графіт» та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказував, що з метою митного оформлення товару позивачем 25.01.2013 року до Запорізької митниці було направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 №112050000/2013 з заявленою митною вартістю товару 115000 доларів США (9191950 грн.) та відповідний пакет документів, що підтверджує митну вартість товару, яка визначалась за основним методом (за ціною контракту). Оскільки, за умовами контракту, крім сплати вартості товару, жодних додаткових витрат, пов'язаних з оцінюваним товаром, позивачем не понесено, подані документи є достатніми для підтвердження митної вартості товару відповідно до обраного методу її визначення (за ціною договору) відповідно до переліку, встановленого ст.53 МК України. Проте, 25.01.2013 року відповідачем 1 було безпідставно надіслано запит до позивача щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, оскільки, подані документи містять розбіжності, проте, відповідач 1 не пояснив у чому ж полягають розбіжності. Суд першої інстанції, на думку апелянта, помилково прийшов до висновку про те, що позивач повинен був надати всі документи, які є обов'язковими до договору. Апелянт вважав, що домовленість сторін

зовнішньоекономічного контракту щодо надання певного комплекту документів у жодному разі не може мати наслідком надання цих документів для митного оформлення, якщо прямо не передбачено митним законодавством, вважав, що жодна з трьох підстав, передбачених ч.3 ст.53 МК України для витребування документів не мала місце. Сертифікат про походження товару відноситься до документів, що підтверджують країну походження товару, а відомості, зазначені у пакувальних листах відносяться до додаткових відомостей про країну походження товару. Апелянт зазначив, що інформація про країну походження товару наявна в наданому разом з декларацією комерційному рахунку (інвойсі), що відповідає ч.6 ст.53 МК України, позивачем також був наданий сертифікат якості від 22.11.2012 року. Апелянт вважав, що відповідачем 1 незаконно було визначено митну вартість із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів та скориговано митну вартість в сторону її збільшення, вважав, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що підставою для відмови в митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю за ціною контракту може бути наявна в митному органі цінова інформація, щодо попередніх поставок ідентичного товару, митне оформлення яких вже здійснено, оскільки, така відмова повинна бути обґрунтована. Судом не було враховано, що товари за декларацією №112050000/2012/029753 від 26.12.2012 року поставлялися за іншим контрактом. Специфікація №2 до контракту №804/1323-818/22696/34 на поставку товарів, в якій сторони погодили ціну товару, була складена та підписана сторонами ще 15.05.2012 року, тобто поставка товару та, відповідно, його митне оформлення, здійснювалось через вісім місяців після моменту погодження ціни на цей товар. Позивачем 25.01.2013 року здійснювалось митне оформлення товару за іншим контрактом та специфікацією, яка була підписана, а, отже погоджена ціна товару, у листопаді 2012 року, умовами цього контракту та його додатку (специфікації №8) сторони домовились про ціну товару. Отже, хоч час поставки ідентичних товарів є наближеним до часу поставки оцінюваних, вони поставлялись за іншим контрактом й ціна на ці товари встановлювалась сторонами зі значною різницею в часі - 8 місяців, за цей час відбулися коливання на ринку цін на вказаний товар, контракт у судовому порядку не визнаний недійсним, консультацій не проводилось, при розмитненні товару 26.12.2012 року також не надавались сертифікат походження товару та пакувальні листи, однак, зауважень у митниці не було.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення встановлено не було, відповідно наявність ідентичного товару згідно до ст.59 МК України відповідачем для визначення митної вартості товару був застосований метод 2а, послідовність та обґрунтованість застосування даного методу зазначена у рішенні про коригування митної вартості №112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 року. Суд першої інстанції зазначив, що продавець не є виробником, отже, тому обґрунтованою була вимога надати документи від виробника, а саме прайс-лист виробника, або інші документи, які б могли підтвердити ціну товару за договором. Судом не взято до уваги висновок Запорізької торгово-промислової палати від 15.04.2013 року з тих підстав, що він був наданий після розмитнення товару.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Український графіт» відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011 року та специфікації (додаткової угоди) № 8 від 26.11.2012 року до контракту, укладеного з фірмою "CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED" (Единбург, Великобританія), яка не є виробником товару, у січні 2013 року було поставлено партію обумовленого специфікацією товару - прокалений кальцинований нафтовий голковий кокс марки RМ, в кількості 500 тон, на умовах поставки - СІF порт Одеса згідно Інкотермс-2000. Згідно п. 2 вищевказаної специфікації вартість товару становить 2 300 доларів США за одну метричну тону. Загальна вартість партії товару становить 1 150 000 доларів США.

З метою митного оформлення товару ПАТ "Український графіт" 25.01.2013 року до Запорізької митниці направлено електронною поштою вантажну митну декларацію МД-2 № 112050000/2013 з заявленою митною вартістю товару 1 150 000 доларів США (9191 950,00 грн.) та відповідний пакет документів, що підтверджує митну вартість товару. Митна вартість товару була визначена за основним методом (за ціною контракту). Відповідно до отриманого від митниці протоколу обробки електронного документа митницею було присвоєно декларації № 112050000/2013/001237. ПАТ «Український графіт» було подано до митниці наступні документи (цифрові позначення відповідають коду документу в графі № 44 декларації: картка обліку особи, що здійснила операцію з товаром ; залізничні накладні; коносамент; інвойс; контракт 804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011 року; додаткова угода № 3 від 15.05.2012 року та специфікація № 8 від 26.11.2012 року до контракту; довідка про декларування валютних цінностей; інформація про радіологічний контроль, відноситься до коносаменту; декларація про походження товару, відноситься до інвойсу; сертифікат якості товару. У цей же день митницею було надіслано запит до ПАТ "Український графіт" щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. У запиті митниця зазначила наступне: подані документи містять розбіжності: умовами специфікації №8 від 26.11.2012р. до зовнішньоекономічного договору №804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011р. передбачено надання покупцю сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального аркушу, які відсутні. У зв'язку з цим необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 25.01.2013 року декларантом ПАТ «Український графіт» було зроблено запис, що до митного оформлення товару надані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, необхідні для здійснення митного оформлення товару відповідно до обраного першого методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту). Витребуваних додаткових документів немає у наявності. надати їх неможливо. (а.с.49).

У зв'язку з цим, 25.01.2013 року митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000057/2, згідно з яким визначила митну вартість товару у розмірі 2,8340 доларів за одиницю, всього на суму 1417000 доларів США , що на 267000 доларів США більше митної вартості товару, заявленої ПАТ «Український графіт» (1150000 доларів США). Підставою для прийняття вказаного рішення було те, що заявлена митна вартість товару не може бути визнана, оскільки, виявлено, що документи, які подані до митного оформлення товару містять розбіжності: умовами специфікації №8 від 26.11.2012 року до зовнішньоекономічного договору №804/1323-818/22697/34 від 22.11.2011 року передбачено надання покупцю сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального аркушу, які відсутні. Декларант відмовився від надання в повному обсязі додаткових документів, що підтверджують митну вартість. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 2,834 доларів за 1 кг. (МД №112050000/2012/029753 від 26.12.2012 року), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. На підставі вказаного рішення митниця видала Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00075. (ас.50-52).

У зв'язку з терміновою необхідністю випуску товарів у вільний обіг ПАТ «Український графіт» сплатило 25.01.20123 року митні платежі, виходячи з відкоригованої митницею митної вартості товару у розмірі 2265216,20 грн. в режимі «під гарантійне зобов'язання», подавши нову декларацію МД-2 №112050000/001310, в якій задекларувало це же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення митниці про коригування митної вартості товару. (а.с.16-17,54).

Отже, підставою для винесення Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000057/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00075 було, на думку митниці, виявлення у документах, які подані до митного оформлення товару, розбіжностей, а саме, неподання сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального аркушу, які передбачені умовами специфікації №8 від 26.11.2012 року до зовнішньоекономічного договору №804/1323-818/22697/34 від 22.11.2011 року. При цьому митниця, як вбачається вищевказаного Рішення та Картки відмови, не затребувала цих документів, а витребувала інші документи, які на її думку, підтверджують митну вартість товару, а саме, 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.2,,3,5,6 ст.53 МК України передбачено, що серед документів, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією, подається зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу приведеної ст.53 МК України вбачається, що для витребування митницею додаткових документів, перелік який є вичерпним, потрібно три умови, зокрема, наявність розбіжностей у документах. Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що митниця у своєму Рішення про коригування митної вартості товару, не обґрунтувала у чому саме полягає розбіжність у документах. Відповідно до Специфікації №8, яка є додатковою угодою до зовнішньоекономічного контракту №804/1323-818/22697/34 від 22.12.2011 року, сертифікат про походження товару та оригінал пакувального листа є додатками до Специфікації №8 та згідно з п.2 ч.2 ст.53 МК України подаються до митного органу у разі наявності та не входять у вичерпний перелік додаткових документів, які може вимагати митниця у разі наявності розбіжностей у документах. Крім того, ч.3 ст.53 МК України вказує, що додаткові документи декларантом надаються митниці за наявності.

Ні митниця, ні суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що 25.01.2013 року ПАТ «Український графіт» звернулося до свого контрагента - фірми "CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED" за №34-14 про надання вищевказаних додаткових документів, на що одержало відповідь від 26.01.2013 року за №01-26 про неможливість надання документів у зв'язку з тим, що вони є комерційною таємницею. У подальшому для підтвердження своєї позиції щодо митної вартості товару, позивач одержав висновок Запорізької торгово-промислової палати від 15.04.2013 року №05.6.1/357 про те, що ціна на кокс нафтовий кальцинований (код УКТ ВЕД 2713 12 00 00), який був поставлений позивачем за вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом складає мінімальну ціну (в доларах/тона) - 2235, максимальна ціна (в доларах/тона) - 2656. (а.с.108,114,118). Суд першої інстанції не прийняв у якості доказу правильності визначення митної вартості за першим методом висновок Запорізької торгово-промислової палати з тих підстав, що він був наданий після винесення рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови. Однак, колегія суддів вважає такий довід невірним, оскільки, згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, що декларуються.

Відповідно до ч.1,8 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при митному оформленні товару було подано декларацію про походження товару, крім того, країна походження товару була вказана у графі 6 митної декларації, комерційному рахунку (інвойсі). У своєму Рішенні про коригування митної вартості товару та Картці відмови, митний орган не вказував про те, що у документах, наданих позивачем для митного оформлення товару, є розбіжності у відомостях про країну проходження. Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутність сертифікату про походження товару та оригіналу пакувального листа не могли бути підставами для розбіжностей у поданих документах.

Представник митниці у судовому засіданні пояснив, що підставою для витребування додаткових документів, а в подальшому винесення Рішення про коригування митної вартості товару та Картки відмови, була відмова декларантом позивача надати додаткові документи, а, також, те, що продавець - фірма "CARBON CONSTRUCTION & TRADING LIMITED" (Единбург, Великобританія) не є виробником товару - прокаленого кальцинованого нафтового голкового коксу марки RМ, у відповідача була наявна інформація щодо митної вартості ідентичних товарів з розрахунку 2,834 доларів за 1 кг. (МД №112050000/2012/029753 від 26.12.2012), поставку за цим же зовнішньоекономічним контрактом (специфікацією №2) здійснював позивач у грудні 2012 року, визначивши самостійно митну вартість за основним методом.

Відповідно частин 1, 2, 3 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2,, 3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Отже, законодавець передбачає послідовність визначення методу визначення митної вартості товарів, які ввозять в Україну відповідно до митного режиму імпорту за методами, при чому основним методом є основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується послідовно при неможливості застосування попереднього.

Так, відповідно до частин 1,4, 5 ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Як вбачається з витягу з ЕІАС, ПАТ «Український графіт» 26.12.2012 року за МД-2 №112050000/2012/029753 розмитнив товар: кальцинований нафтовий голковий кокс марки RM-500, виробник Японія, у кількості 500 тон загальна митна вартість складає 1416969,55 доларів, 2,83 за 1 кг. згідно зовнішньоекономічного контракту №804/1323-818/22696/34 (специфікації №2 від 15.05.2012 року). (а.с.75, 140, 141).

25.01.2013 року ПАТ «Український графіт» здійснював митне оформлення товару - кальцинованого нафтового голкового коксу марки RM-500, виробник Японія, за іншим зовнішньоекономічним контрактом №804/1323-818/22697/34 (специфікація №8 від 26.11.2012 року) згідно МД-2 №112050000/2013/001237 (а.с.14,15,32-46). Товар відрізнявся своєю зольністю, вмістом сірки та азоту.

З огляду на вищевказане, митне оформлення товару здійснювалось за різними контрактами, різними специфікаціями, якими сторонами обумовлювалась ціна товару у залежності від коливань цін на ринку. Поставка товару та відповідно його митне оформлення, здійснювалось через вісім місяців після моменту погодження ціни на цей товар, а тому, на думку колегії суддів, митний орган, у порушення ч.4 ст.59 МК України не мав підстав брати ціну договору щодо ідентичних товарів, як підставу для визначення митної вартості товару, який розмитнив позивач 25.01.2013 року, оскільки, товар ввозився на різних комерційних рівнях.

На думку колегії суддів, необґрунтовані сумніви митниці, не можуть бути доказом неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Відповідно до ч.9 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Отже, законодавець передбачив умови повернення фінансових гарантій, під які був розмитнений товар.

25.01.2013 року ПАТ «Український графіт» розмитнив товар - кальцинований нафтовий голковий кокс марки RM-500, у кількості 500 тон за митною вартістю, скоригованою митним органом згідно МД-2 №112050000/2013/0013110 на загальну суму 1417000 доларів США, за ціною 2,83 доларів США за 1 кг., що перевищило суму заявленої митної вартості за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту від 22.12.2011 року №804/1323-818/22697/34 (специфікація №8 від 26.11.2012 року) - 1150000 доларів США, за ціною 2,3 доларів США за 1 кг. ПАТ «Український графіт» було сплачено більш ПДВ на суму 426826,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товару, зобов'язання митниці здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту зобов'язання митниці скласти та надати Головному управлінню державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ПАТ «Український графіт» з державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 426826,20 грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправних дій митниці щодо направлення запиту про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, колегія суддів виходить з того, що ці позовні вимоги є похідними, задоволення вищевказаних позовних вимог є достатнім для поновлення порушеного права позивача.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст. ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі №2а-808/2524/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову. Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості №112050000/2013/000057/2 від 25.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2013/00075.

Зобов'язати Запорізьку митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Зобов'язати Запорізьку митницю скласти та надати Головному управлінню державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення Публічному акціонерному товариству «Український графіт» з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 426826,20 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (рахунок №26005386244 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00196204.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук