Ухвала суду № 33797218, 26.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. справа № 2а/0470/15465/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АДРЕСЪ»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АДРЕСЪ»(далі - ТОВ з І І «АДРЕСЪ») звернулось до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі -ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 22.06.2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 263 932 грн., в тому числі 211 145 грн. -за основним платежем, 52 787 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить в позові відмовити за безпідставністю вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року позов задоволено , податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 22.06.2011 р. скасоване.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійсню ються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ з І І «АДРЕСЪ» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.12.2003 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Відповідачем ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 26.04.2011 року по 17.05.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ з І І «АДРЕСЪ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 1625/231/32701804 від 24.05.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач має в м. Дніпропетровську об'єкти нерухомості, розташовані за адресою м.Дніпропетровськ вул. Рогальова, 21-а на земельних ділянках, загальною площею 0,4358 га, земельний податок за використання земельних ділянок за перевіряємий період часу з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року не сплачений, нормативна грошова оцінка для розрахунку плати за землю ТОВ з І І «АДРЕСЪ» не проведена, чим порушені приписи ст. ст. 14, 15 Закону України «Про плату за землю»№ 2535/ХІІ від 03.07.1992 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 22.06.2011 року про донарахування податкових зобов'язань по податку на землю за 3 роки за період 2008-2010 роки , виходячи з розрахованої Дніпропетровською Регіональною філією Державного підприємства «Центр земельного кадастру» орієнтовної нормативної грошової оцінки 1 кв.м. ділянки за вищезазначеною адресою, яка дорівнює 1 615 грн. , на загальну суму податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 211 145 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями,розрахованими відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання в сумі 52 787 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін.

Суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні спору Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ІІІ, в редакції закону від 22.12.2007 року № 107-VI (далі Закону № 107-VI), який діяв станом на час, за який проведено перевірку позивача податковим органом.

За приписами ст.ст. 2, 14, 15 Закону № 107-VI використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, які сплачуються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою,;сума податку визначається залежно від грошової оцінки земель; платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями або щомісячно нову звітну податкову декларацію.

Згідно ч.1,2 ст. 7 Закону № 107-VI ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій ст. 6 цього Закону, ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у розмірах, встановлених Законом, залежно від групи населених пунктів та чисельності їх населення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем всупереч приписам Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV, на час здійснення перевірки податковим органом нормативна грошова оцінка земельних ділянок , які перебувають у власності ТОВ з І І «АДРЕСЪ», необхідна для визначення розміру земельного податку не проведена.

Відповідачем при проведенні перевірки з порушенням приписів ст. 7 Закону № 107-VI здійснено донарахування позивачу зобов'язань по земельному податку на підставі інформації Дніпропетровської Регіональної філії Державного підприємства «Центр земельного кадастру» щодо орієнтовної нормативної грошової оцінки для земель комерційного призначення з коефіцієнтом функціонального використання 2,5 за ставкою земельного податку, яка застосовується для земель, щодо яких проведено нормативну грошову оцінку, яка дорівнює одному відсотку від грошової оцінки земельних ділянок за користування земельними ділянками, загальною площею 0,4358 га, без дослідження документів щодо встановлення меж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості позивача, загальна площа яких згідно договорів купівлі-продажу та технічних паспортів на зазначені об'єкти становить 0,3317 га

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 22.06.2011 року про донарахування ТОВ з І І «АДРЕСЪ» податкових зобов'язань по податку на землю в розмірі 211 145 грн., виходячи з розрахованої Дніпропетровською Регіональною філією Державного підприємства «Центр земельного кадастру» орієнтовної нормативної грошової оцінки земельних ділянок , приналежних позивачу - є протиправним.

Протиправність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України для застосування штрафних санкцій у розмірі у розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання, а саме суми 52 787 грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтують ся її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський