Постанова № 33795331, 27.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5814/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега», про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні та стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахування доповнених позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області Кравця О.В. про призначення ТОВ «Оціночна компанія «Вега» оцінювачем у виконавчому провадженні № 38344365; зобов'язати головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГУЮ в Одеській області Кравця О.В. призначити для участі у виконавчому провадженні іншого суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, яка складається в цілому з трьох житлових кімнат, загальною площею 152,1 кв. м., житловою площею 71,1 кв. м, та належить на праві власності ОСОБА_2 та спрямувати відповідну постанову на адресу ПАТ «УкрСиббанк»; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо ненаправлення повідомлення про заборону проведення прилюдних торгів по реалізації заставного майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, на адресу Філії 16 ПП «Нива-В.Ш.»; стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 1817334 гривень; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо невидачі стягувачу - ПАТ «УкрСиббанк» копії акту опису й арешту майна боржника від 12.06.2013 року по виконавчому провадженню № 38344365; визнати протиправними дії посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо залучення понятих до провадження виконавчих дій з опису й арешту майна боржника 12.06.2013 року по виконавчому провадженню № 38344365; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо неповідомлення у встановленому законом порядку ПАТ «УкрСиббанк», як сторони виконавчого провадження, про відкриття виконавчого провадження № 38344365, визначення вартості та оцінки арештованого майна; визнати протиправними дії посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні № 38344365; визнати протиправними дії посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо направлення документів виконавчого провадження № 38344365 для проведення реалізації майна боржника ОСОБА_2 до Філії 16 ПП «Нива-В.Ш.».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог законодавства державним виконавцем не була направлена на адресу ПАТ «УкрСиббанк» (далі - Банк) постанова про призначення у виконавчому провадження суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, оцінка об'єкту нерухомості проведена суб'єктом оціночної діяльності, є значно нижчою за оцінку, проведеною Банком та незалежною експертною установою, що призводить до зменшення фактичної суми погашення кредитної заборгованості та спричиняє Банку матеріальні збитки. Крім того, всупереч ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» Банку не видавався акт опису й арешту майна, а документи виконавчого провадження не направлялись за адресою стягувача, зазначеною у виконавчому документі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; відповідно до наданого суду клопотання, просив розглянути справу без його участі. Згідно наданих до суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що постанова державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності у відповідності до законодавства була направлена сторонам виконавчого провадження простою кореспонденцією. Також зазначив, що за клопотанням Банку було проведено рецензування звіту про оцінку майна, який підтвердив правильність останнього. Крім того, акт опису й арешту майна видається боржнику та зберігачу, а стягувачу - лише у випадку призначення останнього зберігачем майна. В даному випадку Банк зберігачем арештованого майна не призначався, у зв'язку із чим потреби у направленні на адресу Банку відповідного акту не було, а правом зробити копію такого акту Банк не скористався. При цьому, вся кореспонденція за виконавчим провадженням спрямовувалась стягувачу за адресою, зазначеною Банком у заяві про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, у зв'язку із чим доводи позивача про ненадіслання йому документів виконавчого провадження є необґрунтованими. Також зазначив, що при залученні понятого та відповідального зберігача майна під час проведення арешту нерухомого майна та призначенні відповідального зберігача, будь-яких порушень допущено не було: в якості понятого була залучена особа, а арештоване майно було передано відповідальному зберігачу, - на яких обмеження законодавства в аспекті цих виконавчих дій не розповсюджується. Зважаючи на необґрунтованість позовних вимог та правомірність дій, здійснених в ході виконавчого провадження, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Представники третіх осіб до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 38344365 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 835 від 07.04.2008 року про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (далі - квартира) для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» на загальну суму 2908395,52 гривень.

Виконавче провадження відкрито 06.06.2013 року на підставі заяви начальника Південного центру зі стягнення боргів Департаменту боргів АТ «УкрСиббанк» від 01.06.2013 року № 332/30-3/357, в якій заявник також просив одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти на все належне боржнику майно та оголосити заборону на його відчуження. При цьому у заяві зазначена адреса стягувача: 21А, вул. Р. Кармена, м. Одеса, 65058, Україна.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена стягувачу (АТ «УкрСиббанк» та боржнику (ОСОБА_2) супровідним листом від 06.06.2013 року № 09.1-9830/В-1/298 за адресами, зазначеними в заяві про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, на підставі ч.2 ст.25, ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» та з метою забезпечення своєчасного та повного виконання виконавчого документа постановою від 06.06.2013 року державним виконавцем накладено арешт на квартиру та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Опис квартири проведений державним виконавцем 12.06.2013 року, в результаті чого складений акт опису та арешту майна боржника від 12.06.2013 року, який був направлений на адресу боржника. Понятими у вказаному акті зазначені ОСОБА_5 (АДРЕСА_3) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_4), а майно передано на зберігання ОСОБА_6

На думку позивача, в порушення ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем не направлений Банку акт опису й арешту майна, що призвело до порушення прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно з ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем у тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч.1, абз.5 ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.4 цієї ж статті копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Таким чином, законодавством покладено обов'язок з видачі акту опису й арешту майна боржника зберігачу та самому боржнику; стягувач має право ознайомитись із таким документом на підставі ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а акт опису й арешту майна йому видається у випадку, коли стягувача призначено зберігачем майна, отже відповідні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також позивач зазначає, що в порушення ст.ст. 31, 58 Закону України «Про виконавче провадження» органом виконавчої служби не направлялись документи за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Однак в ході судового розгляду справи судом не встановлено порушень відповідачем вимог вищезазначених норм. При цьому відповідачем належними та допустимими доказами спростовані відповідні доводи позивача - всі документи направлялись рекомендованою чи простою кореспонденцією, що підтверджується копіями журналу реєстрації вихідної кореспонденції, наявними в матеріалах справи.

Так, згідно з ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Судом встановлено, що у заяві про примусове виконання виконавчого документа Банк зазначив про необхідність спрямування всіх документів виконавчого провадження за адресою: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21-А, у зв'язку із чим вся кореспонденція відповідачем направлялась за вказаною адресою. При цьому, лист про визначення вартості майна боржника, який 05.07.2013 року було направлено за адресою: м. Одеса, вул. Р. Кармена, 21-А, було отримано позивачем 10.07.2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що документи виконавчого провадження спрямовувались за місцем фактичного перебування стягувача, що було достовірно встановлено державним виконавцем, у зв'язку із чим доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо неповідомлення у встановленому законом порядку ПАТ «УкрСиббанк», як сторони виконавчого провадження, про відкриття виконавчого провадження № 38344365, визначення вартості та оцінки арештованого майна - не підлягаючими задоволенню.

Крім того, позивач вважає, що громадянин ОСОБА_1 залучений в якості понятого, а майно передано зберігачу - ОСОБА_6 з порушенням вимог ч.3 ст.11 та ч.3 ст15 Закону України «Про виконавче провадження», яке виразилось у залученні до виконавчих дій осіб, щодо яких встановлені законодавчі обмеження (заінтересованість, підлеглість). Так, ОСОБА_1 є директором Філії 16 ПП «Нива-В.Ш.», якому в подальшому майно передано на реалізацію, а ОСОБА_6 є працівником цього підприємства, тобто підлеглим ОСОБА_1

Відповідно до п.12 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох (ч.3 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Таким чином, судом не встановлено порушень вимог статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» при призначенні вищевказаних осіб понятим та зберігачем майна, оскільки позивачем не доведено будь-якої заінтересованості цих осіб у провадженні виконавчих дій, рівно як і пов'язаності (підлеглості, підконтрольності) з учасниками виконавчого провадження. Підлеглість цих осіб між собою жодним чином не утворює заборону у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» на призначення їх понятим та зберігачем майна.

Також суд враховує, що зазначені дії державного виконавця не призвели та не могли призвести до порушення прав позивача, оскільки були вчинені в його інтересах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість відповідних доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо залучення понятих до провадження виконавчих дій з опису й арешту майна боржника 12.06.2013 року по виконавчому провадженню № 38344365.

Крім того, судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням боржником у добровільному порядку та у відведений державним виконавцем строк вимог виконавчого документа, 12 червня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про призначення ТОВ «Оціночна компанія «Вега» суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 38344365. Дана постанова листом від 12.06.2013 року № 09.1-10145/В-1/298 направлена стягувачу, боржнику та суб'єкту оціночної діяльності.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З урахуванням викладеного, суд критично оцінює доводи позивача про ненаправлення органом виконавчої служби на адресу Банку копії постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, оскільки це спростовано наданими відповідачем доказами.

Також суд відхиляє доводи позивача про порушення вимог статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», що виразилось у незазначенні відомостей про ОСОБА_7 у вищевказаній постанові, оскільки суб'єктом оціночної діяльності в даному випадку є юридична особа, як це передбачено ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яка, в свою чергу, залучила ОСОБА_7 згідно довіреності № 23/13 від 03.01.2013 року (а.с. 124).

За результатами проведеної оцінки ТОВ «Оціночна компанія «Вега» складено звіт про незалежну оцінку житлових приміщень, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, яким визначено вартість арештованого нерухомого майна в сумі 925400 гривень, про що державний виконавець повідомив стягувача та боржника у виконавчому провадження листом від 05.07.2013 року № 09.1-11955/В-1/298, роз'яснивши право подати заперечення на звіт у відповідності до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із результатами вищезазначеного звіту, ПАТ «УкрСиббанк» надав органу виконавчої служби заяву від 15.07.2013 року № 350/30/82/577 про рецензування звіту, в якій просив призначити рецензування оцінки наданої ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області, зазначивши про визначену відділом оцінки заставного майна Банку вартість квартири в сумі 2684345 гривень, що є значно більшою.

Листом від 18.07.2013 року № 09.1-12842/В-1/298 орган виконавчої служби запропонував Банку у дводенний строк з дня одержання повідомлення внести на депозитний рахунок ГУЮ в Одеській області витрати за рецензування звіту про оцінку майна у виконавчому провадження № В-1/298 з виконання виконавчого напису № 835 від 07.04.2008 року в розмірі 2000 гривень.

Крім того, судом встановлено, що представник Банку звернувся до органу виконавчої служби із заявою від 11.07.2013 року № 332/30/3/558, в якій просив надати інформацію про хід виконавчого провадження.

У відповідь листом від 22.07.2013 року № 09.1/3082-/В-1/298 орган виконавчої служби надав Банку повну інформацію у хронологічній послідовності про хід виконавчого провадження станом на момент звернення стягувача.

22.07.2013 року представник Банку звернувся до органу виконавчої служби із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 38344365, яка була розглянута та листом від 22.07.2013 року № 09.1-13079/В-1/298 представнику Банку запропоновано з'явитись 26.07.2013 року о 10:00 годині із документами, що підтверджують повноваження (завірена належним чином копія довіреності).

Суд критично оцінює доводи позивача про недопущення з боку органу виконавчої служби до матеріалів виконавчого провадження представників банку, оскільки останні з'явились з цією метою без належно підтверджених повноважень, у зв'язку із чим правомірно не були допущенні до ознайомлення з матеріалами.

Також, листом від 23.07.2013 року № 332/30-3/668 Банк направив органу виконавчої служби платіжне доручення від 23.07.2013 року № 0009088138 на підтвердження внесення витрат за рецензування звіту.

Постановою державного виконавця від 23.07.2013 року призначено рецензування звіту про оцінку майна та доручено МПП «Осіріс», що має сертифікат оціночної діяльності, здійснити рецензування звіту ТОВ «Оціночна компанія «Вега». Зазначена постанова направлена на адресу стягувача, боржника та МПП «Осіріс» супровідним листом від 24.07.2013 року № 09./13169/В-1/298.

Відповідно до рецензії на звіт про оцінку арештованого майна від 25.07.2013 року, проведеної МПП «Осіріс», спірний звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, які не впливають на достовірність оцінки.

Даний звіт надійшов до органу виконавчої служби 26.07.2013 року та того ж дня сторонам виконавчого провадження був направлений лист від 26.07.2013 року № 09.1-/13318/В-1/298, яким доведено до відома результати проведення рецензування звіту. Даний лист отриманий представником Банку 02.08.2013 року.

Вирішуючи спір, суд враховує, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення, що є підставою для призначення рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку.

При цьому, суд враховує, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, не підлягають розгляду адміністративними судами.

У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - юридична особа - у порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 5 від 21.05.2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем, який не згодний саме з результатом оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, обраний невірний спосіб захисту порушеного права у вигляді оскарження дій органу виконавчої служби, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо визнання дій відповідача щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні № 38344365 задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що вжиття заходів для належного та своєчасного примусового виконання рішення є компетенцією державного виконавця і суд у межах розгляду даної адміністративної справи не може зобов'язувати його вчиняти ті чи інші дії для виконання виконавчого документа, оскільки вибір заходів по примусовому виконанню документів та послідовності їх застосування віднесено до компетенції державного виконавця.

При цьому, судом не встановлено порушень з боку органу виконавчої служби при призначенні ТОВ «Оціночна компанія «Вега» оцінювачем в виконавчому провадженні № 38344365, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про призначення ТОВ «Оціночна компанія «Вега» оцінювачем в виконавчому провадженні, а також позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити для участі у виконавчому провадженні іншого суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості квартири - задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір із органом виконавчої служби, адміністративний суд перевіряє правомірність дій державного виконавця під час впровадження виконавчих дій в ході виконавчого провадження. На цих підставах суд не приймає до уваги надані позивачем висновки щодо оцінки квартири, оскільки до компетенції адміністративного суду не входить перевірка вартості арештованого майна.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 1817334 гривень, оскільки судом не встановлено прийняття відповідачем будь-яких рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності, які б спричинили позивачу збитки у вказаному розмірі.

Крім того, судом встановлено, що на виконання генерального договору № 4 про реалізацію арештованого нерухомого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень від 23.01.2012 року та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, відповідачем направлено стягувачу та боржнику повідомлення № 721 від 08.08.2013 року про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна.

При цьому суд враховує, що між ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області та Філією ПП «Нива-В.Ш.» укладений договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотека) № 1613166 від 07.08.2013 року.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає будь-яких протиправних дій відповідача під час направлення документів виконавчого провадження № 38344365 для проведення реалізації майна боржника ОСОБА_2 до Філії 16 ПП «Нива-В.Ш.», у зв'язку із чим відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо ненаправлення повідомлення про заборону проведення прилюдних торгів по реалізації заставного майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, на адресу Філії 16 ПП «Нива-В.Ш.».

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 23.08.2013 року на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року по справі № 815/5814/13-а відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні № 38344365.

Вищезазначена постанова направлена сторонам виконавчого провадження, а також Філії № 16 ПП «Нива-В.Ш.» листом від 23.08.2013 року № 09.1/12347/В-1/298 та отримана уповноваженим представником Філії № 16 ПП «Нива-В.Ш.» 27.08.2013 року.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо допущення з боку відповідача бездіяльності у вигляді ненаправлення повідомлення про заборону проведення прилюдних торгів по реалізації заставного майна, у зв'язку із чим відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при відкритті виконавчого провадження та здійсненні подальших дій по примусовому виконанню виконавчого документа, діяв обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 69, 70, 71, 86, 159-162, 181 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега», про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні та стягнення матеріальної шкоди залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк