Ухвала суду № 33794148, 23.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2487/11/0170

23.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кучерука О.В. ,

Кукти М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 21.06.13 у справі № 2а-2487/11/0170

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправними та скасування рішень № 193, №194, №195,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК, у якому з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду АРК від 02.03.2011р. про відмову у відкритті провадження у частині позовних вимог, та письмового пояснення (а.с.112-113), просить суд визнати протиправними та скасувати рішення УПФУ у м. Феодосія АРК від 17.02.2013р. № 193, №194, №195.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 у справі № 2а-2487/11/0170 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішень № 193, №194, №195 - задоволено.

Визнано протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК від 17.02.2011р.:

- №193 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків, яким нараховано штраф в сумі 11,93 грн. та пеня 133,77 грн.;

- № 194 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків, яким нараховано штраф в сумі 90,13 грн. та пеня 1057,87 грн.;

- № 195 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків, яким нараховано штраф в сумі 16,17 грн. та пеня 132,57 грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК (98100, Україна, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44; ЄДРПОУ 22300286; рахунки невідомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; рахунки невідомі).

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК.

За несвоєчасну сплату страхових внесків 17.02.2011р. начальником Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК прийняті рішення:

- №193 про застосування фінансових санкцій в сумі 11,93 грн. та пені 133,77 грн. за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків за 2006 звітний рік.;

- № 194 про застосування фінансових санкцій в сумі 90,13 грн. та пені 1057,87 грн. за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків за 2005 звітний рік;

- № 195 про застосування фінансових санкцій в сумі 16,17 грн. та пені 132,57 грн. за несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_3 страхових внесків за 2007 звітний рік. (а.с.18-23).

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013р., постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2012р. по справі №2а-10943/09/5/0170 залишено в силі, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вказаним судовим рішенням, встановлений факт правомірності винесення Управлінням Пенсійного фонду в м. Феодосія вимоги №425-У від 07.05.2008 року про стягнення з позивача 161,70 грн.

У вищенаведеній постанові встановлено, що позивачем до Управління Пенсійного фонду в м. Феодосія у встановленому законом порядку були надані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

- розрахунок від 07.02.2006, в якому визначено суму страхових внесків за звітний 2005 рік у розмірі 1153,28 грн.,

- розрахунок від 16.03.2007, в якому визначено суму страхових внесків за звітний 2006 рік у розмірі 119,25 грн.,

- розрахунок від 17.03.2008, в якому визначено суму страхових внесків за звітний 2007 рік у розмірі 161,70 грн.

У вищенаведеній постанові зазначено, що відповідачем у травні 2008 року винесено вимогу № Ф-425 про сплату боргу ОСОБА_3 у розмірі 1062,31 грн., який складається з недоїмки по сплаті страхових внесків за 2005 рік (901,36 грн. з урахування часткової сплати), за 2006 рік (119,25 грн.) та за 2007 рік (160,70 грн.).

Недоїмка у розмірі 1062,31 грн. складається з сум несплачених позивачем страхових внесків за 2005 рік - 901,36 грн., за 2006 рік - 119,25 грн. та за 2007 рік - 160,70 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.05.2011р. по справі № 2а-190/08 встановлені обставини, згідно яких сума заборгованості позивача за 2005 рік у розмірі 901,36 грн. раніше була включена до вимоги від 06.04.2006, яка узгоджена у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.05.2011 по справі №2а-190/08 залишено в силі, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вказаним судовим рішенням встановлений факт правомірності винесення Управлінням Пенсійного фонду в м. Феодосія вимоги № Ф-425 від 07.05.2008 про сплату ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1062,31 грн.

Враховуючи викладене, суми страхових внесків за 2005 рік повинні бути сплачені до 01.04.2006р., за 2006 рік - до 01.04.2007р., за 2007 рік - 01.04.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порушення зазначених норм не сплатив самостійно нараховані суми страхових внесків в строки визначені законом, а саме: за 2005 рік - 1153,28 грн., сплачено 251,92 грн. (заборгованість 901,36 грн.); за 2006 рік -119,25 грн., за 2007 рік - 161,70 грн.

01.04.2007р. в рахунок сплати заборгованості за 2005 рік сплачено 120,00 грн.; 02.03.2009р. в рахунок сплати заборгованості за 2005 рік сплачено 112,54 грн.; 01.04.2009 - 49,16 грн.; 01.10.2009р. - 101,29 грн.; 02.11.2009р. - 101,29 грн.; 01.12.2009р.- 111,73 грн.; 04.01.2010р. - 111,73 грн.; 01.02.2010р. - 111,73 грн.; 01.03.2010р. -81,89 грн.

Таким чином, 01.03.2010р. заборгованість зі страхових внесків за 2005р. в сумі 901,36 грн. сплачена повністю 01.03.2010р.

01.03.2010р. в рахунок сплати заборгованості зі сплати страхових внесків, нарахованих самостійно ОСОБА_3 у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006р. надійшло 29,84 грн., 05.05.2010р. - 49.66 грн., 01.06.2010р. - 39,75 грн., тобто на загальну суму 119,25 грн.

Таким чином, 01.06.2010р. ОСОБА_3 повністю погасив заборгованість зі сплати страхових внесків за 2006 р. в сумі 119,25 грн.

01.06.2010р. в рахунок сплати заборгованості зі сплати страхових внесків, нарахованих самостійно ОСОБА_3 у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007р. надійшло 57,19 грн., 01.07.2010р. - 58.22 грн., 03.08.2010р. - 46,29 грн.

Таким чином, 03.08.2010р. позивач повністю погасив заборгованість зі сплати страхових внесків за 2007 р. в сумі 161,70 грн.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1058, всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених ним законом, або в частині, що не суперечить цьому закону.

Пунктом 3 статті 11 Закону №1058 визначені особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Рішення № 193, 194, 195 про застосування фінансових санкцій були прийняти 17.02.2011 року, тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за заниження сум заробітної плати, за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування, відповідальність за внесення недостовірних відомостей до системи персоніфікованого обліку, регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та щодо подання відомостей до системи персоніфікованого обліку.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим при застосуванні фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 неправомірно винесло рішення № 193, 194, 195 від 17.02.2011 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 року відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 у справі № 2а-2487/11/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.13 у справі № 2а-2487/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська