Ухвала суду № 33794005, 24.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 9104/154/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Макарика В.Я., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Вест Маркет" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Вест Маркет" до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2011 року приватне підприємство (ПП) ,,Вест Маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Франківському районі м.Львова за №0001571530/0 від 01 березня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПП ,,Вест Маркет" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи позивача про те, що 20 вересня 2010 року (тобто в межах граничного строку) позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року із штампом №80195, яка є у матеріалах даної справи.

З рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги за №13689/10/25-005/1066 позивачу стало відомо, що нібито за рішенням ДПІ у Франківському районі м.Львова від 08.10.2010 року за №22137/15-2 подану позивачем 20.09.2010 року податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року було визнано як неприйняту із посиланням на порушення пункту 5.2.13 наказу ДПА України ,,Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997 року.

В постанові суд першої інстанції зазначив, що рішення відповідача від 08.10.2010 року №22137/15-2 і доказів його направлення позивачу суду не надано. Разом з тим, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем рішення № 22137/15-2 та визнання зазначеного порушення, оскільки 11.10.2010 р. позивач подав нову декларацію за серпень 2010 року за №87557.

За таких обставин позивач вважає протиправними податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 20.09.2010 року ПП ,,Вест Маркет" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, що підтверджується відміткою про одержання за вх. №80195 від 20.09.2010 року.

08.10.2010 року ДПІ у Франківському районі м.Львова за №22137/15-2 прийнято рішення за №22137/15-2 про не визнання вказаної декларації як податкової декларації.

11 жовтня 2010 року позивач подав нову декларацію за серпень 2010 року, що підтверджується відміткою про одержання за вх. №87557 від 11.10.2010 року.

30.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м.Львова складено акт за №6370/15-2/35968912 ,,Про порушення податкового законодавства", на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 року №0001571530/0 про застосування до ПП ,,Вест Маркет" 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем порушено п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: податкова декларація по податку на додану вартість за серпень 2010 року, граничний строк подання якої-20 вересня 2010 року, була подана позивачем 11 жовтня 2010 року.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, якщо подана декларація не визнана контролюючим органом як податкова декларація платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Оскільки позивач 11 жовтня 2010 року подав нову декларацію за серпень 2010 року, яка зареєстрована податковим органом за вх. №87557 (даний факт сторонами не заперечується), штрафу всупереч приписів п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III не сплатив, рішення контролюючого органу про невизнання декларації з ПДВ за серпень 2010 року як податкової декларації не оскаржив, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафу, передбаченого п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова діяла в межах своєї компетенції та у відповідності до зазначених нормативно-правових актів.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Вест Маркет" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі № 2а-6926/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді В.Я. Макарик

Р.Й. Коваль