Постанова № 33793750, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року 15:55 № 826/11078/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів- Центрального офісу з обслуговування великих платників податків проскасування податкового повідомлення-рішенняПозивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242320 від 23.05.2013 прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2013 року.

В ході проведення перевірки податковим органом було використано наступні документи : декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, виписки банку з платіжними дорученнями, угоди з покупцями та постачальниками, податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, оборотні відомості та журнали - ордери по балансових рахунках.

Перевіркою достовірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року встановлено, що згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за січень 2013 року та додатками : від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 1851657 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку23.1 декларації, складає3 050 932 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди в розмірі 3050 932 грн., а саме: грудень2012 року -1 823 355 грн., вересень2012 року -1 227 577 грн. Причиною виникнення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є : придбання ТМЦ в обсягах, що значно перевищують обсяги продажу.

Перевіркою встановлено, що основним постачальником позивача на митній території України було Представництво «ЮСЕІС ЮА», що згідно договору підряду на спорудження розвідувальної свердловини № 203а на Північно-Яблуновській ліцензійній площі № 09-12/75 від 04.09.2012 зобов'язувався виконати за завданням позивача відповідно до умов цього договору, додатків до цього договору, затвердженою проектною документацією, Планами робіт і завдань замовника комплекс робіт і послуг зі спорудження розвідувальної свердловини № 203а, розташованої на Північно-Яблунівській ліцензійній площі.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту відображених у декларації за січень 2013 року порушень не встановлено.

Відповідно до наданих до перевірки виписок банку в розділі мета платежу вказано : вказано : «плата за товар в т.ч. ПДВ» без вказання документів ( податкових накладних, реквізитів договорів, рахунків-фактур тощо) на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. В акті перевірки зазначено, що згідно з п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Мін'юсті України 29 березня 2004 року за № 377/8976, зі змінами та доповненнями - реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу ( договір та інший документ, їх номери та дата). Повноту інформації визначає платіж з урахуванням вимог законодавства України.

Податковим органом зроблено висновок, що наданими платіжними дорученнями не можливо підтвердити факт сплати позивачем від'ємного значення ПДВ за вересень та грудень 2012 року. Із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д 2) до податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року

Перевіркою встановлено, що з наданих позивачем до перевірки платіжних дорученнях про перерахування коштів постачальникам за отримані товари/послуги відсутня повна інформація щодо податкових накладних, реквізитів договорів, рахунків-фактур по яким сплачено ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом зроблений висновок, що за даними платіжними дорученнями неможливо підтвердити факт сплати позивачем від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року та січень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 19.04.2013 № 434/41-20/23-20/31511844, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року в сумі 3 050 932 грн., яка підлягає зменшенню.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 19.04.2013 № 434/41-20/23-20/31511844, позивачем були подані відповідачу заперечення до акту, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки були залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 19.04.2013 № 434/41-20/23-20/31511844, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000242320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 050 932 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 762 733 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач використовуючи, надане йому ст.56 Податкового кодексу України право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої, відповідним рішенням, скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п. 14.1.181 п. 14.1 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 Кодексу вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача

Згідно п.3.1 Інструкції, 3.1. платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити:

- назву документа;

- дату складання і номер;

- прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

найменування та код банку платника;

- найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

- найменування та код банку отримувача;

- суму цифрами та словами;

- призначення платежу;

- підпис платника.

Так, п.3.8 Інструкції, 3.8. реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи платіжні доручення оформлені відповідно до вимог законодавства.

При цьому податковим органом при проведенні перевірки не перевірялось чи були спрямовані платежі вказаним контрагентам на інші, ніж договірні цілі.

Суд зазначає, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні зустрічна звірка не призначалися.

До того ж, виходячи з принципу офіційного з'ясування обставин справи, який закріплений у ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд зобов'язаний вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом запропоновано надати сторонам додаткові документи на підтвердження своєї позиції. Так, позивачем проведено звірку позивача з Представництвом «ЮСЕІС СА», вказані акти звірки долучені до матеріалів справи. Актами звірки підтверджено погашення заборгованості.

Таким чином, судом замість податкового органу перевірено припущення викладені в акті перевірки, що не знайшли свого відображення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013р. № 0000242320 Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкові служби.

Судові витрати в сумі 2294,00 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій